Ухвала суду № 73344352, 04.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1986/2018 Головуючий у 1-й інстанції:Голуб О.А..

Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Масенко Д.Є., Паленика І.Г.

за участі секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Кирія О.М.

захисника ГуназаЮ.Є.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника Гуназа Юрія Євгенійовича, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018100030002453 від 21.03.2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві Недопьокіна С.А., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Кирієм О.М. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 год. 00 хв. 18 травня 2018 року включно, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2 визначено заставу в двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя погодився з його доводами про достатність доказів обґрунтованої підозри та дійшов висновку, що клопотання органу досудового розслідування та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та з урахуванням даних що характеризують особу підозрюваного задовольнив клопотання слідчого.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник Гуназ Ю.Є. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нову, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, невмотивованою та такою що постановлена з порушенням вимог Кримінально процесуального закону та норм міжнародного законодавства.

Апелянт зазначає, що рішення прийнято на підставі клопотання, яке не відповідає вимогам ч. 1 та ч. 3 ст. 184 КПК України, оскільки орган досудового розслідування допустив неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із чим суддя мав відмовити у його задоволенні. Додає, що з урахуванням завищення стороною обвинувачення відповідальності внаслідок невірного кваліфікування обставин кримінального правопорушення, стає очевидним неможливість обґрунтування обставин, визначених ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, та тяжкість покарання.

Також захисник вказує, що стороною обвинувачення не доведено не можливості застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_2, які будуть достатніми для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні. Залишено судом поза увагою і дані що характеризують особу ОСОБА_2, зокрема стан здоров'я підозрюваного, утримання підозрюваним неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного які підтримали вимога апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга захисника задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду колегією суддів апеляційного суду не встановлено порушень наведених вимог закону слідчим суддею.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Деснянського управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження 12018100030002453, відомості про яке від 21.03.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

21 березня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві НедопьокінС.А. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Кирієм О.М., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

22 березня 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання органу досудового розслідування було задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 год. 00 хв. 18 травня 2018 року включно із визначенням застави 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок)

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема тяжкість злочину, відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, раніше судимий, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Також на переконання колегія суддів, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 слід визначити заставу 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 35240 гривень, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, підозрюваний вирішить не зникати через побоювання втрати заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати його завідомо непомірним чи напроти недостатнім для ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Захисник, в обґрунтування вимог апеляційної скарги не надав суду документів які б вказували на відповідний сімейний стан, стан здоров'я підозрюваного та інші дані що характеризують особу ОСОБА_2 Доводи захисника про невірну кваліфікацію дій його підзахисного, не ґрунтуються на доданих клопотання доказах, за якими ОСОБА_2 обґрунтованого підозрюється за ч. 2 ст. 186 КК України: показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9, протоколом огляду місця події від 21.03.2018 року.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляцій скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві НедопьокінаС.А., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Кирієм О.М. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 год. 00 хв. 18 травня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 35 240гривень щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гуназа Ю.Є. - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г. Масенко Д.Є.