Вирок № 73343544, 13.04.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2627/17

Провадження № 1-кп/206/52/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Грицаюк Н.М.,

за участю секретарів - Сєдової А.О.,

Берези І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12016040030000880 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого водієм приватного виробничо - сервісного підприємства СТО « КАРЛССОН», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Литвинова Т.Є.

потерпілі - ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

представник потерпілих - адвокат - ОСОБА_8,

обвинувачений - ОСОБА_2,

захисник-адвокат - Литвиненко О.С.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 28 жовтня 2016 року близько 08 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «MERSEDES BENZ моделі SPRINTER 313CDI, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 належить ОСОБА_10 та який на підставі нотаріально засвідченого договору оренди автомобіля перебувало в оренді приватного виробничо - сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН», здійснював рух по вул. Маршала Малиновського в Самарському районі м. Дніпро зі сторони вул. Білостоцького в напрямку Самарського мосту.

Під час руху по вулиці Маршала Малиновського в м. Дніпро водій ОСОБА_2, керуючи вище вказаним транспортним засобом, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян та проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, проявляючи злочинну самовпевненість, маючи об'єктивну можливість виявлення небезпеки для його руху, в районі будинку № 62 по вказаній вулиці змінив напрям свого руху та зіткнувся зі стоячим попереду нього вантажним автомобілем НОМЕР_2 з напівпричепом «Шварцмюллер» номерний знак НОМЕР_3.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання якого згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 6/10.1-317 від 14.04.2017 року знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали - дорожньо-транспортною пригодою, в наслідок якої пасажирам даного транспортного засобу заподіяні наступні тілесні ушкодження:

- ОСОБА_11 спричинені тілесні ушкодження у вигляді : численних саден у правій скроневій ділянці, над верхньою губою, під нижньою губою, на підборідді, на тильній поверхні правої кисті від зап'ястка до кінчиків пальців та по передньо - бічним поверхням правого стегна у нижній третині;синців по зовнішній поверхні лівого плеча у верхній та середній третинах, по внутрішній поверхні лівого стегна у середній третині, по внутрішній поверхні лівої гомілки у нижній третині та внутрішній поверхні правої стопи у проекції плюсневих кісток 1-го пальця та по задній поверхні правого стегна у нижній третині;внутрішньо-шкіряні крововиливи по передній поверхні правого плеча у верхній третині,по передній поверхні правого плеча та передпліччя у всіх третинах, по внутрішньо-передньо-зовнішній поверхні правого стегна з переходом в проекцію колінного суглобу; крововиливи у м'які покриви тканини голови у правій скроневій ділянці; крововиливу у правий скроневий м'яз; крововиливу під твердою мозковою оболонкою у ділянці потиличної, тім'яної та скроневої доль ліворуч; крововиливи під м'якими мозковими оболонками у ділянці мозочка, потиличних, тім'яних та скроневих доль; крововиливи у речовину головного мозку; переломи 6-8-го ребер праворуч та 2-6 ребер ліворуч; перелому тіла грудини на рівні 5-х ребер; вогнищевих інфільтруючих крововиливів зі слабко вираженими внутрішньоклітинним гемосидерозом та набряком у м'яких тканинах у проекції вище зазначених переломів ребер та грудини, багатоуламкового перелому правої стегнової кістки в нижній третині з зруйнуванням обох мищелків, масивного просякнення кров'ю компактної речовини кістки мищелків; розповсюджених інфільтруючих крововиливів з вираженим внутрішньоклітинним гемосидерозом та продуктивною реакцією у м'які тканини правого стегна у середній та нижній третинах (відповідно до перелому), крововиливів у м'які тканини по задній поверхні лівого стегна у нижній третині, по задній поверхні правої гомілки в нижній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2103/547-Е від 29.11.2016 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному за'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_11 наступила від внутрішньочерепної травми, яка ускладнилась гострим гнійним менінгітом та набряком речовини головного мозку;

- ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в правій лобній долі, численних переломів кісток склепіння черепу та лицьового черепу (перелому лобної кістки ліворуч з переходом на передню стінку гайморової пазухи, перелому внутрішньої стінки лівої орбіти, перелому верхньої стінки правої орбіти, перелому передньої стінки правої гайморової пазухи, перелому решітчастої кістки з переходом на передню та задню стінки основної пазухи), синців в обох параорбітальних областях, саден обличчя; відкритого уламкового перелому середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки з задовільним стоянням уламків з раною в проекції перелому лівої великогомілкової кістки;відкритих багатоуламкових переломів середньої третини правої великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням уламків та ранами в проекції переломів, які за своїм характером згідно висновку судово- медичної експертизи № 1215е від 26.04.2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-б,м «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року;

- ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3-го ступеню, геморагічних вогнищ забиття речовини головного мозку в обох лобних долях та тім'яній долі, правій потиличній долі, субарахноїдального крововиливу з проривом у правий бічний шлуночок, саден голови; закритої хребтової травми з переломом поперечного відростку 7-го шийного хребця ліворуч з підшкірною емфіземою м'яких тканин шиї по задній поверхні; закритої тупої травми грудної клітини з переломами 1-х ребер праворуч та ліворуч, перелому задніх відрізків 9-го, 10-го ребер ліворуч з явищами пневмомедіостенуму, перелому передньо-нижнього відділу 1-го грудного хребця та поперечного відростку ліворуч і компресійного перелому 12-го грудного хребця без неврологічної симптоматики; відкритого поперечно-уламкового перелому нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням уламків, рваних ран: нижньої третини правого передпліччя, в області правого променево-зап'ясткового суглобу з переходом на область основи 1-го пальця правої кисті; закритого підголовчастого перелому лівої малогомілкової кістки без зміщення уламків; синців та саден тулуба і лівої нижньої кінцівки, які за своїм характером згідно висновку судово-медичної експертизи № 1208е від 26.04.2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-в,л «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року;

- ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в тім'яній області праворуч, закритої тупої травми грудної клітини, перелому 6-го ребра праворуч до середньо-пахвової лінії без зміщення уламків, підшкірного крововиливу грудної клітини праворуч, які за своїм характером згідно висновку судово-медичної експерти № 203е від 24.01.2017 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року;

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суду показав, що на момент скоєння злочину - 28.10.2016 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «КАРЛССОН», працюючи водієм маршрутного автобуса маршруту № 201, який рухався від кінцевих зупинок - вул. Д. Бідного в м. Дніпро до сел. Олександрівка, керуючи автомобілем рано вранці близько 8 години , рухався зі швидкістю 40-50 км/год. Одна з пасажирок підійшла до водійського сидіння, розмовляючи з кимось. Оглядовість була не обмеженою, дорожнє покриття - асфальтоване, сухе, покладений асфальт дуже сильно відсвічував сонце. В цей момент він побачив, що спереду в крайній правій смузі стоїть вантажний автомобіль, пасажир, який стояв поряд, відволік його увагу проханням зупинити, в цей момент він зробив маневр вправо, його засвітило сонце і відбулось зіткнення з спереду стоячим автомобілем.

Крім повного визнання своєї вини у пред'явленому обвинуваченні самим обвинуваченим, вона повністю знайшла своє об'єктивне підтвердження в ході дослідження всієї сукупності доказів по даній справі.

Так потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду показали:

1) потерпілий ОСОБА_4 вказав, що загиблий в результаті дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_11 - його рідний батько. Очевидцем ДТП він особисто не був, про ДТП йому повідомили працівники поліції, знайшовши в мобільному телефоні батька його контактний номер. Батько деякий час перебував у лікарні, тому в той момент представники фірми «КАРЛССОН» надавали йому матеріальну допомогу, загалом сума допомоги склала згідно розписок 36800 грн., більше жодним чином шкода ніким не відшкодовувалась. Потерпілий заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі п'ятисот тисяч гривень, розподіливши їх наступним чином: з приватного виробничо- сервісного підприємства СТО « КАРЛССОН» - 401000 грн., з ОСОБА_2- 50000 грн., з ПрАТ «Українська охоронно- страхова компанія» - 49 тис. грн..;

2) потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що в той день вона була пасажиркою маршрутного таксі, що рухався по маршруту № 201. Погода була сонячна, опадів не було, асфальтове покриття сухе. Їй залишилось близько п'ятисот метрів до роботи, тому вона попросила водія зупинитись, приготувалась виходити з автобуса, стояла біля дверей. Жодних маневрів вправо чи вліво не відчула, відчула тільки удар, моменту зіткнення не пам'ятає, після ДТП 4 доби перебувала у комі, наразі продовжує курси лікування, здоров'я не відновлене. Ніхто із представників підприємства шкоду їй не відшкодував, її сусідка казала, що їй були перераховані якійсь кошти на поштове відділення, але вона їх не отримала. Якась допомога була здійснена мережею магазинів «Сільпо», але вона вважала, що то була благодійна акція. Сума матеріальної та моральної шкоди їй не відшкодована. Заявила цивільний позов на суму 690031,56 грн., з яких стягнути з ПВСП СТО «КАРЛССОН» на відшкодування матеріальної шкоди - 466031,56 грн., а на відшкодування моральної шкоди - 125 000 грн., з ОСОБА_2 - 90859,85 грн.- на рахунок матеріальної шкоди та 50 тис- грн..- на рахунок відшкодування моральної шкоди, з ПрАТ «Українсько- страхова компанія» - 49 000 тис. грн..- на рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

3) потерпілий ОСОБА_5 також зазначив, що в той день був пасажиром саме тієї маршрутки під керуванням обвинуваченого, яка була учасником ДТП. В салоні маршрутки він розміщувався на третьому одиночному сидінні, дрімав, тому обстави ДТП взагалі не пам'ятає. Матеріальна шкода була частково відшкодована представниками ПВСП СТО «КАРЛССОН», вказав, що представники даної фірми - перевізника, які спочатку відвідували його як постраждалого в лікарні, зобов'язувались відшкодувати всі збитки, визнавали, що дійсно їх водій винен у даному ДТП, але потім відвідини закінчились і більше шкода не відшкодовувалась. Просить стягнути з ПВСП СТО «КАРЛССОН» - на рахунок відшкодування моральної шкоди 150 тис. грн.., з ПрАТ « Українська охоронно- страхова компанія»- 49000 тис. грн. - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди та з ОСОБА_2 - 25 тис. грн. - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

4) потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що в маршрутний автобус, що рухався по маршруту № 201, вона сіла біля стели з літаком, що розташована на вул. Маршала Малиновського в м. Дніпро. Її місце розташовувалось за 3-4 ряди від кабіни водія, вона сиділа рядом з іншим пасажиром, спереду стояла людина, яка готувалась до виходу, біля її сидіння теж хтось стояв. Самого удару вона не відчула, прийшла до тями, коли їй надавали допомогу, так як вона опинилась під пасажирськими сидіннями. Яку саме суму їй відшкодовували, не пам'ятає, але зазначає, що частково сума була відшкодована. Також просила стягнути з ПВСП СТО « КАРЛССОН»- 201 тис. грн..- на рахунок відшкодування моральної шкоди, 50000 тис. грн.- з обвинуваченого ОСОБА_2- на рахунок відшкодування моральної шкоди та 49000 тис. грн. - з страхової компанії на рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

В подальшому всі потерпілі, як цивільні позивачі, змінили свої позовні вимоги наступним чином:

1) ОСОБА_4 просив стягнути з ПВСП СТО « КАРЛССОН»- на рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15 тис. грн. та 439 тис. грн..- на рахунок відшкодування моральної шкоди, а з страхової компанії - 49 тис. грн..- на рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

2) ОСОБА_6 - 249600 грн. на рахунок відшкодування моральної шкоди та 466031,56 грн. - на рахунок відшкодування моральної шкоди - з ПВСП СТО «КАРЛССОН» та 49000 грн. - ПрАТ « Українська охоронно-страхова компанія» - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

3) ОСОБА_5 - з ПВСП СТО « КАРЛССОН» 51000 грн. - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 200000 грн.- на рахунок відшкодування моральної шкоди, а з ПрАТ « Українська охоронно- страхова компанія» - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди 49000 грн.;

4) ОСОБА_7 - з ПВСП СТО « КАРЛССОН» 251000 грн.- на рахунок відшкодування моральної шкоди та з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» - на рахунок відшкодування матеріальної шкоди 49000 грн.

Всі потерпілі та їх представник зазначили, що обвинувачений матеріальну допомогу їм не надавав, просять уточнені позови задовольнити в повному обсязі.

Судом в судовому засіданні також були досліджені інші докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.10.2016 року з фототаблицею, проведеного о 09 годині 10 хвилин, яким була зафіксована обстановка місця дорожньо-транспортної пригоди та складено план-схему до даного протоколу, на якій зазначено напрямок руху автомобіля, та зафіксовані механічні пошкодження автомобілів - учасників ДТП: на автомобілі НОМЕР_4 виявлені деформація переднього бамперу, пошкодження передньої лівої і правої двері, розбите лобове скло, розбиті передні ліве та праве вікна та ін., на автомобілі «Шварцмюллер» держ. № НОМЕР_5 - деформований задній бампер, розбитий лівий ліхтар покажчика «стоп» та задні ліві двері, що підтверджує покази як потерпілих, так і обвинуваченого про те, якими саме частинами зіткнулись автомобілі (т. 1 а.п. 4-16);

- висновком судово-медичної експертизи № 2103/547-Е від 29.11.2016 року про те, що при дослідженні трупа гр. ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: численні садна у правій скроневій ділянці, над верхньою губою, під нижньою губою, на підборідді, на тильній поверхні правої кисті від зап'ястка до кінчиків пальців та по передньо - бічним поверхням правого стегна у нижній третині;синці по зовнішній поверхні лівого плеча у верхній та середній третинах, по внутрішній поверхні лівого стегна у середній третині, по внутрішній поверхні лівої гомілки у нижній третині та внутрішній поверхні правої стопи у проекції плюсневих кісток 1-го пальця та по задній поверхні правого стегна у нижній третині; внутрішньо-шкіряні крововиливи по передній поверхні правого плеча у верхній третині,по передній поверхні правого плеча та передпліччя у всіх третинах, по внутрішньо- передньо-зовнішній поверхні правого стегна з переходом в проекцію колінного суглобу; крововиливи у м'які покриви тканини голови у правій скроневій ділянці; крововилив у правий скроневий м'яз; крововилив під твердою мозковою оболонкою у ділянці потиличної, тім'яної та скроневої доль ліворуч; крововиливи під м'якими мозковими оболонками у ділянці мозочка, потиличних, тім'яних та скроневих доль; крововиливи у речовину головного мозку; переломи 6-8-го ребер праворуч та 2-6 ребер ліворуч; перелому тіла грудини на рівні 5-х ребер; вогнищеві інфільтруючі крововиливи зі слабко вираженими внутрішньоклітинним гемосидерозом та набряком у м'яких тканинах у проекції вище зазначених переломів ребер та грудини, багатоуламковий перелом правої стегнової кістки в нижній третині з зруйнуванням обох мищелків, масивне просякнення кров'ю компактної речовини кістки мищелків; розповсюджені інфільтруючі крововиливи з вираженим внутрішньоклітинним гемосидерозом та продуктивною реакцією у м'які тканини правого стегна у середній та нижній третинах (відповідно до перелому), крововиливи у м'які тканини по задній поверхні лівого стегна у нижній третині, по задній поверхні правої гомілки в нижній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному за'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_11 наступила від внутрішньочерепної травми, яка ускладнилась гострим гнійним менінгітом та набряком речовини головного мозку (т. 1 а.п. 184-194);

- висновком судово-медичної експертизи № 1215 е від 26.04.2017 року про те, що у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно- мозкової травми, забою головного мозку 2-го ступеню з геморагічним вогнищем забиття речовини головного мозку в правій лобній долі, численних переломів кісток склепіння черепу та лицьового черепу (перелому лобної кістки ліворуч з переходом на передню стінку гайморової пазухи, перелому внутрішньої стінки лівої орбіти, перелому верхньої стінки правої орбіти, перелому передньої стінки правої гайморової пазухи, перелому решітчастої кістки з переходом на передню та задню стінки основної пазухи), синців в обох параорбітальних областях, саден обличчя; відкритого уламкового перелому середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки з задовільним стоянням уламків з раною в проекції перелому лівої великогомілкової кістки; відкритих багатоуламкових переломів середньої третини правої великогомілкової та малогомілкової кісток зі зміщенням уламків та ранами в проекції переломів, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-б,м «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року (т. 2 а.п. 33-37);

- висновком судово-медичної експертизи № 1208 е від 26.04.2017 року, відповідно до якої у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:сумісної тупої травми тіла, закритої черепно- мозкової травми, забою головного мозку 3-го ступеню, геморагічних вогнищ забиття речовини головного мозку в обох лобних долях та тім'яній долі, правій потиличній долі, субарахноїдального крововиливу з проривом у правий бічний шлуночок, саден голови; закритої хребтової травми з переломом поперечного відростку 7-го шийного хребця ліворуч з підшкірною емфіземою м'яких тканин шиї по задній поверхні; закритої тупої травми грудної клітини з переломами 1-х ребер праворуч та ліворуч, перелому задніх відрізків 9-го, 10-го ребер ліворуч з явищами пневмомедіостенуму, перелому передньо-нижнього відділу 1-го грудного хребця та поперечного відростку ліворуч і компресійного перелому 12-го грудного хребця без неврологічної симптоматики; відкритого поперечно- уламкового перелому нижньої третини правої променевої кістки зі зміщенням уламків, рваних ран: нижньої третини правого передпліччя, в області правого променево-зап'ясткового суглобу з переходом на область основи 1-го пальця правої кисті; закритого підголовчастого перелому лівої малогомілкової кістки без зміщення уламків; синців та саден тулуба і лівої нижньої кінцівки, які за своїм характером згідно висновку судово-медичної експертизи № 1208е від 26.04.2017 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-в,л «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року (т. 2 а.п. 124-129);

-висновком судово - медичної експертизи № 203 е від 24.01.2017 року про те, що потерпілій ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна в тім'яній області праворуч, закритої тупої травми грудної клітини, перелому 6-го ребра праворуч до середньо-пахвової лінії без зміщення уламків, підшкірного крововиливу грудної клітини праворуч, які за своїм характером згідно висновку судово- медичної експерти № 203е від 24.01.2017 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року (т. 2 а.п. 62-65);

-висновком судово-автотехнічної експертизи № 6/10.1-317 від 14.04.2017 року, згідно якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Мерседес- Бенц 311» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п..10.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», який перед зміною напрямку праворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та невідповідність яким знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням ДТП (т. 2 а.п. 116-117);

-оглядом в судовому засіданні запису з флешносія пресконференції керівництва приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на місцевому телерадіоканалі, де власник даного підприємства вказав, що вони визнають факт скоєння ДТП їх працівником, зазначивши, що автомобіль «Мерседес- Бенц» під час випуску на лінію був у справному стані, кожен з автомобілів даного підприємства обладнаний gps - навігатором, щоб відслідковувати, де саме знаходиться транспортний засіб. При цьому вказав, що завдяки даному пристрою швидкість руху даного автомобіля була встановлена в межах 52 км/год. Зазначені посадові особи підприємства (власник, юрисконсульт та керівник служби безпеки) вказали, що навідували в лікарнях всіх травмованих в результаті ДТП, відшкодовували збитки, завдані злочином, та в подальшому не відмовляються від обов'язку відшкодувати такі збитки, а також вказали, що причиною ДТП вважають засліплення водія маршрутки сонячними променями. Також керівник підприємства вказав, що даний ТЗ був перевірений перед початком виїзду на лінію та був справним. Дане відео відповідає наявним в матеріалах кримінального провадження цивільно - правовому договору № ЦД від 24.10.2016 року, укладеному між директором ПВСП СТО»КАРЛССОН» та водієм ОСОБА_2, а також записами в трудовій книжці обвинуваченого про його перебування з вказаним підприємством в трудових відносинах (т. 1 а.п. 44-49), а також полісом страхування цивільно - правової відповідальності власників ТЗ (поліс АЕ № 3575890) (т. 1 а.п. 73- 74);

-висновком судово-криміналістичної експертизи № 5/0.2-1038 від 22.02.2017 року про те, що робоча гальмівна система автомобіля « Мерседес Бенц Спринтер» як на момент проведення експертного огляду, так і на момент ДТП знаходиться у працездатному стані (т. 1 а.п. 107-110).

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні та його дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості потерпілій ОСОБА_7

При призначенні покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.п. 49-52, 173).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідним призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні додаткового покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що обвинувачений грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, враховуючи, що на час прийняття судом рішення по даній справі вступив в дію Закон України «Про амністію в 2016 році», суд вважає, що ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності слід звільнити на підставі п. «в» ч. 1 цього Закону, оскільки він має неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав.

Оскільки по даному кримінальному провадженню були заявлені цивільні позови, то суд вирішує їх, виходячи з вимог ст.ст. 128-129 КПК України, з урахуванням положень п. 5 ст. 128 КПК України, де, зокрема, зазначено, що в разі, якщо процесуальні відносини, які виникли у зв'язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, виходячи з яких слід зазначити, що суд обмежений в праві збору як доказів вини обвинуваченого, так і доказів на підтвердження позовних вимог за власною ініціативою, залишаючись об'єктивним і неупередженим, створюючи необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав. Суд не вправі перебирати на себе при розгляді кримінальних проваджень функції обвинувачення чи захисту.

По даному кримінальному провадженню було заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ» до ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ПВСП СТО «КАРЛССОН» та ОСОБА_2 з вимогами про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, - розміру втрачених запасних частин, які підлягають заміні при відновлювальному ремонті належного на праві власності напівпричепа «SCHWARZMULLER SPA-3E», державний реєстраційний номер НОМЕР_6, а саме з ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» на суму 49000 тис. грн., та солідарно з ПВСП СТО «КАРЛССОН» та ОСОБА_2 на суму 27947,20 грн.

У відповідності з ст. ст. 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

При цьому, як вбачається із полісу № АЕ/3575690 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ПВСП СТО «КАРЛССОН» застрахувала цивільно-правову відповідальність транспортного засобу - автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, номерний знак НОМЕР_7 (т. 1 а.п. 73-74) у ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн., розмір франшизи 1000 грн. Вартість відновлювлювальних робіт напівпричепа «SCHWARZMULLER SPA-3E» згідно наданого суду розрахунку складає 76947,20 грн. (т. 4 а.п. 6), вказаний розрахунок сторонами не оспорений.

При цьому відповідачі ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» та ПВСП СТО «КАРЛССОН» в судові засідання не з'явились, про слухання справи були обізнані, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями.

Крім того, надіслані на їх адресу позови як потерпілих, так і даного підприємства, були повернуті у зв'язку зі спливом часу зберігання документів у поштовому відділенні. Також на офіційному веб-сайті судової влади було викладено інформацію про час та місце слухання справи, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності цивільних відповідачів, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кримінального процесуального Кодексу України про розумність строків розгляду справи.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення зі ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» витрат, на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП на суму 49000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення у солідарному порядку майнової шкоди зі ПВСП СТО «КАРЛССОН» та ОСОБА_2 суд зазначає наступне: солідарна відповідальність працівника та роботодавця діючим законодавством не передбачена, працівник може нести відповідальність в порядку регресу. Так відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 27.03.92 № 6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки й перебуває в трудових відносинах з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися. Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, залишок матеріальної шкоди на суму 27947,20 грн., завданої обвинуваченим, підлягає стягненню із ПВСП СТО «КАРЛССОН», з яким на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Потерпілим ОСОБА_13 заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином (з урахуванням уточнень), а саме до ПВСП СТО «КАРЛССОН» про стягнення моральної шкоди в сумі 200000 грн. та 51000 грн. матеріальної шкоди, а також до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» матеріальну шкоду в сумі 49000 грн. На підтвердження завданої матеріальної шкоди потерпілий надав суду копії чеків на придбання ліків та ін. засобів, необхідних йому для лікування , на суми: 59,40 грн. + 7,50 грн. + 61,80 грн. + 69,60 грн. + 119,45 грн. + 34,96 грн. + 492,60 грн. + 69,40 грн. + 54 грн. + 40,48 грн. + 550,85 грн. + 166,40 грн. + 97,40 грн. + 11,80 грн. + 50,90 грн. + 400 грн. + 153,77 грн. + 418,86 грн. (загалом 2859,17 грн.), квитанцію на переведення 1200 грн. на користь благодійної організації «Розквіта» та видаткову накладну на придбання комплекту для остеосинтезу гомілкової кістки пластиною з к.с. вартістю 7950 грн.

Вирішуючи пред'явлений потерпілим цивільний позов, суд, виходячи з встановленого ЦПК України обов'язку позивача довести обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, вважає, що він підлягає задоволенню частково.

Так, на користь потерпілого ОСОБА_5 на рахунок відшкодування завданої майнової шкоди підлягає стягненню лише сума документально підтверджених належними та допустимими доказами витрат на придбання ліків та комплекту для остеосинтезу гомілкової кістки пластиною з к.с. на загальну суму 10809,17 грн. і вказаний розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню із ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», оскільки цивільно-правова відповідальність ПВСП СТО «КАРЛССОН» була застрахована згідно полісу № АЕ/3575690, ліміт відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю за яким встановлено у розмірі 100000 грн.

Суд не знаходить підстав для задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення понесених ним витрат на загальну суму 1200 грн. у якості сплати благодійних внесків, виходячи з наступного.

З наданої на підтвердження цієї обставини квитанції не вбачається, що їх сплата була здійснена у зв'язку з лікуванням останнього.

Крім того, благодійні внески в лікувальні установи здійснюються на підставі Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», відповідно до якого благодійництво - це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, а благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно із цим Законом.

Тобто, такі витрати не є обов'язковими, які б підлягали відшкодуванню, виходячи з положень ч. 1 ст. 127 КПК України.

З огляду на це позовні вимоги потерпілого у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, мають бути задоволені в повному обсязі з урахуванням ступеню вини обвинуваченого у заподіянні шкоди, характеру та обсягу душевних страждань потерпілого, їх тривалості, вимушеності змін в його житті, необхідності докладати додаткових зусиль для відновлення стану здоров'я, нормалізації психологічного стану, та зважаючи на надані ним докази, у розмірі 200000 грн., що, на думку суду, є достатнім для компенсації моральної шкоди і на підстав ст. 1172 ЦК України підлягають стягненню з ПВСП СТО «КАРЛССОН».

Потерпілою ОСОБА_7 заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином (з урахуванням уточнень), а саме до ПВСП СТО «КАРЛССОН» про стягнення моральної шкоди в сумі 251000 грн., а також до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 49000 грн. На підтвердження завданої матеріальної шкоди потерпіла надала суду копії чеків на суми: 177,34 грн. + 40,64 грн. (загалом 217,98 грн.).

Вирішуючи пред'явлений потерпілою цивільний позов, суд, виходячи з встановленого ЦПК України обов'язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, вважає, що він підлягає задоволенню частково.

Так, на користь потерпілої ОСОБА_7 на рахунок відшкодування завданої майнової шкоди підлягає стягненню лише сума документально підтверджених належними та допустимими доказами витрат на придбання ліків в сумі 217,98 грн., і вказаний розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню із ПАТ «УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», оскільки цивільно-правова відповідальність ПВСП СТО «КАРЛССОН» була застрахована згідно полісу № АЕ/3575690, ліміт відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю за яким встановлено у розмірі 100000 грн.

Відповідно дост. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, оскільки вина є підставою для відшкодування, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 р. при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди також враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи той факт, що в судовому засіданні доведено факт заподіяння моральної шкоди потерпілій, що виразилась у моральних стражданнях через фізичний біль, а також враховуючи характер і обсяг страждань потерпілої, їх тривалість, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з ПВСП СТО «КАРЛССОН» на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 150000 грн.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (з урахуванням уточнень), а саме до ПВСП СТО «КАРЛССОН» про стягнення моральної шкоди в сумі 249600 грн. та 466031,56 грн. матеріальної шкоди, а також до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» матеріальну шкоду в сумі 49000 грн. Потерпіла мотивує матеріальну шкоду на суму 466031,56 грн затратами на медицину та реабілітацію, затратами на реабілітацію на 2017-2022 р.р., втратою працездатності, втраченим прибутком при втраті пенсії. До первісного позову позивачем долучено розрахунок витрат на медичну та оперативну реабілітацію на суму 90859,85 грн., окремо визначено втрату працездатності на суму 355215,66 грн. (період з 2016 року по 2022 рік), та заплановані додаткові витрати на реабілітацію (період з 2017-2022 р.р.) в розмірі 256034,09 грн.

На підтвердження завданої матеріальної шкоди потерпіла надала суду копії чеків на суми: 91,90 грн. + 220 грн. + 3417,26 грн. + 343,25 грн. + 111,51 грн. + 2196,97 грн. + 112,50 грн. + 12,07 грн. + 1082,98 грн. + 479,50 грн. + 29 грн. + 604,95 грн. + 90 грн. + 753,81 грн. + 63,90 грн. + 539,99 грн. + 898,01 грн. + 764,90 грн. + 688,96 грн. + 448 грн. + 3140,04 грн. + 334,98 грн. + 239 грн. + 162 грн. + 138 грн. + 242 грн. + 826,01 грн. + 221,76 грн. + 826,01 грн. + 221,76 грн. + 534,98 грн. + 136,45 грн. + 1720 грн. + 338,50 грн. + 33 грн. + 349,99 грн. + 45 грн. + 2494,99 грн. + 224,24 грн. + 713 грн. + 50 грн. + 84,22 грн. + 82,01 грн. + 79,98 грн. + 159,99 грн. + 180,01 грн. + 565 грн. + 30,50 грн. + 700 грн. + 661,02 грн. + 68,81 грн. + 47,84 грн. + 250 грн. + 417 грн. + 789,99 грн. + 35 грн. + 125,70 грн. + 161 грн. + 15 грн. + 436,08 грн. + 35,90 грн. + 2524,60 грн. + 135 грн. + 400,01 грн. + 43,02 грн. + 169,50 грн. + 185,15 грн. + 71,05 грн. + 71,36 грн.; чеки на стоянку автомобіля кожен поряд із лікарнею 16 шт. вартістю 10 грн.; розрахунок-фактуру на пластину накісткову блокуючу з комплектом гвинтів та квитанцію на суму 3500 грн.

Крім того додано копії чеків на суми: 177,34 грн. + 40,64 грн. (загалом 217,98 грн.) та чек на суму 73,96 грн. - незрозумілого походження - у розрахунках доданих на паперових носіях взагалі не вказані ці суми, до того ж аналогічні копії чеків на суми 177,34 грн. + 40,64 грн. долучено у якості доказів до позову поданого ОСОБА_7

В судовому засіданні знайшов обґрунтований розмір матеріальної шкоди в сумі 38125,91 грн., який підтверджений наявними у справі чеками і не оспорений сторонами, при цьому враховуючи, що цивільна відповідальність ПВСП СТО «КАРЛССОН» була застрахованою, то вказана сума підлягає стягненню з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Стосовно вимог позивача щодо стягнення матеріальної шкоди, пов'язаного із втратою працездатності, та відшкодування втраченого прибутку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із змісту ч. 1 ст. 1195 ЦК України вбачається, що фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності (абз. 1 ч. 1 ст.1197 ЦК України).

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем не надано жодних доказів наявності факту та ступеню втрати професійної або загальної працездатності.

Наведене свідчить про безпідставність позовних вимог ОСОБА_6 в цій частині.

Таким чином, в частині відшкодування матеріальної шкоди - втраченого заробітку позову ОСОБА_6 слід відмовити та рекомендувати звернутись до суду в порядку цивільного судочинства, оскільки потерпілою не надано суду підтвердження факту працевлаштування останньої, належного розрахунку, відомостей про середньомісячний заробіток і не доведені обставини, які б давали підстави у відповідності до ст. 1195 ЦК України на відшкодування втраченого заробітку.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог в частині відшкодування вартості запланованого санаторно-курортного лікування в санаторно-курортному закладі цивільний позивач зазначила, що таке лікування їй необхідно пройти на підставі призначення лікаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю санаторно-курортного лікування. Згідно ч. 2 ст. 1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених ч. 1 ст. 1195 ЦК України, може бути здійснене наперед у разі необхідності попередньої оплати послуг (придбання путівки).

Поряд з цим для стягнення цих витрат наперед цивільним позивачем не надано належних та беззаперечних доказів вартості санаторно-курортного лікування, а також того, що нею здійснено замовлення санаторно-курортної путівки. Тому, на думку суду, на стадії судового розгляду кримінального провадження суд не має підстав для стягнення на користь цивільного позивача майбутніх витрат на санаторно-курортне лікування в розмірі 256034,10 грн.

Стосовно доводів потерпілої про необхідність стягнення на її користь матеріальної шкоди в сумі 900 доларів США, як витрати на винагороду лікарям є нічим іншим, як добровільним бажанням потерпілої, такі витрати нічим не підтверджені та не мотивовані, як і жодним чином не підтверджені витрати на доглядальницю.

При вирішенні питання щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

На підтвердження отриманої моральної шкоди потерпіла ОСОБА_6, окрім посилань на зміну звичайного укладу життя, наслідків події, надала суду висновок Спілки фахівців соціологічних та психологічних досліджень № 29-10-17, згідно якого рекомендований розмір компенсації моральної шкоди завданої ДТП становить 249600 грн.

Проте вказаний висновок суд оцінює лише як доказ спричиненої потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди, а не як доказ розміру такої шкоди.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на надані потерпілою та досліджені під час судового засідання докази, суд вважає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в результаті протиправних дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також з огляду на ті негативні емоції, які вона перенесла під час події правопорушення, так і під час наступного тривалого лікування.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України згідно з якою розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Також судом враховуються рекомендації, викладені у Постанові Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 р., зокрема у п. 4, який встановлює, що відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. А також у п. 9 вказаної Постанови, згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, враховуючи, характер та обсяг моральних страждань, які зазнала потерпіла внаслідок отриманих травм, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди слід визначити в сумі 200000 грн. В той же час, як уже зазначалось, за приписами ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а тому вказаний розмір моральної шкоди підлягає стягненню із ПВСП СТО «КАРЛССОН».

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином (з урахуванням уточнень), а саме до ПВСП СТО «КАРЛССОН» про стягнення моральної шкоди в сумі 439000 грн. та 15000 грн. матеріальної шкоди, а також до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 49000 грн.

Вирішуючи позов щодо стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної із замовленням та встановленням надгробної плити загиблому батькові ОСОБА_11 у сумі 15000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження заявлених вимог, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Так, під час судового розгляду зазначеного кримінального правопорушення судом встановлено, що внаслідок протиправних вищезазначених дій обвинуваченого, загинув, батько потерпілого, внаслідок чого останній зазнав значних моральних страждань, назавжди втратив близьку та рідну людину. Проте заявлений позивачем розмір моральної шкоди суд вважає дещо завищеним.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру правопорушення, фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає доцільним стягнути з ПВСП СТО «КАРЛССОН» на користь ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди 400000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт, накладений на вантажний автомобіль «Мерседес Бенц Аксор», д.н. НОМЕР_8 з напівпричепом «Шварцмюллер», д.н. НОМЕР_3, що належить ТОВ «Транс-Вест-Експедиція», підлягає скасуванню, а вказаний транспортний засіб, який є речовим доказом, підлягає поверненню власнику.

Арешт, накладений на автомобіль «Мерседес Бенц Спринтер», д.н. НОМЕР_9, оскільки названий транспортний засіб належить ОСОБА_10, яка не несе цивільної відповідальності за дії ОСОБА_2 та цивільного відповідача ПВСП СТО «КАРЛССОН», а санкція ч. 2 ст. 286 КК України не передбачає конфіскації майна, також підлягає скасуванню. Названий автомобіль, який є речовим доказом, підлягає поверненню згідно договору оренди ПВСП СТО «КАРЛССОН», оскільки власником не заявлено вимог про дострокове розірвання договору оренди.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» № 1810-VІІІ від 22.12.2016 року.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ» задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ» 49000 (сорок дев'ять) тисяч гривень, на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ» 27947 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 20 коп., на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_5 10809 (десять тисяч вісімсот дев'ять) гривень 17 коп., на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на користь ОСОБА_5 200000 (двісті тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_7 217 (двісті сімнадцять) гривень 98 коп., на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на користь ОСОБА_7 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_6 38125 (тридцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) гривень 91 коп., на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на користь ОСОБА_6 200000 (двісті тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на користь ОСОБА_4 400000 (чотириста тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати: за проведення експертизи технічного стану ТЗ № 5/10.1-1038 від 22.02.2017 року у розмірі 1055,52 грн. (т. 1 а.п. 106), за проведення експертизи технічного стану ТЗ № 5/10.2-1037 від 27.01.2017 року у розмірі 703,68 грн. (т. 1 а.п. 117), за проведення судово-автотехнічної експертизи № 6/10.1-317 від 14.04.2017 року у розмірі 703,68 грн. (т. 2 а.п. 115) (одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь експертної установи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 5487-16 від 15.12.2016 року у сумі 3523,20 грн. (т. 1 а.п. 144).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2016 року на вантажний автомобіль «Мерседес Бенц Аксор», д.н. НОМЕР_8 з напівпричепом «Шварцмюллер», д.н. НОМЕР_3, скасувати, а транспортний засіб, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_14, після набрання вироком законної сили повернути власнику ТОВ «Транс-Вест-Експедиція».

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2016 року на автомобіль «Мерседес Бенц Спринтер», д.н. НОМЕР_9 скасувати, а транспортний засіб, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_15, після набрання вироком законної сили залишити орендарю ПВСП СТО «КАРЛССОН».

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Н.М. Грицаюк