Ухвала суду № 73342681, 12.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/2932/18

Провадження № 2/243/1369/2018

УХВАЛА

12 квітня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевському В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов’янського міськрайонного суду Донецької області заяву про самовідвід судді,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей Слов’янської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші підстави, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).

Представником сторони позивача по справі є адвокат ОСОБА_4 згідно наявних в матеріалах справи повноважень.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб’єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість. У контексті суб’єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення «Ветштайн проти Швейцарії» п. 43).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді (Резолюція 2006/23 Економічної та ОСОБА_5 ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, коли для нього неможливо винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до ст. 15 розділу ІІ Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

З огляду на те, що адвокат ОСОБА_4 є адвокатом судді Мінаєва І.М. в іншому кримінальному провадженні та представляє його інтереси, в даному випадку у сторін по справі це може викликати сумнів в неупередженості та об’єктивності судді.

З урахуванням наведеного заявлений суддею Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєвим І.М. самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 39-41 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Самовідвід судді Мінаєва Ігоря Миколайовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей Слов’янської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_6