Рішення № 73345097, 26.03.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3300/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СІБ-АГРО”

до Приватного акціонерного товариства “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА”

про стягнення 25886307,53 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1007 від 10.07.2017 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (ордер КС № 085380 від 26.03.2018 р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СІБ-АГРО” (далі – ТОВ “СІБ-АГРО”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” (далі – ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА”, відповідач) про стягнення 23630791,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 2 від 31.12.2014 р., у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 23630791,11 грн. заборгованості та 240000,00 грн. судових витрат.

За вказаним позовом 13.11.2017 р. ухвалою господарського суду Київської області було порушено провадження у даній справі № 911/3300/17.

30.11.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 29/2017-4 від 29.11.2017 р. (вх. № 25548/17 від 30.11.2017 р.) про відкладення розгляду справи.

04.12.2017 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв’язку від позивача надійшло клопотання № 134 від 01.12.2017 р. (вх. № 25707/17 від 04.12.2017 р.) про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався.

07.12.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 07.12.2017 р. (вх. № 26192/17 від 07.12.2017 р.) про ознайомлення з матеріалами справи.

Слід зазначити, що 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень ГПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 р. справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи думку присутніх у судовому засіданні 26.12.2017 р. представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що справу № 911/3300/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження та зі стадії підготовчого провадження.

26.12.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 2012-2017/3 від 20.12.2017 р. (вх. № 27389/17 від 26.12.2017 р.) про проведення врегулювання спору за участю судді.

26.12.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 2012-2017/2 від 20.12.2017 р. (вх. № 27390/17 від 26.12.2017 р.), за змістом якого відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення господарської справи № 917/2019/17, що розглядається господарським судом Полтавської області.

26.12.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 2012-2017/1 від 20.12.2017 р. (вх. № 27391/17 від 26.12.2017 р.), за змістом якого відповідач просить суд зобов’язати сторони провести звірку взаємних розрахунків.

26.12.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 2012-2017 від 20.12.2017 р. (вх. № 27392/17 від 26.12.2017 р.), за змістом якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 р. було відкладено підготовче засідання на 29 січня 2018 р. та зобов’язано сторони здійснити звіряння взаєморозрахунків і надати господарському суду відповідний акт звірки, підписаний уповноваженими представниками сторін.

26.12.2017 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення № 142 від 26.12.2017 р. (вх. № 27438/17 від 26.12.2017 р.) проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

22.01.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшов лист № 12 від 17.01.2018 р. (вх. № 1297/18 від 22.01.2018 р.), за змістом якого позивач на виконання ухвали суду від 26.12.2017 р. надає відповідь на відзив № 9 від 17.01.2018 р., копії специфікацій, копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. та докази його направлення відповідачеві, заперечення проти клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді, заяву про збільшення розміру позовних вимог № 10 від 17.01.2018 р., докази сплати судового збору, копію вимоги № 8 від 11.01.2018 р., копії видаткових накладних, копії довіреностей, докази направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу для долучення до матеріалів справи.

Суд, розлядувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, дійшов висновку щодо прийняття заяви ТОВ “СІБ-АГРО” № 10 від 17.01.2018 р. про збільшення розміру позовних вимог з підстав, викладених в ухвалі суду від 29.01.2018 р., у зв’язку з чим предметом позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача 25886307,53 грн. заборгованості за договором поставки № 2 від 31.12.2014 р.

Також 24.01.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.01.2018 р. (вх. № 1567/18 від 24.01.2018 р.) про застосування судом вимог ч. 11 ст. 176 ГПК України, за змістом якого відповідач просив суд залишити позовну заяву ТОВ “СІБ-АГРО” без руху. Вказане клопотання залишено судом без задоволення з підстав, викладених в ухвалі суду від 29.01.2018 р.

24.01.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.01.2018 р. (вх. № 1569/18 від 24.01.2018 р.) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, копії позовної заяви № 370 від 27.11.2017 р., копії ухвали господарського суду Полтавської області від 06.12.2017 р. у справі № 917/2019/17 та копії ухвали господарського суду Полтавської області від 15.01.2018 р. у справі № 917/2019/17, для їх врахування судом під час розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/3300/17 до вирішення пов’язаної з нею справи № 917/2019/17 господарським судом Полтавської області.

Окрім того, 24.01.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 24.01.2018 р. (вх. № 1570/18 від 24.01.2018 р.) на заперечення позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі, за змістом яких відповідач наголошував на тому, що у справі № 911/3300/17 не є предметом розгляду відповідність договору поставки № 2 від 31.12.2014 р. (із змінами та доповненнями) законодавству України та не ставиться питання щодо наявності повноважень директора ТОВ “СІБ-АГРО” на підписання вказаного договору. Окрім того, відповідач вказує на те, що матеріали справи № 911/3300/17 не містять всіх належних і допустимих доказів, у тому числі – належним чином засвідченої копії Статуту ТОВ “СІБ-АГРО” в редакції, що діяла на момент укладення договору поставки, що унеможливлює встановлення та оцінку у справі № 911/3300/17 обставин щодо наявності у директора позивача повноважень на підписання договору поставки.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, письмові позиції сторін та усні пояснення представників сторін у засіданнях суду 26.12.2017 р. та 29.01.2018 р., дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” № 2012-2017/2 від 20.12.2017 р. (вх. № 27390/17 від 26.12.2017 р.) про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарської справи № 917/2019/17, що розглядається господарським судом Полтавської області, з підстав, зазначених в ухвалі суду від 29.01.2018 р.

24.01.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання б/н від 24.01.2018 р. (вх. № 1568/18 від 24.01.2018 р.), за змістом якого відповідач просить суд відкласти підготовче засідання та встановити відповідачу новий строк для подання документів до суду, зазначених в ухвалі суду від 26.12.2017 р. Так, представник відповідача зазначав про неможливість виконання вимог ухвали суду від 26.12.2017 р. в частині підписання акту звірки взаємних розрахунків в строк до 25.01.2018 р., посилаючись на те, що директор ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” відбув у відпустку на період з 15.01.2018 р. по 24.01.2018 р. При цьому відповідач вказує, що за формою акту звірки, надісланого позивачем, акт має бути підписаний директором та головним бухгалтером.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача, виходячи з наступного.

Позивачем було надано до матеріалів справи копію акту звіряння взаємних розрахунків за листопад 2017 року, підписаного представниками обох сторін та скріпленого відбитками їх печаток (оригінал оглянуто судом), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем становить ту саму суму 25886307,53 грн., яка зазначена в якості кінцевого сальдо в акті звіряння розрахунків, надісланому позивачем відповідачеві на виконання вимог ухвали суду.

Також судом було враховано, що попри встановлення в ухвалі суду строку для подання відповідачем підписаного акту звірки до 25.01.2018 р., перебування керівника відповідача у відпустці до 24.01.2018 р. не унеможливлювало подання відповідного документа до судового засідання, призначеного на 29.01.2018 р.

З огляду на викладене вище, судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та встановлення відповідачу нового строку для подання документів до суду.

29.01.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 15 від 24.01.2018 р. (вх. № 1876/18 від 29.01.2018 р.) про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, копій товарно-транспортних накладних за період з 23.02.2017 р. по 30.11.2017 р. та копії акту звірки взаємних розрахунків за листопад 2017 р. на суму 25886307,53 грн., підписаного сторонами.

У судовому засіданні 29.01.2018 р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримувала, проти заявлених відповідачем клопотань заперечувала; представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 лютого 2018 р.

26.02.2018 р., до початку судового засідання з розгляду справи, від відповідача надійшла заява № 2202/18 від 22.02.2018 р. (вх. № 10/18 від 26.02.2018 р.) про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду даної справи, мотивована тим, що вказаним суддею у справі було прийнято ухвали, якими відхилялися заяви відповідача про зупинення провадження у справі № 911/3300/17 до вирішення господарським судом Полтавської області справи № 917/2019/17 та про встановлення відповідачеві нового строку для подання витребуваного судом доказу, а саме – підписаного акту звіряння взаєморозрахунків. Вказані обставини викликають у відповідача сумнів у неупередженості та об’єктивності судді під час розгляду вказаної справи.

У судове засідання 26.02.2018 р. представники сторін не з’явились.

Суд, розглянувши подану відповідачем заяву про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи господарського суду Київської області № 911/3300/17, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Поряд з цим, з огляду на неможливість розгляду справи № 911/3300/17 до вирішення питання про відвід судді від її розгляду, ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2018 р. було зупинено провадження у справі № 911/3300/17 до вирішення питання за заявою Приватного акціонерного товариства “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” № 2202/18 від 22.02.2018 р. (вх. № 10/18 від 26.02.2018 р.) про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду даної справи в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України, заяву про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи № 911/3300/17 було передано до відділу автоматизованого документообігу суду для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2018 р. (суддя Карпечкін Т.П.) у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” № 2202/18 від 22.02.2018 р. (вх. № 10/18 від 26.02.2018 р.) про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду справи № 911/3300/17 було відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2018 р. було поновлено провадження у справі № 911/3300/17 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 26 березня 2018 р.

26.03.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 5909/18 від 26.03.2018 р.) про ознайомлення з матеріалами справи.

26.03.2018 р. до господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 5908/18 від 26.03.2018 р.), за змістом якого останній зазначає, що у зв’язку з необізнаністю з матеріалами судової справи № 911/3300/17, оскільки ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” звернулось до адвоката ОСОБА_2 з проханням щодо представництва інтересів товариства у даній справі в суді лише 26.03.2018 р., що унеможливлює надання ефективної правничої допомоги відповідачу, представник відповідача просив оголосити перерву у судовому засіданні з обставин необхідності ознайомитись з матеріалами даної справи.

У судовому засіданні 26.03.2018 р. представник позивача проти клопотання відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні заперечувала, вказуючи на значний період розгляду даної справи та зазначала, що представником відповідача подано вказане клопотання з метою затягування судового процесу у даній справі; представник відповідача підтримував клопотання про оголошення перерви у судовому засідання та зазначив про необхідність надання йому часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши клопотання ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” про відкладення розгляду даної справи, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Судом встановлено, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні.

Окрім того, судом враховано обмеження встановленими Господарським процесуальним кодексом України процесуальними строками терміну розгляду справи та приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, а обов’язок здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. При цьому розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи та предмет спору.

Поряд з цим, ч.ч. 1-3 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом встановлено, що до клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні відповідачем не подано доказів того, що ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” мало єдиного можливого представника підприємства, який був обізнаний з матеріалами даної справи, та доказів об’єктивної неможливості своєчасного звернення відповідача до представника ОСОБА_2, який клопотав про оголошення перерви у судовому засіданні 26.03.2018 р. у даній справі, для представництва інтересів у справі № 911/3300/17, щоб останній мав достатньо часу для опрацювання матеріалів даної справи.

При цьому судом враховано, що від відповідача у судових засіданнях був присутній інший представник ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” – ОСОБА_3, який вже клопотав про відкладення розгляду даної справи.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є відсутніми.

Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2018 р. позовні вимоги підтримувала у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2018 р., усно заперечуючи проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи у засіданнях суду 26.12.2017 р. та 26.03.2018 р. здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 26.03.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

31.12.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СІБ-АГРО” (постачальник) та Приватним акціонерним товариством “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” (покупець) було укладено договір поставки № 2, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця комбікорм (далі - товар), а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

У відповідності до п. 2.1 договору, найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях зазначаються у видаткових накладних постачальника на товар і в специфікаціях.

Сторони домовились, що всі видаткові накладні, відповідно до яких постачальник поставив покупцю товар на протязі строку дії цього договору, відносяться до даного договору, якщо інше не слідує з відміток або тексту на таких накладних (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється партіями протягом всього строку дії договору поставки.

Відповідно до п. 4.1 договору, ціна товару, який поставляється у відповідності до договору, вказується у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

Загальна вартість договору встановлюється як вартість товару, поставка якого здійснюється у відповідності з специфікацією до договору (п. 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковому порядку протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару, зазначеному в п. 1.1 даного договору у розмірі 100% вартості фактично поставленого товару на підставі видаткової накладної постачальника.

Згідно з п. 11.2 договору поставки, договір набуває чинності з 31.12.2014 р. і діє до 31.12.2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором.

Між ТОВ “СІБ-АГРО” та ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” було укладено додаткові угоди до договору № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, якими погоджували зміну юридичних адрес, реквізитів сторін та було продовжено дію даного договору до 31.01.2018 р.

На виконання умов договору ТОВ “СІБ-АГРО” за період з 31.12.2014 р. по 31.12.2017 р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) здійснило постачання ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” комбікорму на загальну суму 407145308,53 грн., отримання якої підтверджується видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін, та довіреностями на отримання товару, виданими повноважним представникам відповідача (копії долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуто судом).

Проте, ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” частково розрахувалось за отриманий товар на загальну суму 380473710,90 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача за період з 01.01.2015 р. по 28.11.2017 р. (копії долучено до матеріалів справи).

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за договором № 2 від 31.12.2014 р. становить 25886307,53 грн.

11.01.2018 р. ТОВ «СІБ-АГРО» направило на адресу ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” вимогу № 8 від 11.01.2018 р. про сплату заборгованості за договором поставки № 2 від 31.12.2014 р., відповідно до якої ТОВ «СІБ-АГРО» вимагало негайно перерахувати його на рахунок заборгованість за поставлений товар у розмірі 25886307,53 грн. ОСОБА_2 претензія була залишена відповідачем без реагування.

Водночас, сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за листопад 2017 року за договором № 2 від 31.12.2014 р., підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток, згідно якого заборгованість покупця перед постачальником станом на дату підписання акту складала 25886307,53 грн. (копію долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

Оскільки ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувалось з позивачем за отриманий товар відповідно до договору № 2 від 31.12.2014 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказів погашення заборгованості за договором поставки № 2 від 31.12.2014 р. в сумі 25886307,53 грн. відповідач суду не надав, однак і наявність основного боргу у розмірі 25886307,53 грн. за вказаним вище договором відповідачем не заперечувалась.

Отже, факт порушення відповідачем зобов’язання за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Поряд з цим, посилання відповідача на сумніви щодо недійсності договору поставки № 2 від 31.12.2014 р. внаслідок відсутності у директора ТОВ “СІБ-АГРО” належних повноважень на його укладання від імені товариства залишене судом поза увагою, оскільки позивачем до матеріалів справи, на спростування зазначених посилань відповідача, надано протокол № 23-12/14 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “СІБ-АГРО” від 23.12.2014 р., відповідно до якого було вирішено уповноважити на визначення суми, умов договору поставки з ПрАТ “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” і додаткових угод до нього, а також на укладання та підписання вищезазначеного договору та додаткових угод до нього директора товариства ОСОБА_4.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 2 від 31.12.2014 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, у сумі 25886307,53 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ “СІБ-АГРО” у даній справі у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “АГРОФІРМА БЕРЕЗАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА” (07534, Київська обл., Баришівський р-н, с. Садове, код 30698067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СІБ-АГРО” (36007, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 32-А, код 32257135) 25886307 (двадцять п’ять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч триста сім) грн. 53 коп. основного боргу, 273832 (двісті сімдесят три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 75 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 05.04.2018 р.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.М. Бабкіна