Рішення № 73344847, 05.04.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1316/17Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя - Волков Р.В.

суддя Д'яченко Т.Г. та суддя Погребна К.Ф.

секретар судового засідання - Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Приватного підприємства "ЯВІР-2005" (36007, м. Полтава, вул.Хлібозаводська,7),

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"

(65005, м. Одеса, вул.Мельницька,13),

про стягнення 258572,19 грн.,

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

встановив:

Позивач, Приватне підприємство "ЯВІР-2005" (далі – ПП "ЯВІР-2005", позивач), звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" (далі – ПрАТ "Одеський коньячний завод", відповідач) про стягнення 258572,19 грн. заборгованості, з яких 256320,00 грн. – основного боргу, 2 252,19 грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладений між сторонами договір про надання послуг з охорони № ОСОБА_1/365-ф від 09.07.2016р., не виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманих послуг, рахунок №2478 від 08.11.2016р., рахунок № 2931 від 01.12.2016р., рахунок № 334 від 01.01.2017р., ОСОБА_3 надання послуг № 2671 від 30.11.2016р., ОСОБА_3 надання послуг № 192 від 03.01.2017р. за грудень на суму 89280,00грн., ОСОБА_3 надання послуг № 321 від 31.01.2017р. за січень 2017р. на суму 80640,00грн., протокол розбіжностей до Договору № ОСОБА_1/365-ф від 09.07.2016р., докази про направлення відповідачу рахунків та актів, ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків, приписи ст.ст.11, 509, 510, 610, 611, 629, 901 Цивільного Кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що у зв’язку з численними порушеннями та не належним виконанням договору (відсутності працівників Охорони на посту, про що складено акт про фактичну відсутність охорони на постах від 08.10.2016р. та від 23.10.2016р.) ПрАТ "Одеський коньячний завод" надало позивачу повідомлення №294-п від 27.10.2016р. про розірвання Договору з 01.12.2016р. згідно з п.10.4 Договору (шляхом вручення представнику позивача), про що свідчить особистий підпис останнього на примірнику відповідача про отримання повідомлення.

30.11.2016р. у відповідності до умов Договору Охороною було знято об’єкти відповідача з під охорони від 01.12.2016р. За таких обставин, відповідач вважає, що ОСОБА_4 з 01.12.2016р. припинив свою дію, у з чим послуги з охорони відповідачу за період з 01.12.2016р. по 31.01.2017р. не надавались, тому позивачем безпідставно нараховано борг за вказаний період.

Також посилається на те, що позивачем у якості доказу отримання актів надання послуг додано копію листа від 20.01.2017р. №34 з копією фіскального чека та копією листа від 15.03.2017р. № 215 з копією фіскального чека та опису вкладення, проте оригіналів вказаних документів не надано, з яких можна було б дійти висновку про дійсне направлення та тримання відповідачем акту наданих послуг №192 від 03.01.2017р.

Крім того, відповідач стверджує, що при розкритті конверту, у поштовому відправленні № 3600904172241 було виявлено лист № 215 від 15.03.2017р. на 1 арк., опис вкладення у цінний лист на 1 арк. та чисті аркуші паперу у кількості 5 штук. На підставі вказаного було складено відповідний ОСОБА_3 про відсутність вкладень (додатків) у поштовому відправлені № 3600904172241 від 22.03.2017р., які були зазначені в листі № 215 від 15.03.2017р., а саме: ОСОБА_3 здачі-приймання робіт за січень 2017р. № 321 від 31.12.2017р. на суму 80640,00грн., рахунок на оплату за січень 2017р. № 334 від 31.01.2017р. на суму 80640,00 грн., ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків.

Відповідач вважає, що позивач не довів вказану останнім дату розірвання договору – 01.02.2017р. та факт надання послуг за договором у період з 01.12.2016р. по 31.01.2017р., оскільки непідписані з боку відповідача акти надання послуг за грудень 2016р. та січень 2017р. не свідчить про існування між сторонами правовідносин, що виникають з договору, та зобов’язання відповідача зі сплати послуг за вказаний період.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що до позову додано копію акту звірки взаєморозрахунків, який не підписано уповноваженою особою відповідача, що не може бути належним доказом та прийнято судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить відмовити у задоволені позову в частині стягнення з відповідача: 89280,00грн. (за грудень2016р.) - основного боргу, 80640,00 грн. (за січень 2017р.) - основного боргу, 777,84грн. (за період з 06.02.2017р. по 23.05.2017р.) 3% річних, 331,40 грн. (за період з 04.04.2017р. по 23.05.2017р.) 3% річних.

В судовому засіданні 21.08.2017р. представник позивача заявила письмове клопотання за вх. ГСОО №2-4409/17 про витребування доказів у відповідача, а саме: журнал обліку ввозу/вивозу матеріальних цінностей, журнал реєстрації відкриття і завдання під охорону службових приміщень, журнал приймання/здачі під охорону, які зберігаються за адресою м. Одеса, вул. Мельницька,13.

21.08.2017р. представник відповідача в судовому засіданні заявив письмове клопотання за вх. ГСОО №2-4408/17 про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача: належним чином засвідчену копію журналу прийому і здачі чергувань, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.; належним чином засвідчену копію журналу обліку приймання/здачі під охорону, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.; належним чином засвідчену копію журналу обліку ввозу/вивозу матеріальних цінностей, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.; належним чином засвідчену копію книги обліку оглядів і правопорушень, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.

Суд розглянув вказані клопотання сторін та задовольнив їх ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2017р.

Витребуванні судом документи, сторонами не надані з посиланнями на відсутність таких документів.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про зупинення провадження по справі №916/1316/17 до набрання законної сили рішення від 08.08.2017р. по справі №917/1152/17 господарського суду Полтавської області за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" до Приватного підприємства "ЯВІР-2005" про визнання припиненим договору про надання послуг з охорони №Од/365-ф від 09.07.2016р. Предметом вищевказаного позову є визнання припиненим договору про надання послуг з охорони №Од/365-ф від 09.07.2016р. з 01.12.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2017р. задоволено клопотання відповідача, зупинено провадження у справі №916/1316/17 господарського суду Одеської області до набрання законної сили рішення від 08.08.2017р. по справі №917/1152/17 господарського суду Полтавської області.

30.10.2017р. до господарського суду Одеської області від Приватного підприємства "ЯВІР-2005" надійшло клопотання (зареєстроване за вх. №2-5694/17) про поновлення провадження у справі. До клопотання додано копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. по справі №917/1152/17, якою скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 08.08.2017р. у справі №917/1152/17 та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

03.11.2017р. ухвалою господарського суду Одеської області поновлено провадження по справі та призначено її розгляд в засіданні суду.

20.11.2017р. відповідач звернувся до суду з клопотанням (зареєстроване за вхід. № 2-6067/17) (т.1 а.с.152) про призначення судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_3 звірки взаєморозрахунків доданого до позову, стверджуючи, що вказаний акт не підписувався бухгалтером відповідача ОСОБА_5

В судовому засіданні 20.11.2017р. протокольно господарський суд Одеської області відмовив в задоволенні клопотання про призначення експертизи за недоцільністю та відсутністю підстав.

Також 14.12.2017р. представник відповідача звернувся до суду з письмовими поясненням (за вх. ГСОО №26818/18) (т.1 а.с.184), у яких зазначає, що позивачем не надано доказів щодо надання послуг.

14.12.2017 р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням (зареєстроване за вхід. № 2-6675/17) (т.1 а.с.194) про призначення судової економічної експертизи, в якій просить експерту поставити питання: Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах Приватного підприємства «Явір-2005» розмір заборгованості за надані Приватному акціонерному товариству «Одеській коньячний завод» послуги з охорони за договором № ОСОБА_1/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.?

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2018р. підтримав вищезазначені письмові пояснення та просив суд витребувати у позивача докази, які зазначені у вищезазначених письмових поясненнях, а саме: оригінали актів надання послуг за грудень 2016р. та січень 2017р., для підписання товариством, оригінал або належним чином засвідчену копію опису вкладення до листа від 20.01.2017р. №34, (щодо направлення та отримання відповідачем наданих послуг №192 від 03.01.2017.), докази щодо надання послуг з охорони об`єктів відповідачу у грудні 2016р. та січні 207р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.2018р. надала усні заперечення щодо вищезазначеного клопотання представника відповідача.

У судовому засіданні 12.02.2018р. представник позивача заявила письмове клопотання (за вхід. ГСОО №2-924/18) про витребування доказів (т.1 а.с.210).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2018р. задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та документів, зобов’язано позивача надати: оригінали актів надання послуг за грудень 2016р. та січень 2017р., для підписання товариством; оригінал або належним чином засвідчену копію опису вкладення до листа від 20.01.2017р. №34, (щодо направлення та отримання відповідачем наданих послуг №192 від 03.01.2017.); докази щодо надання послуг з охорони об`єктів відповідачу у грудні 2016р. та січні 2017р. Та клопотання позивача про витребування доказів та документів, зобов’язано відповідача надати: належним чином засвідчену копію журналу прийому і здачі чергувань, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.; належним чином засвідчену копію журналу обліку приймання/здачі під охорону службових приміщень, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.; належним чином засвідчену копію журналу обліку ввозу/вивозу матеріальних цінностей, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.; належним чином засвідчену копію книги обліку оглядів і правопорушень, ведення якого передбачено договором №Од/365-ф про надання послуг з охорони від 09.07.2016р.

23.02.2018р. відповідач звернувся через канцелярію суду з письмовими поясненням (за вхід. ГСОО №4336/18) (т.1 а.с.241), у яких зазначив, що витребувані ухвалою суду (від 12.02.2018р.) документи у відповідача відсутні, вказані документи мають зберігатися у позивача.

12.03.2018р. позивач надав супровідний лист (зареєстрований за вхід. № 5798/18) в якому на виконання вимог суду надав документи, а саме: оригінали актів наданих послуг за грудень 2016р. та січень 2017р., належним чином засвідчену копію поштової квитанції до рекомендованого листа № 3601406067976 до листа позивача від 20.01.2017р. № 34 від 20.01.2017р., витяги з наказів ПП "ЯВІР-2005" № 91-К від 05.11.2015р., № 8-К від 30.01.2017р. на ОСОБА_6, витяги з наказів ПП "ЯВІР-2005" № 47-К від 11.06.2015р., № 8-К від 30.01.2017р. на ОСОБА_7, заява свідка ОСОБА_6, заява свідка ОСОБА_7

У судовому засіданні від 05.04.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

09.07.2016р. між ПП "ЯВІР-2005" (Охорона) та ПрАТ "Одеський коньячний завод" (ОСОБА_3) укладено ОСОБА_4 про надання послуг з охорони №Од/ 365-ф (ОСОБА_4), відповідно до умов якого позивач прийняв під охорону майно відповідача, згідно Додатку №2 до Договору за адресами: м. Одеса, вул. Мельницька,13; м. Одеса, вул. Мельницька,15; м. Одеса, вул. Жеблякова,3. Охорона об’єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється погодинно у календарні дні тижня згідно з Додатком № 1 до даного Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна Договору визначається сторонами у розрахунку, наведеному у Додатку №1 до Договору.

Згідно з п.3.2 Договору, відповідач зобов’язаний здійснювати оплату наданих послуг щомісячно впродовж 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг за місяць, в якому здійснювалось надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, згідно виставлених Охороною рахунків за умови підписання сторонами ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 3.3 Договору, підтвердженням надання послуг являється ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається Охороною для підписання ОСОБА_3 в двох примірниках в кінці кожного місяця.

Згідно з п.3.4 Договору, ОСОБА_3 повинен не пізніше 10-числа місяця, наступного за звітним, підписати ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг) та повернути один примірник охороні або надати вмотивовану відповідь від його підписання.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у випадку не підписання ОСОБА_3 здачі- приймання (надання послуг) та ненадання вмотивованої відмови від його підписання у термін, передбачені п.3.4, вважається, що ОСОБА_3 отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов Договору, а обов’язок оплати наданих послуг таким, що настав.

В свою чергу, відповідач взяв на себе обов’язок сплачувати надані охоронні послуги (п.4.2.9 Договору).

Згідно з п.10.1 Договору цей ОСОБА_4 укладається строком на 1 (один) рік і набирає чинності з моменту підписання Сторонами.

Відповідно до п.10.4 ОСОБА_4 може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін з попереднім письмовим повідомленням про це другої сторони не менш ніж за 30 діб.

Відповідно до п.10.8 Договору, з моменту закінчення терміну дії договору або дострокового розірвання Договору Охорона направляє для підписання ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків в двох примірниках. На підтвердження заборгованості по Договору про надання послуг з охорони № ОСОБА_7/365-ф від 09.07.2016р., сторони підписали ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків.

За ініціативою відповідача ОСОБА_4 було розірвано.

Відповідачу були виставлені рахунки на оплату:

- рахунок №2478 від 08.11.2016р. за послуги охорони за листопад 2016р. на суму 86400,00грн.,

- рахунок № 2931 від 01.12.2016р. за послуги охорони за грудень 2016р. на суму 89280,00грн.,

- рахунок № 334 від 01.01.2017р. за послуги за січень 2017р. на суму 80640,00 грн.

На підтвердження надання охоронних послуг за період заборгованості з листопада 2016р. по січень 2017р. на адресу відповідача були направлені ОСОБА_3 наданих послуг:

- ОСОБА_3 надання послуг № 2671 від 30.11.2016р. за листопад 2016р. на суму 86400,00грн.,

- ОСОБА_3 надання послуг № 192 від 03.01.2017р. за грудень 2016р. на суму 89280,00грн.,

- ОСОБА_3 надання послуг № 321 від 31.01.2017р. за січень 2017р. на суму 80640,00 грн.

ОСОБА_8 надання послуг за листопад 2016р. відповідач підписав та повернув на адресу позивача, акти надання послуг за грудень 2016р. відповідач отримав 23.01.2017р., за січень 2017р. отримав – 22.03.2017р., про що свідчать наявні в матеріалах докази, проте другий примірник позивачу не повернув.

28.12.2016р. позивачем направлено відповідачу претензію № 705, в якій просив погасити борг за листопад 2016р. в сумі 86400,00грн. та грудень 2016р. в сумі 89280,00грн. Відповіді на вказану претензію позивач не отримав.

Відповідачем не сплаченою залишилась заборгованість за отримані послуги на суму 256 320,00 грн., що спричинило звернення позивача до господарського суду Одеської області з позовом, в рамках провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

В ч.1 ст.903 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Припинення Договору не позбавляє відповідача обов’язку сплатити заборгованість за договором, що виникла до моменту його розірвання, оскільки відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведенням належним чином.

Господарський суд відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставами яких є письмовий ОСОБА_4 надання послуг з охорони.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо неотримання актів наданих послуг за грудень 2016р. та січень 2017р. виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 надання послуг за грудень 2016р. було направлено відповідачу рекомендованим листом № 34 від 20.01.2017р., що не спростовується відповідачем. З витягу офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, вбачається, що вказаний лист було вручено відповідачу 23.01.2017р.

ОСОБА_8 надання послуг за січень 2017р. було направлено відповідачу цінним листом з описом вкладення № 3600904172241.

Відповідач стверджував, що при розкритті конверту були виявлені недоліки, а саме відсутність додатків до листа, проте жодним чином не повідомив про це позивача, а також не надав жодних заперечень щодо інформації про наявність заборгованості за січень 2017р. в розмірі 80640,00 грн., яка містилась в листі № 215 від 15.03.2017р.

Прийняття вказаних листів відповідачем та ненадання заперечень на них відповідно до умов Договору (п.3.5, п.3.6) свідчить про надання позивачем послуг охорони належної якості, а обов’язок оплати наданих послуг таким, що настав.

Відповідач у своїх письмових поясненнях звертає увагу суду на те, що навіть у разі надання позивачем послуг охорони у зазначений період, позивач мав би надати відповідачу для підписання акт надання послуг за грудень 2016р. – в кінці грудня 2016р., за січень 2017р. – в кінці січня 2017р. Однак, у позові зазначено. Що відповідач отримав ОСОБА_3 за грудень 2016р. – 23.01.2017р., ОСОБА_3 за січень 2017р. – 22.03.2017р.

А тому, на думку відповідача, навіть у разі надання позивачем ОСОБА_8 надання послуг відповідачу у строки, зазначені позивачем, та не підписання цих актів відповідачем, такі акти не могли б свідчити про отримання ОСОБА_3 послуг за грудень 2016р. – січень 2017р.

В матеріалах справи також міститься надані відповідачем ОСОБА_8 від 01.12.2016р. та від 12.2016р. про відсутність охорони на об’єктах ПрАТ "Одеський коньячний завод", проте не зрозуміло навіщо вказані акти складались, якщо на думку відповідача договір закінчив свою дію 01.12.2016р. на послуги не надавались.

Крім того, в матеріалах справи міститься журнал приймання під охорону (зняття з під охорони), з якого вбачається, що вказаний журнал містить підписи працівників позивача. Останній запис датований 31.01.2017р. З чого можна зробити висновок, що позивачем надавались послуги охорони до 01.02.2017р.

Інші журнали (журнал прийому і здачі чергувань, журналу обліку ввозу/вивозу матеріальних цінностей, книги обліку оглядів і правопорушень), ведення яких передбачено договором, Інструкцією з пропускного режиму на об’єкті, Інструкцією з організації охорони об’єкта - є обов’язковим, сторонами не надані. Хоча згідно з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що вказані журнали повинні були знаходитись на об’єкті охорони та заповнюватись працівниками охорони.

Також, в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Полтавської області від 08.08.2017р. по справі № 917/112/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" до Приватного підприємства "ЯВІР-2005" про визнання договору про надання послуг з охорони № ОСОБА_7/365-ф від 09.07.2016р. припиненим, яким позов задоволено в повному обсязі, визнано вказаний договір припиненим з 01.12.2016р.

Відповідач посилається на вказане рішення як на підтвердження факту припинення дії договору з 01.12.2016р., оскільки це встановлено судом, отже не потребує доказування.

Вищезазначене рішення оскаржувалось, та відповідно до Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. рішення господарського суду Полтавської області від 08.08.2017р. по справі № 917/112/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

За таких обставин, господарський суд Одеської області не може прийняти доводи відповідача щодо припинення дії договору з 01.12.2016р., посилаючись на рішення господарського суду Полтавської області від 08.08.2017р. по справі № 917/112/17 та ст.75 ГПК України (звільнення від доказування), оскільки вказане рішення суду було скасоване.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем виконано належним чином взяті на себе обов’язки та надано відповідачу послуги з охорони об’єктів на загальну суму 256 320,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи та дослідженні документи.

В свою чергу відповідачем залишились несплаченими отримані послуги.

Враховуючи наведене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 256320,00 грн.

Частина 2 ст.625 Цивільного Кодексу України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем також заявлено до стягнення 2 252,19 грн. – 3% річних, які нараховані:

- на суму 86400,00грн. (за період 13.12.2016р. – 23.05.2017р.) – 1142,95грн.;

- на суму 89280,00грн. (за період 06.02.2017р. – 23.05.207р.) – 777,84 грн.;

- на суму 80640,00грн. (за період 04.04.2017р. – 23.05.2017р.) – 331,40 грн.

Суд перевірив розрахунок доданий до заяви про збільшення позовних вимог (т.1 а.с.4) вважає його вірним та документально обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення 256320,00 грн. – основного боргу, 2252,19 грн. – 3% річних, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального Кодексу України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 25, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 627, 629, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1) Позов Приватного підприємства "ЯВІР-2005" до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" про стягнення 258572,19 грн. – задовольнити.

2) Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" (65005, м. Одеса, вул.Мельницька,13, код 00412056) на користь Приватного підприємства "ЯВІР-2005" (36007, м. Полтава, вул. Хлібозаводська,7, код 33574487) 256 320/двісті п’ятдесят шість тисяч триста двадцять/грн. 00 коп. – основного боргу, 2 252/дві тисячі двісті п’ятдесят дві/грн.19 коп. – 3% річних, 3 878/три тисячі вісімсот сімдесят вісім/грн. 58 коп. – витрат пов’язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 05.04.2018р. Повний текст рішення складений та підписаний 12 квітня 2018 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя К.Ф. Погребна

Суддя Т.Г. Д`яченко