Рішення № 73344995, 02.04.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2018 р. м. Київ Справа №910/20453/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Елміз", 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9

до Фізичної особи-підприємця Шевчук Вадима Володимировича, АДРЕСА_2

про розірвання договору та стягнення 69560,07 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

секретар Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Елміз" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Шевчук Вадима Володимировича про розірвання договору виконання робіт №1-01 від 12.01.2016 та стягнення 22500 грн. авансових платежів, 38844 грн. пені за період з 01.07.2017 по 13.11.2017, 7020 грн. 15% штрафу та 1196,07 грн. 3% річних за сукупний період з 25.01.2016 по 13.11.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1-01 від 12.01.2016 в частині своєчасного здійснення передбачених умовами договору робіт.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, письмового відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 13.12.2017 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.01.2018.

Ухвалою суду від 18.01.2018 у зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 12.02.2018..

Ухвалою суду від 12.02.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 01.03.2018.

01.03.2018 відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що роботи за договором №1-01 від 12.01.2016, на його думку виконані вчасно, та в повному обсязі.

В судовому засіданні 01.03.2018 оголошено перерву до 05.03.2018, про що представники сторін повідомлені під підпис в бланку перерви судового засідання.

05.03.2018 від сторін надійшли заяви про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору, які судом були задоволені.

Протокольною ухвалою суду від 05.03.2018 розгляд справи відкладено на 29.02.2018.

Протокольною ухвалою суду від 29.02.2018 розгляд справи відкладено на 02.04.2018.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 02.04.2018 не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 15.03.2018 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

12.01.2016 між Приватним акціонерним товариством "Елміз" (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шевчук Вадимом Володимировичем (Виконавець) укладено договір виконання робіт №1-01 (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання провести роботи по розробці та відпрацюванню блоку обробки інформації та керування для радіостанції УКХ діапазону, далі „Роботи", а Замовник приймає зобов'язання прийняти та оплатити Роботи на умовах цього Договору.

Згідно пункту 1.2. Договору термін виконання узгоджується Графіком виконання робіт (Додаток №2), даний документ є невід'ємною частиною Договору. По завершенню кожного етапу виконання робіт формується Акт виконаних робіт.

Розділом 2 Договору передбачена ціна та порядок розрахунків, а саме:

2.1. Вартість робіт згідно цього Договору складає 46800 грн. (сорок шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.) та визначається Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №3), який є невід'ємною частиною даного Договору.

2.2. Оплата за Договором здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця.

2.3. Авансовий платіж у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн протягом 10 днів від дати підписання Договору.

2.4. Кінцева оплата у розмірі 26800 (двадцять шість тисяч вісімсот) грн. протягом 14 днів від дати підписання Акту виконаних робіт.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Договору роботи виконуються на виробничій базі Замовника. Усі необхідні матеріали та устаткування для виконання робіт надає Замовник.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. Датою закінчення терміну дії цього Договору є 30 квітня 2016 року або по завершенню усіх необхідних робіт для Замовника відповідно до офіційного листа про завершення усіх робіт (пункт 7.1. Договору).

28.04.2018 сторони підписали додаткову угоду до договору №1-01 від 12.01.2016, відповідно до якої внесли до основного договору наступні зміни

1. У розділі 7, п.7.1 Договору термін « 30 квітня 2016 р.» замінити на термін « 30 травня 2017 р.».

2. У Додатку 2 до Договору № 1-01 від 12.01.2016 р. «Графік виконання робіт» термін 3-го етапу виконання робіт «лютий 2016 р.» замінити на термін «лютий 2017 р.», а термін 4-го етапу виконання робіт «березень 2016 р.» замінити на термін «травень 2017 р.».

3. Пункт 5.1 розділу 5 Договору № 1-01 від 12.01.2016 р. замінити на наступний:

« 5.1 За порушення строків виконання робіт згідно «Графіку виконання робіт» Виконавець сплачує пеню у розміри 0,5 відсотка від вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 15 відсотків вказаної вартості робіт.»

4. Інші умови Договору № 1-01 від 12.01.2016 р., що не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують щодо них свої зобов'язання.

На виконання умов договору позивач здійснив на користь відповідача авансовий платіж у розмірі 20000грн згідно платіжного доручення №36 від 25.01.2016 та 2500грн згідно платіжного доручення №170 від 06.05.2016.

Позивач стверджує, що відповідач належним чином умов договору №1-01 від 12.01.2016 не виконав, передбачених договором робіт не виконав.

З метою досудового урегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії №1 від 23.08.2017 та №2 від 10.10.2017, згідно яких вимагав виконати узяті на себе зобов'язання та здати передбачені умовами договору роботи у семиденний строк з моменту отримання претензії, а також претензію №3 від17.10.2017, згідно якої вимагав повернути авансові платежів та сплатити штрафні санкції на рахунок позивача в 7-денний строк з моменту отримання претензії.

Оскільки дані претензії залишені Фізичною особою-підприємцем Шевчук Вадимом Володимировичем без відповіді та задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України , однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги встановлені статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною третьою статті 612 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 220 Господарського кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірванням договору.

У відповідності до статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

У відповідності з положеннями статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Докази виконання відповідачем робіт, передбачених умовами договору №1-01 від 12.01.2016, а саме передбачених пунктом 1.2. договору Актів виконаних робіт, на час винесення судом цього рішення відсутні.

Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази виконання робіт за договором чи повернення отриманих авансових платежів відсутні.

Невиконання відповідачем умов договору №1-01 від 12.01.2016 в частині повного та своєчасного здійснення передбачених умовами договору робіт призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості належним чином та в повному обсязі користуватись блоком обробки інформації та керування для радіостанції УКХ діапазону, який мав розробити та відпрацювати відповідач.

Уклавши з відповідачем договір №1-01 від 12.01.2016 позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині розірвання договору виконання робіт №1-01 від 12.01.2016 та стягнення 22500 грн. авансових платежів правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач не виконував належним чином умов договору №1-01 від 12.01.2016 в частині повного та своєчасного здійснення передбачених умовами договору робіт, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання відповідачем, що, в свою чергу, є підставою для розірвання договору та стягнення 22500 грн. авансових платежів.

Щодо вимог про стягнення 38844 грн. пені за період з 01.07.2017 по 13.11.2017 та 7020 грн. 15% штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за порушення строків виконання робіт згідно «Графіку виконання робіт» Виконавець сплачує пеню у розміри 0,5 відсотка від вартості робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково сплачує штраф у розмірі 15 відсотків вказаної вартості робіт.

В частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Проте, пункт 5.1. Договору встановлює відповідальність у вигляді нарахування 0,5% відсотка вартості робіт саме за порушення строків виконання робіт, що не може вважатись грошовим зобов'язанням в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 38844 грн. за період з 01.07.2017 по 13.11.2017.

Перевіривши розрахунок 15% штрафу суд встановив, що він здійснений арифметично вірно, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 7020 грн. 15% штрафу обґрунтована на підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1196,07 грн. 3% річних за сукупний період з 25.01.2016 по 13.11.2017.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що позивачем невірно визначено початковий період нарахування, виходячи з наступного.

Умовами договору №1-01 від 12.01.2016 встановлені лише строки виконання робіт та не врегульовано питання повернення авансових платежів.

За таких обставин повернення авансових платежів має здійснюватись в порядку, передбаченому частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, а саме: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензія №3 від 17.10.2017 про повернення авансових платежів отримана відповідачем 21.10.2017 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0217504959170.

Враховуючи, що за даною претензією встановлено семиденний строк на повернення авансових платежів, прострочення такого обов'язку починається з 29.10.2017.

З урахуванням викладеного, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга-Закон" та встановлено, що розмір 3 % річних складає грн. згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2250029.10.2017 - 13.11.2017163 %29.59

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: договір №1-01 від 12.01.2016 підлягає розірванню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22500 грн. авансових платежів, 7020 грн. 15% штрафу та 29,59 грн. 3% річних за період з 29.10.2017 по 13.11.2017.

В іншій частині позовних вимог підстав для задоволення не вбачається.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 7500 грн.

Зазначені витрати підтверджуються договором про надання правової допомоги №15/08-17Е від 15.08.2017, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Елміз" та адвокатським об'єднанням «Адвокатський центр», розрахунком послуг згідно договору про надання правової допомоги №15/08-17Е від 15.08.2017, платіжним дорученням №123 від 13.11.2017, ордером серії КС№124696 від 01.11.2017 та посвідченням адвоката №4599/10 від 21.07.2011, виданого Осмоловському Денису Юлійовичу.

Відповідно до частини першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене судовий збір та витрати на правову допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Вважати розірваним договір виконання робіт №1-01 від 12.01.2016, укладений між Приватним акціонерним товариством "Елміз" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код 24102142) та Фізичною особою-підприємцем Шевчук Вадимом Володимировичем (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевчук Вадима Володимировича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Елміз" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код 24102142) 22500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. авансових платежів, 7020 (сім тисяч двадцять) грн. 15% штрафу, 29 (двадцять дев'ять) грн. 59 коп. 3%, 5343 (п'ять тисяч триста сорок три) грн. 02 коп. витрат на правову допомогу та 2279 (дві тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 69 коп. судового збору

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 12.04.2018