Рішення № 73345210, 04.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/34/18

За позовом:Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР”Т.О.В .;

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю”ПРИМОРЯ”;

за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю”САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО”;

про виключення учасника товариства зі складу товариства.

За участю представників сторін:

Від позивача:Брушньовська.І. –на підставі довіреності №б/н від 26.02.2018р.;

Від відповідача:ОСОБА_3В – на підставі довіреності №1742 від 30.01.2009р.;

Від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_4 – на підставі довіреності №б/н від 10.01.2018р.;

суддя Гут С.Ф.

Суть спору: Холдинг „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР”Т.О.В. (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Одеськоі області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю”ПРИМОРЯ” (далі-Відповідач), про виключення учасника товариства зі складу товариства, а саме недобросовісного учасника ТОВ „ПРИМОРЯ”, який не виконує покладені на нього обов`язки, як учасника господарського товариства.

Підставами звернення з даним позовом Холдинг „Молдсіндбальнеотур”Т.О.В., визначає порушення відповідачем вимог ст.144 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України „Про господарські товариства”, а саме не виконання відповідачем обов’язку, як учасником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”ПРИМОРЯ” щодо не внесення до статутного капіталу товариства частки у розмірі 1822573, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2018р. позовну заяву Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР”Т.О.В. - залишено без руху, та рекомендовано Холдинг „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР”Т.О.В. надати суду додаткові докази для відкриття провадження у справі.

29.01.2018р. Холдингом „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР” Т.О.В. було направлено та 31.01.2018р. Господарським судом було отримано клопотання про залучення додаткових доказів по справі, таким чином позивачем були виконані вимоги ухвали господарського суду Одеської області від 09.01.2018р. в частині встановленого строку на усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 27.02.2018р. о 11:00 год.

20.02.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області надійшла заява за вх.№2-1174/18 про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО”.

21.02.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву з додатками від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”ПРИМОРЯ” за вх.№4116/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2018р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО”, та відкладено підготовче засідання на 12.03.2018р. о 09:30 год.

28.02.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області надійшло клопотання представника позивача за вх.№2-1344/18 про витребування доказів.

03.03.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання за вх.№5317/18 про ознайомлення з матеріалами справи.

06.03.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області від третьої особи за вх.№5560/18 надійшли письмові пояснення з додатками.

12.03.2018р. у судовому засіданні представником третьої особи на стороні відповідача було надано клопотання про продовження строку підготовчого провадження по справі №916/34/18, яке зареєстровано через канцелярію господарського суду Одеської області за вх.№2-1469/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2018р., строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. підготовче засідання було відкладено на 20.03.2018р. о 12:00 год.

12.03.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання за вх.№5655/18 про ознайомлення з матеріалами справи.

19.03.2018р. через канцелярію господарського суду Одеської області надійшла відповідь на відзив з доказами відправки сторонам за вх.№6344/18.

20.03.2018р. у судовому засіданні представником відповідача було надано клопотання про долучення копій документів, які отримав також і представник позивача, які зареєстровано через канцелярію господарського суду Одеської області за вх.№6471/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2018р. було відмовлено Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР” Т.О.В у клопотанні про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.03.2018р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2018р. о 10:00 год.

Позовні вимоги Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР”Т.О.В. у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”ПРИМОРЯ” - своїх обов`язків, як учасника товариства.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі у зв`язку з виконанням взятих на себе обов`язків, які підтверджуються наявними матеріалами справи.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю”САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО” затвердженого загальними зборами учасників товариства оформленими протоколом №1 від 23.01.2008р. та зареєстрованого 05.02.2008 року, учасниками ОСОБА_1 є: Холдинг „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР” Т.О.В. здійснює свій вклад майном: - літ. «А» - спальний корпус, 1983 р.; літ. «Б» - адміністративна будівля, 1983 р.; літ. «В» - будівля кінотеатру, 1983 р.; літ. «Г» - будівля їдальні, 1983 р.; літ. «Д» - басейн; літ.«Ж» - будівля грязелікарні; літ «З» - будівля регенерації грязі; літ. «К» - будівля котельної; літ. - «Л» - будівля насосної, які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Набережна, 3, що складає 1 822 573 (один мільйон вісімсот двадцять дві тисячі п’ятсот сімдесят три) грн., 00 коп., що становить 50% Статутного капіталу, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”ПРИМОРЯ” - 1 822 573 (один мільйон вісімсот двадцять дві тисячі п’ятсот сімдесят три) грн., 00 коп., що становить 50% Статутного капіталу, у вигляді витрат на ремонтні роботи та поліпшення нерухомого майна, капітальні інвестиції, що є внеском до статутного капіталу.

Пунктом 1.6. Статуту ОСОБА_1 встановлено, що Учасниками ОСОБА_1 є: Юридична особа – Холдинг «МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР» Т.О.В., місцезнаходженняякої: МД2012, Республіка Молдова, м.Кишнів, вул. Щусева, 47, Фіскальний код: № 1002600055700; Юридична особа - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРИМОР’Я», місцезнаходження якої: 67780, Україна, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, вул. Набережна, 3, код ЄДРПОУ: 31129880.

Як зазначає Позивач, Станом на дату звернення до суду, учасник ОСОБА_1 – ТОВ «ПРИМОР'Я» не виконав свого зобов`язання перед ОСОБА_1 - не вніс до статутного капіталу свою частку у розмірі 1 822 573 (один мільйон вісімсот двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн., 00 коп., що становить 50% статутного капіталу ОСОБА_1, чим порушує вимоги ст.11Закону України „Про господарські товариства”, та перешкоджає виконанню ОСОБА_1 його основних завдань. Враховуючи те, що сторони володіють однаковими частками у статутному капіталі ОСОБА_1, позивач не має можливості захистити свої права шляхом скликання загальних зборів та розглянути питання щодо виключення недобросовісного учасника, оскільки для цього потрібно більше 50 відсотків голосів.

У зв`язку з цим, з метою реалізації основних завдань ОСОБА_1, захисту інтересів Холдинг «МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР» Т.О.В., вимушений був звернутися до суду з позовом про виключення зі складу ОСОБА_1 недобросовісного учасника - ТОВ «ПРИМОР’Я», який не виконує покладені на нього обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником, який вибув, пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про господарські товариства” встановлено, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність, згідно з ст. 4 цього Закону, створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", норми якої кореспондуються зі ст. 145 ЦК України визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" та в ст. 145 ЦК України, згідно яких до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Відповідно до статуту, а саме п.10.16 Загальні Збори вважаються правомочними, якщо на них берутьу часть учасники, що володіють більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 60 ЗУ „Про господарські товариства”, загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Таким чином, чинним законодавством України передбачено, що загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 58 ЗУ „Про господарські товариства” вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. З ЗУ «Про господарські товариства» іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним засновником.

Відповідно до ст.11Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства зобов’язані виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Крім того, ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації. Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Стаття 100 ЦК України говорить, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року. Учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду, учасник ОСОБА_1 – ТОВ «ПРИМОР'Я» не виконав свого зобов`язання перед ОСОБА_1 - не вніс до статутного капіталу свою частку, що становить 50% статутного капіталу ОСОБА_1, чим порушує вимоги ст. 11 Закону №1576- XII та перешкоджає виконанню ОСОБА_1 його основних завдань, та не має можливості захистити свої права шляхом скликання загальних зборів та розглянути питання щодо виключення недобросовісного учасника, оскільки для цього потрібно більше 50 відсотків голосів.

Під час розгляду справи було встановлено що Позивач з 2008 року навіть не робив спробу скликати Загальні збори Учасників з приводу виключення ТОВ «ПРИМОР’Я» зі складу ОСОБА_1, хоча відповідно до чинного законодавства та Статуту Санаторію має для цього достатній об’єм прав, що не заперечуються виступом у судових дебатах представником позивача.

Згідно з п.10.11 Статуту Санаторію учасники, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати від Генерального директора скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів Генеральний директор не виконає зазначену вимогу, Учасники можуть самі скликати позачергові збори в порядку, встановленому цим Статутом.

Позивачем не надано жодних доказів, спроб внесення своєї пропозиції щодо порядку денного Загальних зборів Учасників з приводу включення питання про виключення Учасника ТОВ «ПРИМОР’Я» зі складу ОСОБА_1.

Однак, відповідно до п.10.14. Статуту Санаторію порядок денний загальних зборів формується Генеральним директором з урахуванням пропозицій ревізійної комісії та Учасників. Будь-хто з учасників має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймає Генеральний директор. Пропозииії Учасників, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов’язково.

Отже, Позивач навіть не намагався скористатися наданими йому повноваженнями відповідно до Статуту та чинного законодавства України.

При обґрунтуванні правової позиції звернення до суду з позовними вимогами про виключення учасника зі складу ОСОБА_1, позивач посилається на окрему думку судді Конституційного суду України Лилак Д.Д. від 12.03.2013 р. у справі за конституційним зверненням ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України «Про господарські товариства» щодо підтвердження можливість розгляду судом позовів про виключення учасника зі складу ТОВ.

З приводу цього суд зазначає наступне: відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», господарським судам надано роз'яснення, що в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі, а також рішення про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення. Отже, окрема думка судді не породжує юридичних наслідків, а тому не може застосовуватись у мотивувальній частині рішення суду в якості підтвердження доводів сторін та не може вважатись джерелом права. Аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 04 березня 2014 року по справі № 922/3085/13.

Натомість, відповідно до безпосередньо Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України «Про господарські товариства» зазначено, що закон імперативно врегулював питання щодо дій ОСОБА_1 у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Згідно з частиною третьою статті 144 ЦК України, частиною другою статті 52 Закону загальні збори учасників ОСОБА_1 приймають одне з таких рішень: про виключення із його складу тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію ОСОБА_1.

Проаналізувавши надані документи представника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРИМОР’Я», які підтверджуються бухгалтерською довідкою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО» від 15 січня 2018 року те, що Статутний капітал підприємства був сформований в повному обсязі за рахунок внесків учасників ОСОБА_1 протягом 2018 року та наступних актів прийому-передачі. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРИМОР’Я» здійснювався внесок до Статутного капіталу ТОВ «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО» у вигляді витрат на ремонтні роботи та поліпшення нерухомого майна, капітальні інвестиції, що зазначається у Статуті Санаторію. Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРИМОР’Я» було підписано ОСОБА_1 прийому-передачі внеску в статутний капітал ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО» від 15 травня 2008 року.

Відповідно до вищевказаного ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРИМОР’Я» передає до Статутного капіталу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО» внесок у вигляді фактично понесених витрат на ремонтні роботи та поліпшення нерухомого майна, капітальні інвестиції у розмірі 1 822 573 (один мільйон вісімсот двадцять дві тисячі п’ятсот сімдесят три ) грн. 00 коп., що становить 50% статутного капіталу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО».

З пояснень представника Відповідача, слід зазначити, що Позивачу було відомо, що Відповідач виконав взяті на себе зобов’язання та здійснив ремонтні роботи та поліпшення нерухомого майна, капітальні інвестиції. З моменту створення Пансіонату представник Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР» Т.О.В. постійно приймає участь у Загальних зборах учасників ТОВ «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО».

За весь час існування Санаторію, жодних претензій з приводу не сплати частки у Статутному капіталі Холдингом «МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР» Т.О.В. до ТОВ ПРИМОР’Я» висунуто не було, жодного разу ці питання не були включені до порядку денного Загальних зборів Учасників, які не спростовуються представником Позивача.

Отже, із вищенаведеного вбачається, що ТОВ ПРИМОР’Я» як і Холдинг «МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР» Т.О.В. внесли свої частки до статутного капіталу ТОВ «САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО» до закінчення строку в один рік з дня державної реєстрації (до 05.02.2009р.), як це передбачено ст. 52 Закону України "Про господарські товариства".

Виключення Учасника товариства є формою відповідальності його перед ОСОБА_1 за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом.

Виключення учасника з ОСОБА_1 як санкція за правопорушення в корпоративних правовідносинах належить до виключної компетенції загальних зборів учасників ОСОБА_1 (пункт 7 частини четвертої статті 145 ЦК України, пункт „в“ частини першої статті 59, частина перша статті 64 Закону). Ця корпоративна санкція застосовується вищим органом управління ОСОБА_1 незалежно від волі недобросовісного учасника, зокрема, з метою усунення перешкод для досягнення цілей ОСОБА_1 і захисту його прав та інтересів, у тому числі прав та інтересів інших учасників.

Щодо строку позовної давності про яку було зазначено представником Відповідача у своєму відзиві на позов, на якій він не наполягав, суд зазначає наступне:

Згідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У п. 2.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10 зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність порушеного права та охоронюваний законом інтерес позивача, який звернувся до господарського суду з позовною заявою.

Щодо прохальної частини у відзиві представника Відповідача про стягнення з Позивача суму судових витрат в розмірі 25650,00 грн., які складаються з надання правової (правничої) допомоги №01/02 від 01 лютого 2018 року, суд зазначає наступне: віповідно до ст. 126 ГПК України зазначено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проаналізувавши виконану роботу представником Відповідача, а саме Адвокатом, перевіривши Додаток №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, Звіт про надання правової (правничої) допомоги, суд дійшов про часткове задоволення вимог на суму 14 000,00грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (а так само Європейської комісії з прав людини) - як джерело права.

Статтею 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд йогосправи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції передбачено право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією, а саме:«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

В силу статті 86 Господарського процесуального кодексу України - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, проаналізувавши норми діючого законодавства, господарський суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо виключення учасника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю віднесено до виключної компетенції вищого органу управління товариством та відбувається виключно на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, а тому позовні вимоги Холдингу „МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР” Т.О.В до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю”ПРИМОРЯ” за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ”САНАТОРІЙ ОСОБА_2 ЛАЗО” задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Холдингу «МОЛДСІНДБАЛЬНЕОТУР» Т.О.В. до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРИМОР’Я» про виключення учасника товариства зі складу товариства - відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 квітня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут