
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4460/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Федотова І.В.
Сорочко Є.О.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київпастранс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київпастранс» до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач - КП «Київпастранс», звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої порушено норми процесуального права, оскільки Окружний адміністративний суд м. Києва при розгляді позовної заяви не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання про відкриття провадження по справі. Апелянт стверджує, що ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Станом на 13 квітня 2018 року до суду не надійшло письмового відзиву на апеляційну скаргу.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява КП «Київпастранс» не піддягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас, з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що рішення органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення належить оскаржувати до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У випадку якщо рішення органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Київпастранс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Дніпровського районний відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови від 02 березня 2018 року ВП № 53697173, відповідно до якої за невиконання рішення (наказу) Господарського суду м. Києва № 910/13464/15 від 11 листопада 2016 року на боржника - КП «Київпастранс», накладено штраф у розмірі 10200 грн.
Відповідно, предметом судового оскарження в даному випадку є постанова органу державної виконавчої служби, яка винесена на виконання рішення (наказу) Господарського суду м. Києва № 910/13464/15 від 11 листопада 2016 року.
Відповідно, судом, який у межах у спірних правовідносин видав виконавчий документ, є Господарський суд м. Києва, який здійснює розгляд спорів, в порядку, визначеному ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ГПК України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).
Враховуючи те, що оскаржувана позивачем постанова Дніпровського районний відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 02 березня 2018 року ВП № 53697173, прийнята відповідачем на підставі наказу Господарського суду м. Києва № 910/13464/15 від 11 листопада 2016 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що даний позов належить розглядати за правилами ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищезазначені обставини, на вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна заява КП «Київпастранс» не піддягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст.ст. 242, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Федотов І.В.
Сорочко Є.О.
Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2018 року.
Судове рішення № 73345951, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4460/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: