Рішення № 73345608, 10.04.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Черкаси справа № 925/102/18

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: Федоренко О.І. - за довіреністю;

від першого відповідача: Мухінський В.О. - за довіреністю;

від другого відповідача: не з'явився;

від третьої особи ПАТ "Сбербанк" - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (м. Черкаси) до фізичної особи-підприємця Купчина Марії Іванівни (м. Черкаси) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскорм" (м. Київ) про визнання недійсним договору суборенди офісних приміщень № 01/05 від 01.05.2017

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним укладеного між відповідачами ФОП Купчина М.І. та ТОВ "Агроскорм" договору суборенди офісних приміщень № 01/05 від 01.05.2017 з моменту його укладення.

01.03.2018 позивачем подано суду заяву від 27.02.2018 № 02-01/13263/04-14-10-2337 (яка прийнята судом до розгляду) про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви (а.с. 163-165 том 1), в якій просить суд прохальну частину викласти (розглядати) в наступній редакції:

"Визнати недійсним договір суборенди офісних приміщень № 23/01 від 01.03.2017 укладений між фізичною особою - підприємцем Купчиною Марією Іванівною, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_4, 18020 та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскорм", код ЄДРПОУ 23513096, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, офіс 804, м. Київ, 03049, з моменту його укладення".

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представники 2-го відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причини неявки не відомі, їх явка обов'язковою не визнавалася.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників відповідачів та третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Представник 1-го відповідача проти задоволення позову заперечив повністю, про що надав відзив на позов (а.с. 195-199 том 1).

Ухвалою від 14.02.2018 в порядку ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі публічне акціонерне товариство "Сбербанк" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Третя особа у наданих суду поясненнях (а.с. 231 том 1) притримується точки зору позивача і позов просить задовольнити повністю.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У справі оголошувалася перерва з 19 березня по 03 квітня та з 03 по 10 квітня 2018.

Суд відхилив заяву 1-го відповідача від 03.04.2018 про припинення провадження у справі (а.с. 19-20 том 2) з підстав припинення існування предмету спору внаслідок розірвання спірного договору суборенди його сторонами (а.с. 215 том 1), оскільки на підставі вирішення позову по суті позивач має намір у подальшому стягувати з відповідачки ФОП Купчина М.І. платежі за договором, як отримані з майна, яке вона протиправно утримувала, на підставі ст. 1214 ЦК України. Крім того, якщо буде доведено недійсність спірного договору, то будь-яка угода сторін такого договору про його розірвання теж є недійсною (нікчемною), бо вона є невід'ємною частиною договору.

Розірвання спірного договору згідно чинного законодавства не є перешкодою для визнання цього договору недійсним, а тому сама по собі ця обставина не є підставою для відмови в позові, про що також просить перший відповідач.

Отже, спір підлягає вирішенню по суті.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши доводи та пояснення представників позивача та 1-го відповідача, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками процесу, що у власності та на балансі ТОВ «Сван-1» перебуває майновий комплекс, розташований за адресою: м. Черкаси. вул. Паризької Комуни (Кривалівська),65-А, який складається з наступних об'єктів: адмінбудівля (літ.А №1) загальною площею 174,2 м.кв.; адмінбудівля з прибудовами (літ.А, а2, а3, пд, №3) загальною площею 816,6 м.кв.; гараж з оглядовою ямою (літ.В); огорожа (літ.№1, 3, 5-9), що підтверджується наявною у справі копією технічного паспорту на комплекс нежитлових будівель по вул. Кривалівська, 65а в м. Черкаси.

Приміщення розташовані на земельній ділянці, яка передана позивачу у постійне користування згідно державного Акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЧР № 002945 від 09.06.2000 року (а.с. 118-122 том 1).

Все приміщення перебуває в заставі ПАТ «Сбербанк» на підставі іпотечного договору від 13.02.2008 (а.с. 33-45 том 1). ПАТ "Сбербанк" є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ "Банк НРБ", що вбачається з того, що ці юридичні особи мають один і той же ідентифікаційний код 25959784.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 (а.с. 55-56 том 1) порушено провадження у справі №10/5026/2337/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» (ідентифікаційний код 25658686, юридична адреса: 18005, м.Черкаси, вул.Р.Люксембург, 153/2, кв.35), введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 по справі №10/5026/2337/2011 (а.с. 57-59 том 1) відсторонено керівника ТОВ «Сван-1» ОСОБА_6 від посади, виконання обов'язків керівника ТОВ «Сван-1» було покладено на арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника Юдицького О.В.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі №10/5026/2337/2011 ухвала господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 року по справі №10/5026/2337/2011 залишена без змін.

Постановою господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 по справі №04/14-10/5026/2337/2011 (а.с. 66-69 том 1) товариство з обмеженою відповідальністю «Сван-1» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького Олександра Вікторовича.

Розгляд справи про банкрутство ТОВ "Сван-1" не завершено по сьогоднішній день.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від №1 від 29 травня 2012 по справі №14-10/5026/2337/2011 (а.с. 82-84 том 1) накладено арешт на все майно боржника шляхом: оголошення заборони його відчуження (зі складенням постанови); проведення його опису (зі складенням акту опису й арешту майна). Заборонено вчинення будь-яких дій щодо розпорядження арештованим майном, в тому числі і відчуження його у будь-який спосіб, крім здійснення виплат грошовими коштами з рахунку боржника у випадках, передбачених ч.6 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Боржник (ТОВ "СВАН-1") знаходиться за адресою (місцезнаходження боржника): м. Черкаси, вул. Р.Люксембург, 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код 25658686).

05.12.2013 державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції складено акти опису та арешту майна боржника (а.с. 85-88 том 1) відповідно до яких описано та арештовано наступне майно:

1. Комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: вул. Паризької Комуни б.65-а, в м.Черкаси, який складається з наступних об'єктів: адмінбудівля (літ.А №1) загальною площею 174,2 м.кв.; адмінбудівля з прибудовами (літ.А, а2, аЗ, пд, №3) загальною площею 816,6 м.кв.; гараж з оглядовою ямою (літ.В); огорожа (літ.№1, 3, 5-9),

Вищезазначене майно, передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7, представнику ПП "Нива-В.Ш." за довіреністю №1686/13, виданою 05.12.2013.

Право власності ТОВ «Сван-1» на комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: вул. Паризької Комуни б.65-а, в м. Черкаси, який складається з наступних об'єктів: адмінбудівля (літ.А №1) загальною площею 174,2 м.кв.; адмінбудівля з прибудовами (літ.А, а2, аЗ, пд, №3) загальною площею 816,6 м.кв.; гараж з оглядовою ямою (літ.В); огорожа (літ.№1, 3, 5-9), підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.07.2006 (а.с. 100 том 1), витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.08.2006 (а.с.101 том 1), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.01.2008 (а.с.102 том 1), інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 103-109 том 1).

Заперечень проти прав позивача, як власника майна, на об'єкт нерухомості по вул. Паризької Комуни, 65а у м. Черкаси відповідачами не заявлено, доказів про протилежне суду не подано.

03.04.2017 комісією, утвореною відповідно до наказу по ТОВ "Сван-1" № 01-і/2017/04-14-10-2337 від 31. 03.2017 було складено акт (а.с. 98-99), яким встановлено факт протиправного та безпідставного використання нерухомого майна, а саме: адмінбудівля (літ.А №1) загальною площею 174,2 м.кв.; адмінбудівля з прибудовами (літ.А, а2, аЗ, пд, №3) загальною площею 816,6 м.кв., гараж з оглядовою ямою (літ.В); огорожа (літ.№1, 3, 5-9) по вул. Паризької Комуни, б. 65-А в м. Черкаси.

Арбітражному керуючому ТОВ "Сван -1" під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 32013250000000218, стало відомо про існування та отримано копію Договору суборенди офісних приміщень №23/041від 01 березня 2017 року (далі - Договір суборенди), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроском" ( далі - Суборендар, 2-й відповідач по справі ) та фізичною особою - підприємцем Купчиною Марією Іванівною (далі - Орендар, 1-й відповідач по справі). У відповідності до цього договору ( а.с. 52-53 том 1) Орендар передає, а Суборендар приймає в платне строкове користування наступне майно: частину офісного приміщення, кімната № 308 площею 25 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кривалівська, 65А ( п. 1.1. договору).

Вказано, що Орендоване майно, зазначене в п. 1.1. договору, знаходиться в користуванні Орендаря у відповідності до Договору оренди № 01 від 01.04.2016 укладено ним з ТОВ "Сван-1" (Орендодавцем) ( п. 1.2. договору).

Строк суборенди розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання - передачі майна в суборенду та закінчується 31 грудня 2017 року, якщо його не поновлено в порядку, визначеному п. 2.2. цього договору (п. 2.1. договору). За умовами п. 2.2. договору договір поновлюється ще на 1 рік, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання договору за місяць до закінчення терміну його дії.

01.03.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскорм" та фізичною особою - підприємцем Купчиною Марією Іванівною було підписано акт № 1 приймання - передачі в оренду офісного приміщення ( а.с 54).

Відповідно до ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно положень ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За твердженням позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" не могло укладати з фізичною особою - підприємцем Купчиною Марією Іванівною будь-яких договорів оренди, на підставі якого вона могла передавати майно в суборенду, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" перебуває в процесі банкрутства і особа, яка виступала від імені керівника ТОВ "Сван-1" не мала права на підписання договору оренди, оскільки всі повноваження на вчинення таких дій належали арбітражному керуючому.

Позивач посилається на висновки, викладені в ухвалах, прийнятих в межах справи про банкрутство ТОВ "Сван-1" (наявні у справі), про те, що відсторонення керівника боржника у справі про банкрутство було здійснено господарським судом як захід забезпечення вимог кредиторів, який, в силу ч. 3 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», діє до дня введення щодо боржника наступної судової процедури, передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Положення цієї статті також надають господарському суду право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься відповідна ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Таким чином, до скасування, у встановленому законом порядку, у справі про банкрутство заходу щодо забезпечення вимог кредиторів, здійснених ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2012 року у справі №10/5026/2337/2011, у порядку, встановленому ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна Юдицький О.В. є єдиним повноважним керівником позивача ТОВ «СВАН-1».

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про іпотеку" - правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, хоча ч. 2 ст. 215 ЦК України не вимагає визнання недійсним нікчемного правочину, але і не містить заборони на таке визнання за позовом зацікавленої особи.

Як підтверджується матеріалами справи, станом на час укладення спірного договору суборенди офісних приміщень № 23/01 від 01.03.2017, весь об'єкт суборенди за цим договором, був переданий у іпотеку ПАТ "Сбербанк" за іпотечним договором від 13.02.2008 року, який забезпечує невиконані на даний час кредитні зобов'язання ДП "Золотоніський комбікормовий завод" за договором кредитної лінії № 11-Н/08 від 13.02.2008 (а.с. 33-45 том 1).

Вказаний договір іпотеки посвідчений нотаріально, право іпотеки зареєстровано у Державному реєстрі іпотек (а.с. 45 том 1), доказів недійсності договору іпотеки чи припинення іпотеки сторонами у справу не подано.

За доводами позивача, заявою від 22.01.2018 (а.с. 46 том 1) ПАТ "Сбербанк" повідомив позивача про те, що за іпотечним договором від 13.02.2008 в іпотеку банку було передано комплекс приміщень у м. Черкаси по вул. Паризької Комуни, 65а. Жодної згоди про передачу вказаного іпотечного майна в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування банк ніколи нікому не надавав.

Отже, за відсутності згоди іпотекодержателя ПАТ "Сбербанк" на передачу ФОП Купчиною М.І. комплексу приміщень по вул. Паризької Комуни, 65а, у м. Черкаси Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроскорм", договір суборенди офісних приміщень № 23/01 від 01.03.2017 є недійсним, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Розірвання спірного договору за згодою між відповідачами не перешкоджає позивачу заявляти позов про визнання договору недійсним (і це прямо не заборонено законом), оскільки недійсною також є і сама угода про розірвання договору, як невід'ємна частина спірного договору, що є нікчемним.

Позивач доводить, що порушене право у нього зберігається і на час вирішення спору, оскільки він ще не стягнув з відповідачки ФОП Купчина М.І. кошти, які вона отримувала із спірного договору суборенди на свою користь та за рахунок майна позивача. Це стягнення буде можливим за результатами вирішення даного спору і на підставі ст. 1214 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У відповідності до статті 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи, що договір суборенди нежитлових приміщень № 23/01 від 01.03.2017 укладений без отримання на його укладення згоди іпотекодержателя, ПАТ "Сбербанк", що суперечить вимогам ч. 3 ст. 12 ЗУ "Про іпотеку", відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, спірний договір суборенди має бути безумовно визнаний судом недійсним.

Згідно положень ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

У відповідності до ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Згідно роз'яснення п. 2.12. постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", з урахуванням змісту статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє.

Отже, спірний договір суборенди офісних приміщень № 23/01 слід визнати недійсним на майбутнє.

Однак це ніяким чином не спростовує висновки суду про те, що спірний договір суборенди не відповідав вимогам чинного законодавства на момент його укладення 01.03.2017.

Доводи позивача про те, що спірний договір суборенди може бути підробленим та підписаним не ФОП Купчина М.І., а іншою особою, бо її підписи в договорі та інших документах є відмінними між собою, суд не аналізує, оскільки це може бути підтверджено лише експертизою та стосується таких підстав визнання договору недійсним, яких позивач не заявляв у позові.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник з вини відповідачки, яка повинна була забезпечити законність укладеного між відповідачами договору, судові витрати покладаються на відповідачку ФОП Купчина М.І. повністю і з неї на користь позивача слід стягнути 1 762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 129, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір суборенди офісних приміщень № 23/01 від 01.03.2017, укладений між фізичною особою-підприємцем Купчиною Марією Іванівною (РНОКПП НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскорм" (ідентифікаційний код 23513096, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 804).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Купчина Марії Іванівни (РНОКПП НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_3) -- 1762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2018

Суддя Н.М. Спаських