Постанова № 73341266, 12.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 квітня 2018 р. № 820/1934/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,61100 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052 , код ЄДРПОУ 08166355 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання судового рішення протягом 15 днів з дня набрання ним чинності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2017 р. позивач звернувся із заявою до відповідача - Харківського ОВК про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.

До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 р. (далі - «Порядок № 975»).

Згідно п. 13 Порядку № 975 - у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені у п. п. 10 і 11 цього Порядку.

Відповідачем вказані приписи не виконані. Надісланим позивачу листом № 139/ВЗС від 22.01.2018 р. відповідач вказав, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 року відповідачем було надано відзив у строк встановлений судом, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, у зв'язку з тим що позивачу встановлено першу групу інвалідності з 1987 року, тобто до набуття чинності Законом № 33597-ІV від 4 квітня 20106 р., яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Згідно з ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення у них такого права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З 29.09.1983 р. по 04.02.1984 р. позивач проходив військову службу, в тому числі приймав участь у бойових діях в складі діючої армії на території Республіки Афганістан з 20.06.1983 р. по 08.07.1985 р. в складі військової частини п/п 51884. Отримав поранення. Нагороджений орденом ОСОБА_2. Вказані обставини підтверджуються військовим квитком, орденською книжкою.

Згідно свідоцтва про хворобу № 9972 від 19.01.1984 р., архівної довідки від 15.01.2018 року - каліцтво ОСОБА_1, отримане11.08.1983 року в ДРА при виконанні бойового завдання.

У зв'язку з каліцтвом, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, позивачу з 10.03.1987 р. встановлена перша група інвалідності по зору безстроково, що підтверджується довідкою серії ХАР-К-82 № 006685 від 10.03.1987 р.

У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.

Листом № 139/ВСЗ від 22.01.2018 року відповідач повідомив позивача, що чинним законодавством виплата йому одноразової грошової допомоги не передбачена. Такий висновок відповідача вмотивований тим, що інвалідність позивачу встановлена з 1987 року, тобто до набуття чинності Законом № 33597-ІV від 4 квітня 2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Згідно з ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення у них такого права.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно змісту ст. 1-2 вказаного Закону - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1 ст. 16 вказаного Закону - одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Порядок № 975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 11 Порядку № 975 визначений перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу. Вказані вимоги пункту 11 Порядку № 975 при поданні заяви до Харківського ОВК позивачем були виконані.

Лист відповідача від 22.01.2018 року не містить будь-яких посилань на ненадання позивачем будь-яких документів, визначених п. 11 Порядку № 975. Крім того, зазначеним порядком не передбачено право відповідача відмовляти у направленні висновку з документами розпоряднику бюджетних коштів.

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Судом встановлено, що Харківським обласним військовим комісаріатом висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався.

Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії закріплене у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Враховуючи той факт, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби - він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицію Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 01.12.2015 року справі № К/800/40725/15.

Суд не погоджується із ствердженням відповідача про те, що позивач не має права на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що інвалідність йому встановлена до набуття чинності Законом України від 04.04.2006 р. № 3597-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», виходячи з наступного.

На день звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги стаття 16 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» була чинною в редакції Закону України № 2004- VШ від 06.04.2017 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей». Згідно ч. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України № 2004-УІІІ - дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.

Отже, Прикінцевими положеннями № 2004-VIII визначена його дія щодо кола осіб, на яких його положення, які набрали чинність з 07.05.2017 року, не поширюються (зокрема, такими є особи, стосовно яких уже прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги).

За таких обставин позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком № 975 у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності, оскільки до набрання чинності Законом № 2004-VIII рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги не приймалось.

Суд зауважує, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

При вирішенні справи суд враховує, що спосіб захисту порушених прав позивача має бути ефективним, тобто повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів, щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р.

Форма висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги встановлена додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженим Наказом МО України № 530 від 14.08.2014 року.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2018 року.

Суддя О.М. Тітов