Рішення № 73342857, 03.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Чернігів Справа № 825/966/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Демусенко Н.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про повернення безпідставно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об’єднаного управління пенсійного фонду України про:

визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві помилково сплаченого збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 8749,50 грн.;

зобов’язання відповідача сформувати та подати до відповідного територіального органу державної казначейської служби України в місті Чернігові подання про повернення збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8749,50 грн., сплаченого позивачем згідно з платіжним дорученням № 5781/з25 від 28.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.11.2017 ним на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 5214, придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При укладенні вищевказаного договору позивачем було сплачено збір на обов’язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8749,50 грн. Оскільки позивачем житло придбано вперше, останній вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” сплатив такий збір безпідставно. 30.11.2017 позивач звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про повернення помилково сплачених коштів, проте отримав відмову у поверненні таких коштів.

Ухвалою суду від 15.02.2018 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання другої позовної вимоги немайнового характеру, власного письмового підтвердження, належним чином завірених копій документів протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою суду від 23.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, зважаючи на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Відзив мотивовано тим, що позивачем до справи надано копії договору купівлі-продажу квартири, витяг з Державного реєстру правочинів та довідки про державну реєстрацію прав, проте в них не вказано, що нерухоме майно придбано покупцем вперше. Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, так як в Україні відсутня єдина система реєстрації прав на нерухоме майно. Крім того, зазначає, що оскільки збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, який був сплачений позивачем, не був зарахований на розрахунковий рахунок управління, так як ці кошти зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету, а на управління лише покладається обов’язок щодо контролю по сплаті збору, тому кошти повинні стягуватися саме з Державного бюджету України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.11.2017, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер 5214, придбано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

При укладенні договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8749,50 грн. (1% її вартості), що підтверджується квитанцією від 28.11.2017 №5781/з25, наявною у матеріалах справи (а.с.9).

Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач 30.11.2017 звернувся до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 8749,50 грн.

Відповідачем відмовилено позивачу у поверненні коштів.

Вважаючи вищевказану відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України протиправною, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997 № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 400/97-ВР).

Так, у відповідності до абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов’язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів.

У свою чергу, питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом № 400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі – Порядок № 1740).

Так, згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу вищевказаних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку № 1740 вбачається, що із загального правила про обов’язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

У свою чергу, судом було вжито заходи для з’ясування всіх обставин у справі, зокрема, запропоновано позивачу надати суду всі належні та допустимі докази на підтвердження факту придбання нерухомого майна вперше.

Так, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 107582823 сформованої 14.12.2017 квартира за адресою АДРЕСА_2 є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.11.2017, серія та номер 5214 (а.с.31-32).

Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року.

Пунктом 8 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Тобто, будь-якого іншого придбаного нерухомого майна позивачем не зареєстровано.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву, про те, що не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, так як відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 28.11.2017 не вперше.

Отже, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України

при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне присудити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України судові витрати у розімір 1409,60 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у поверненні позивачеві помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 8749,50 грн.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України сформувати та подати до відповідного територіального органу державної казначейської служби України в місті Чернігів подання про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмір 8749,50 сплаченого ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №5781\з25 від 28.11.2017.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувать Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України судові витрати у розімір 1409,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2018 року.

Суддя О.В. Кашпур