Рішення № 73344204, 12.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2018 року № 826/6341/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді-доповідача Келеберди В.І., суддів Качура І.А., Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича про визнання проти правним та скасування припису від 15 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - відповідач 1), головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коваля Володимира Анатолійовича (далі - відповідач 2) та просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 15 лютого 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 жовтня 2016 року відповідачем 2 після проведеної позапланової перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Акт від 26 жовтня 2016 року), відповідно до висновків якого встановлено ряд порушень під час прийняття позивачем рішення про видачу ОСОБА_5 будівельного паспорта від 10 березня 2015 року № 65/2015.

15 лютого 2017 року відповідачем 2 видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Припис), яким визначено заходи для усунення порушень, встановлених Актом від 26 жовтня 2016 року, із терміном виконання до 10 липня 2017 року.

Із зазначеним приписом не погоджується позивач, вважаючи його проти правним, таким, що суперечить вимогам частини третьої статті 2 КАС України, оскільки містить вимоги, які не можуть бути виконані в умовах відсутності функціонуючого містобудівного кадастру, тобто з причин, які не залежать від позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі або їх уповноважені представники в судове засідання не з'явилися, направили письмові заперечення з додатками по суті позовних вимог, які долучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження на підставі положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії).

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

У період з 05 по 26 жовтня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проводилася позапланова перевірка відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (начальником якого є позивач) щодо законності видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки № 65/2015 від 10 березня 2015 року.

За результатами зазначеної перевірки складено: Акт від 26 жовтня 2016 року, Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 26 жовтня 2016 року, та рішення № 1 від 26 жовтня 2016 року про зупинення дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 10 березня 2015 року № 65/2015.

Зокрема, перевіркою встановлено такі порушення:

1) на схемі забудови земельної ділянки БП від 10 березня 2015 року № 65/2015 в М1:500:

- не передбачено відповідно до вимог пункту 3.21 ДБН 360-92 при терасній забудові проїзду для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи-пішохідні шляхи, які їх з'єднають на земельній ділянці з ухилом 15-20%;

- не визначені відповідно до вимог пунктів 3.25, 3.25а ДБН 360-92 мінімальні відстані від об'єкта будівництва до будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках;

- не встановлено обмеження - відстань від запроектованого індивідуального житлового будинку поз.1-10.0 м. до індивідуального житлового будинку, яке було встановлено відділом на схемі забудови земельної ділянки БП від 20 березня 2013 року № 62/2013;

2) не проведено містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб'єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил під час намірів щодо забудови земельної ділянки з урахуванням перспективної забудови на суміжних ділянках.

Виявлені порушення було запропоновано усунути у термін до 30 листопада 2016 року.

Для перевірки виконання вимог Припису від 26 жовтня 2016 року, відповідачем 2 у присутності позивача проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт від 15 лютого 2017 року, відповідно до якого встановлено, що на виконання Припису від 26 жовтня 2016 року відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації Київської області видано новий будівельний паспорт від 28 листопада 2016 року № 494/2016, про що повідомлено Департамент ДАБІ у Київській області листом від 28 листопада 2016 року № 01-12-764, при цьому зазначено, що під час прийняття рішення про видачу ОСОБА_5 будівельного паспорту від 28 листопада 2016 року допущено такі порушення:

1) паспорт видано на підставі заяви про внесення змін до будівельного паспорту, а не заяви про видачу будівельного паспорту;

2) на Схемі забудови земельної ділянки БП від 10 березня 2015 року № 65/2015 в М1:500 :

- не передбачено відповідно до вимог пункту 3.21 ДБН 360-92 при терасній забудові проїзду для пропуску пожежних машин і зовнішні сходи-пішохідні шляхи, які їх з'єднають на земельній ділянці з ухилом 15-20%;

- не визначені відповідно до вимог пунктів 3.25, 3.25а ДБН 360-92 мінімальні відстані від об'єкта будівництва до будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках;

- не встановлено обмеження - відстань від запроектованого індивідуального житлового будинку поз.1-10.0 м. до індивідуального житлового будинку, яке було встановлено відділом на схемі забудови земельної ділянки БП від 20 березня 2013 року № 62/2013;

Також в Акті зазначено, що порушення, визначені у Приписі від 26 жовтня 2016 року, не усунуті, для перевірки не подано: рішення-наказу, що підтверджує втрату чинності будівельним паспортом від 10 березня 2015 року № 65/2015 з внесенням до нього змін на умовах, визначених для його отримання, що передбачено пунктом 2.2Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіону від 05 липня 2011 року № 103, з підтвердженням факту виконання вимог припису від 26 жовтня 2016 року в термін до 30 листопада 2016 року шляхом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,встановлених під час позапланової перевірки; документів, що підтверджують результати проведеного моніторингу матеріалів генерального плану села Нові Петрівці, розробленого ДП «УкрНДІПроцивільсільбуд» (рішення від 02 квітня 2013 року № 482-21-6) та оцінки наявного стану об'єктів містобудування, а саме:

- оформлених результатів містобудівного моніторингу на територію для координації діяльності суб'єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил у тому числі пункту 3.25, 3.25а ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» під час розгляду намірів щодо забудови земельної ділянки з урахуванням перспективної забудови на суміжних земельних ділянках, де відповідно до пункту 3.21, ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» при терас ній забудові проїзди для пропуску пожежних машин і зовнішніх сходи - пішохідні шляхи, які їх з'єднують на земельній ділянці з ухилом 15-20%;

- обґрунтування (виконаного відповідно до пунктів 4.31, 4.32 Положення за результатами містобудівного моніторингу на територію для координації діяльності суб'єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил) поданого до Новопетрівської сільської ради для прийняття рішення Новопетрівською сільською радою про організацію комплексної забудови території (ДПТ) з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямування на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, житлових будинків, інших об'єктів будівництва, благоустрій територій.

Крім Акту від 15 лютого 2017 року посадовими особами Департаменту складено протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-1502/1 від 15 лютого 2017 року, яким кваліфіковано адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 18842 КУпАП (не виконання вимог Припису від 26 жовтня 2016 року головного інспектора будівельного нагляду, виданого ним під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду).

22 лютого 2017 року Протокол про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2017 року розглянуто відповідачем 1 у присутності позивача та винесено постанову № А-2202/1, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 18842 КУпАП, з накладенням штрафу у розмірі 3 400 грн.

У подальшому позивачем було оскаржено постанову від 22 лютого 2017 року до Голосіївського районного суду міста Києва, постановою якого від 17 березня 2017 року у справі № 752/4873/17 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, головних інспекторів будівельного нагляду Інспекційного управління Департаменту Коваля В.А. та Сидорова С.В. зазначена постанова у справі про адміністративне правопорушення була скасована. Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17 березня 2017 року скасовано, а постанову у справі про адміністративне правопорушення залишено в силі.

Крім Акту, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення 15 липня 2017 року відповідачем 2 складено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до вимог якого позивача зобов'язано:

- здійснити містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб'єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил у тому числі пункту 3.25, 3.25а ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» під час розгляду намірів щодо забудови земельної ділянки з урахуванням перспективної забудови на суміжних земельних ділянках, де відповідно до пункту 3.21, ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» при терас ній забудові проїзди для пропуску пожежних машин і зовнішніх сходи - пішохідні шляхи, які їх з'єднують на земельній ділянці з ухилом 15-20%;

- відповідно до пунктів 4.31, 4.32 Положення за результатами містобудівного моніторингу на територію для координації діяльності суб'єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил) подати обґрунтування до Новопетрівської сільської ради для прийняття рішення про організацію комплексної забудови території (ДПТ) з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямування на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, житлових будинків, інших об'єктів будівництва, благоустрій територій.

- усунути виявлені порушення в термін до 10 липня 2017 року.

Саме зазначений Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 15 грудня 2017 року оскаржує до суду позивач, звернувшись з даним адміністративним позовом, зазначаючи, що вимоги перевіряючого органу неможливо виконати у зв'язку з відсутністю затверджених програм районного бюджету на функціонування містобудівного кадастру з причини не здійснення видатків на його утримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19 серпня 2015 року (далі - Порядок № 698).

Пунктом 29 Порядку № 698 визначено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Разом з протоколом видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, видання припису передбачено чинними нормативно-правовими документами.

Разом з тим, відповідно до статті 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об'єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.

Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації.

Порядок проведення містобудівного моніторингу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01 вересня 2011 року № 170 затверджено Порядок проведення містобудівного моніторингу (далі - Порядок № 170).

Пунктом 3.5 Порядку № 170 визначено, що моніторинг проводиться постійно, його результати заносяться у базу даних містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації. Технологічна складова моніторингу встановлюється з урахуванням показників інформації моніторингу і програмно-технічних комплексів обробки інформації та виду вихідних матеріалів з визначенням технологічної схеми проведення робіт камеральної обробки матеріалів спостережень, переліком операцій збору показників, їх параметрів точності та формування бази даних.

Згідно пункту 3.6 Порядку № 170 моніторинг проводиться на територію для актуалізації даних містобудівного кадастру, що необхідні для розроблення або корегування відповідної містобудівної документації.

Із вищевикладеного вбачається, що поняття «містобудівний моніторинг» та «містобудівний кадастр» є взаємопов'язаними, та за своєю сутністю містобудівний кадастр - це інструмент для проведення містобудівного моніторингу та подальшого його опрацювання і оформлення результатів у вигляді аналітичних звітів.

З наданого до матеріалів справи листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/14.3-399-16 від 08 квітня 2016 року вбачається аналогічна позиція, зокрема, Міністерство зазначає, що «проведення містобудівного моніторингу в контексті вимог статті 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наказу Мінрегіону від 01 вересня 2011 року № 170 «Про затвердження Порядку проведення містобудівного моніторингу» можливо лише в умовах функціонуючого містобудівного кадастру».

Відповідно до пункту 35 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 559, фінансування робіт з проведення заходів, визначених програмою щодо створення містобудівного кадастру та його ведення, формування і утримання Служби містобудівного кадастру на державному рівні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, на регіональному та базовому (адміністративний район, місто) рівнях - за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законом.

Судом встановлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 22 квітня 2013 року № 149 створено службу містобудівного кадастру, водночас, відповідно до довідки Вишгородської районної адміністрації Київської області № 10 від 26 квітня 2017 року № 12 (наявна в матеріалах справи) видатки на утримання містобудівного кадастру у складі відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Вишгородської районної державної адміністрації з Державного бюджету та затверджених програм районного бюджету не здійснювалися.

Таким чином, за відсутності функціонування містобудівного кадастру відсутня об'єктивна можливість здійснення позивачем всіх функцій, зокрема містобудівного моніторингу з огляду на нездійснення на місцевому рівні фінансування таких робіт.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки оскаржуваний припис видано особисто начальнику відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства і розвитку інфраструктури Вишгородської райдержадміністрації ОСОБА_2, який, як встановлено судом вище, не має об'єктивної можливості виконати його вимоги з причин, які не залежать безпосередньо від нього, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача та необхідність задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 15 лютого 2017 року, виданий головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем В.А.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Cуддя - доповідач В.І. Келеберда

Судді І.А.Качур

А.Б.Федорчук