Рішення № 73344692, 03.04.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1147/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

при секретарі судового засідання: Малярчуку Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

від відповідача: ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (м. Львів)

до Публічного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (с.Гулянка Коростенського району Житомирської області)

про стягнення 20 040,00 грн

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (надалі в тексті – Залізниця) звергнулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (надалі в тексті – Підприємство) про стягнення 20 040,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у перевізних документах.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує транспортною накладною №33424078 від 16.06.2017 та комерційним актом № 350002/68/15 від 17.06.2017. В якості правових підстав позивач зазначає ст.908 ЦК України,ст.307 ГК України, ст.129 Статуту залізниць України.

26.01.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 24.01.2018, в якому просить відмовити в позові в повному обсязі, оскільки комерційний акт № 350002/68/15 від 17.06.2017 не відповідає правилам складання актів встановлених у п.10 Правил складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України). Відтак, відповідач вважає такий доказ неприпустимим. ( а.с.56-58).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просить в позові відмовити

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.06..2017 зі станції Ушиця Південно-Західної залізниці Публічноним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (відповідач) за накладною №33424078 був відправлений вагон №58864778 з вантажем "щебінь гранітний" до станції призначення Рясна II Львівської залізниці.

У накладній №33424078 було зазначено визначену відправником масу вантажу у вагоні №58864778 - нетто 63100 кг ( тара вагону - 22000, вантажодйомність вагона 64тн) (а.с.11).

При прибутті 17.06.2017 на станцію Здолбунів проведено контрольне зважування вантажу у вагоні №58864778

Внаслідок проведеної перевірки встановлено, що у зазначеному вагоні маса вантажу фактично становить нетто 66500кг, що на 3400 кг більше, ніж зазначено відправником у накладній №33424078 (63100кг), За результатами даної перевірки встановлено, що за вантажопідйомність вагона у 64тн), вагон завантажений понад вантажопідйомність на 2500 кг, про що було складено комерційний акт №350002/68/15 від 17.06.2017 (а.с. 9).

Враховуючи вищевикладене, позивачем був нарахований відповідачу штраф у сумі 20040,00грн (п'ятикратний розмір провізної плати - 4008,00грн) за невірне зазначення маси вантажу, за стягненням якого останній звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з перевезенням вантажу залізничним транспортом на підставі ї накладної №33424078, тому за своєю правовою природою становлять договір перевезення вантажу.

Статтею 908 ЦК України встановлено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 ЦК України, яка кореспондується зі змістом ч.1 ст.307 ГК України).

За змістом ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Так, постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України, відповідно абз.2 ст.2 якого Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За змістом ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

П.п. 2.1-2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 визначено, що вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів, як маса вантажу, визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом), а також спосіб визначення маси. При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Статтею 37 Статуту залізниць України, зокрема, передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно із п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Разом з тим, у п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів також зазначено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

З огляду на наведене, відповідальність за неправильне зазначення відповідних відомостей у накладній несе саме відправник, оскільки всі відомості до перевізних документів вносяться відправником.

Відповідно до ст. 118 Статуту з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Так, як зазначалося вище, в матеріалах справи міститься комерційний акт № 350002/68/15 від 17.06.2017р., у якому зазначено, що при повторному комісійному переважуванні вагона в присутності начальника станції Здолбунів - ОСОБА_3., приймальника поїздів ОСОБА_4, комерційного агента ОСОБА_5, ВОХР ОСОБА_6 надлишок вантажу проти документа та вантажопідйомності підтвердився, що загрожує безпеці руху поїздів.

У пункті 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) зазначено, що комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без

документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до п.10 Правил складання актів,10 (ст.129 Статуту), які затверджені наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 № 334 (із змінами), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Твердження відповідача про те, що спірний вищезазначений комерційний акт не містить підпису начальника вантажного району, а тому не може мати ознак його легітимності, не спростовує того, що він не є неналежним доказом щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на суб'єкта відносин перевезення вантажів.

Наявність на цьому акті підписів інших працівників залізниці не суперечать вимогам п.10 Правил складання актів.

На вказаному комерційному акті є підпис представника одержувача вантажу ОСОБА_7 без зауважень, що підтверджується відміткою у розділі "Є":" відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції".

Дослідивши комерційний акт №35002/68/15 від 17.06.2017 судом встановлено, що він складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Як зазначалося, відповідно до частини 1 статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. При цьому штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Матеріалами справи підтверджено факт невідповідності маси вантажу у вагоні №58864778, що була зазначена відповідачем у перевізних документах, а саме - 63 100кг, фактичній масі вантажу у вказаному вагоні - 66500кг, різниця у масі, визначена відповідачем на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилась на станції призначення, складає 3400кг, а тому відповідно до статті 122 Статуту залізниць України позивачем правомірно нараховано відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Як вбачається з транспортної накладної №33424078, провізна плата вантажу кожного з вагонів №58864778 становить 4008,00 грн. З її розміру позивачем визначено розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, який, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 20040,00грн (4008,00грн (провізна плата) х 5 (згідно ст.118 Статуту залізниць України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах у розмірі 20040,00грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст.73,74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Відповідач позов за підставою та предметом не спростував.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стягнення з відповідача штрафу в сумі 20040,00 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська область, Коростенський район, с. Гулянка, вул. Молодіжна, 18, код 00110177) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. гоголя, 1, код 40081195): 20 040,00 грн штрафу та 1600,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.04.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.)