Рішення № 73342316, 11.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1063/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної адміністрації щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни;

- зобов'язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що працюючи водієм на Кам'янець-Подільському автотранспортному підприємстві 16861, був відряджений в Київську область для роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 28.07.1986 року по 26.08.1986 року позивач працював на будівництві дороги в населених пунктах ОСОБА_3 - Чорнобиль, щоденно. Вказує, що в цей період отримав певну дозу опромінення, та у зв'язку з цим позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АEC першої категорії (посвідчення серії А №114271, вкладка 648186). Львівською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру постановлено експертний висновок № 08 від 29 жовтня 2009 року щодо захворювання позивача, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Зазначає, що рішенням обласної медико-соціальної експертної комісії серія МСЕ № 221374 від 09 грудня 2010 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності довічно, причина інвалідності: захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказує, що звернувся до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації із заявою про надання статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, однак листом № 47/01-18/2018 від 06.02.2018 року позивачу відмовлено у присвоєнні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів щодо віднесення позивача до військовослужбовців, із числа військовозобов'язаних призваних на військові збори.

Вважає такі дії відповідача щодо відмови у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення інваліда війни протиправними, оскільки на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був відряджений з Кам'янець-Подільського АТП, що підтверджується довідками АТП про місце перебування та заробітну плату в зоні ЧАЕС.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відсутні будь - які докази підтвердження факту залучення ОСОБА_1 до складу формувань Цивільної оборони, а тому у відповідача немає законних підстав для надання статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Відповідач проти позову заперечує і просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Просить розглянути справу без представника ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на час аварії на ЧАЕС наказом Кам'янець-Подільського автотранспортного підприємства ІО - 22661 № 55 від 24.07.1986 року був відкомандированим на автомобілі КАМАЗ № 87-21, терміном на 30 днів в с.Глібівка Київської області на будівництво автодороги ОСОБА_3 - Чорнобиль, з 28.07.1986 року по 26.08.1986 року, та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав професійне захворювання та 2 групу інвалідності, що пов`язанні із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказані обставини підтверджуються посвідченням серії А № 114271.

Згідно довідки Міністерства автомобільного транспорту Української РСР ОСОБА_1 в період з 28.07.1986 року по 26.08.1986 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі 30 днів на будівництві автодороги ОСОБА_3 - Чорнобиль.

Позивач звернувся до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації із заявою про надання статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни, як особі, що приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 28.07.1986 року по 26.08.1986 року.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації № 47/01-18/2018 від 06.02.2018 року позивачу відмовлено у присвоєнні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів щодо віднесення ОСОБА_1 до військовослужбовців, із числа військовозобов'язаних призваних на військові збори.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до положень пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 10 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Таким чином, особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення № 302).

Згідно із пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - інвалід».

Абзацом 2 пункту 7 Положення № 302 встановлено, що «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно із пунктом 10 Положення №302 «посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

З наведеного вище слідує, що статус інваліда війни встановлюється органами праці та соціального захисту населення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності без терміну перегляду.

Відповідно до інформаційної довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 05.09.2017 № 01-1-14/1412-6, яка міститься в матеріалах справи, зазначено, що у відповідності до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно- правових актів з питань Цивільної оборони, в першу чергу - Положення про Цивільну оборони СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР №1111 - 1976 року; наказу заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР №90 від 06.06.1975 року (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та №92 від 29.06.1976 року (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), Розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986 року, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986 року, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 року №01, від 30.04.1986 року №02, від 04.05.1986 року №16, від 19.05.1986 року №52 та ін.), Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства,, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

При цьому зазначено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Таким чином, громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Позивач, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А№ 114271 та вкладкою № 648186 до посвідчення, які видані Хмельницькою обласною державною адміністрацією 18.02.2010 року.

Крім того, слід врахувати що ОСОБА_1 з 09 грудня 2010 року та довічно є інвалідом другої групи, причиною інвалідності є захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК Серії МСЕ № 221374 та експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії № 11997.

Як вбачається з долучених до адміністративного позову копій документів, ОСОБА_1, дійсно, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 28.07.1986 року по 26.08.1986 року включно, що підтверджується копіями наказу Кам'янець-Подільського автотранспортного підприємства ІО - 22661 № 55 від 24.07.1986 року, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, серії А№ 114271 та вкладкою № 648186 до посвідчення, довідки Міністерства автомобільного транспорту Української РСР, довідки Кам'янець-Подільського автотранспортного підприємства 16861 № 306 від 09.09.1992 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи підтверджують факт його участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, тому має право на встановлення статусу інваліда війни із видачею відповідного посвідчення.

При цьому, жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 у справі № К/800/11747/17.

З огляду на зазначене, відмова відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких пояснень та доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем як суб'єктом владних повноважень суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправною відмову ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної адміністрації щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни, суд зазначає наступне.

Зі змісту частин другої, четвертої статті 245 КАС України слідує, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. У такому випадку суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зазначає, що позивачем надано як відповідачу, так і суду докази наявності підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, передбачених пунктом дев'ятим частини другої статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни.

При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача видати позивачу посвідчення інваліда війни також є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної адміністрації про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної адміністрації щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов'язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни встановленого зразка.

Позивач: ОСОБА_1 (вул.Хмельницьке шосе, 54, с. Шатава, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32445, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_2 соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації (вул. Красінських, 7, м.Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область,32400, код ЄДРПОУ - 03198416).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя ОСОБА_4