Ухвала суду № 73345170, 12.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/443/18

Суддя О.В. Конюх, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" ( 04053, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Січових Стрільців, буд. 37-41, код 36800559)

до відповідача фізичної особи-підприємця Кобильченко Олексія Вікторовича, ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

про стягнення 83 866,00 грн.

без виклику та повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" з позовом від 26.02.2018 до фізичної особи-підприємця Кобильченко Олексія Вікторовича про стягнення 83 866,00 грн. заборгованості за договором суборенди торгово-рекламного обладнання №2433, від 10.03.2014, з яких: 71866,00 грн. заборгованість за неповернуте обладнання, передане в суборенду за договором №2433 від 10.03.2014 та 12 000,00 грн. штрафу. В позовній заяві позивач просив суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

29.03.2018 від фізичної особи-підприємця Кобильченко О.В. до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить суд в позові відмовити.

Крім того, відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з підстав ч.4 ст. 250 ГПК України. Обґрунтовує свою позицію тим, що підпис відповідача в договорі, актах прийому-передачі обладнання та в паспорті громадянина України візуально відрізняються, а відтак договір №2433 та акти підписані не відповідачем, а не встановленою особою. На підставі наведеного, відповідач твердить, що договір не відповідає загальним вимогам чинності правочину, зокрема волевиявленню відповідача (його волі на укладення оспорюваного договору, ч.3 ст.203 ЦК України).

Крім того, відповідач вказує, що як вбачається з актів прийому-передачі, обладнання знаходилось за адресами, за якими у ФОП Кобильченко О.В. ніколи не було та нема торгових площадок, де могло бути розміщене торгово-рекламне обладнання позивача.

Також відповідач вказує, що позивачем до позовної заяви не долучено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх вимог.

Так, відповідач вказує, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається зокрема на копію вимоги з доказом направлення відповідачу, однак до зазначеної вимоги не долучено опис вкладення, що на думку відповідача свідчить, що зазначена вимога відповідачу не направлялась.

Відповідач наголошує, що документи, які додані позивачем до позовної заяви в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не засвідчені належним чином (відсутні відомості щодо дати засвідчення, назви посади особи, яка їх засвідчила, а також її ініціалів та прізвища), що не відповідає вимогам ч.5 ст. 91 ГПК України та Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003").

На підставі вище наведеного, просить суд розгляд справи здійснювати в загальному позовному провадженні, оскільки, на думку відповідача, вбачається необхідність проведення почеркознавчої експертизи для встановлення істини у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини четвертої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження викладені у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту заявленого позову вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість на загальну суму 83 866,00 грн.

Оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762,00 грн., отже ціна позову в даній справи не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак є малозначною.

Відповідно до ч.3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що встановлення факту, що підписи в договорі та актах прийому-передачі не виконані відповідачем - Кобильченком О.В., виходить за межі компетенції як суду так і відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Разом з тим, відповідачем такого висновку не подано, не заявлено клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи та не надано порівняльного матеріалу для її проведення.

Щодо доводів відповідача про те, що вказаний договір є недійсним, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості, а не дослідження дійсності чи недійсності договору. В порядку презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідач доказів визнання договору недійсним в судовому порядку не подав та не звернувся у встановлений ст. 180 ГПК України строк із зустрічною позовною заявою про визнання вказаного договору недійсним.

Посилання представника відповідача на те, що спірне обладнання знаходилось за адресами, за якими у ФОП Кобильченко О.В. ніколи не було та нема торгових площадок, де могло бути розміщене торгово-рекламне обладнання позивача, не є підставою для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.(ч.3, 4 ст. 13 ГПК України).

Суд зазначає, що позивачем не наведено обставин, та не подано доказів на їх підтвердження, на підставі яких вказаний спір підлягав б розгляду в загальному позовному провадженні.

Так, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаному спорі, який не становить значний суспільний інтерес, відсутність підстав для допиту свідків та призначення судової експертизи, що вказує на незначну складність даної справи, враховуючи також, що даний спір не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, передбачені ч.4 ст.247 ГПК України, приймаючи до уваги ціну позову, керуючись приписами ст. 247 ГПК України, суд визнає справу №911/443/18 малозначною та такою, що підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак клопотання відповідача залишає без задоволення.

Разом із тим, відповідно до ч.5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відтак суд з власної ініціативи ухвалює здійснювати розгляд справи №911/443/18 в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд враховує доводи представника відповідача щодо неналежних копій поданих позивачем доказів. Відповідно до ч.6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Враховуючи все вище наведене, суд з власної ініціативи витребовує у позивача оригінали (для огляду) усіх доданих до позовної заяви письмових доказів.

Керуючись ст. ст. 91, 234, 247, ч.4 ст. 250, ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника фізичної особи-підприємця Кобильченка Олексія Вікторовича про розгляд справи №911/443/18 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

2. Здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Судове засідання призначити на 23.04.18 о 10:30. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри, 16).

3. Повідомити про судове засідання учасників справи.

4. Зобов'язати позивача подати суду:

- оригінали (для огляду) усіх доданих до позовної заяви письмових доказів (ч. 6 ст. 91 ГПК України), зокрема Договору №2433 від 10.03.2014, Актів прийому-передачі обладнання від 20.09.2014, 18.09.2014, від 02.08.2014, від 01.11.2014;

5. Сторонам письмові докази, які подаються до господарського суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, а пояснення викласти письмово. Подача документів здійснюється через канцелярію господарського суду Київської області з супровідним листом.

6. Повноваження представників сторін мають бути підтверджені документами відповідно до ст. 60 ГПК України.

7. Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

8. Інформацію по справі, що розглядається, сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Конюх