Рішення № 73339869, 12.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/373/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №83386-13 від 26.07.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у сумі 25000,00 грн.

Посилається на те, що належний їй на праві власності автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 (легковий універсал-В, з об’ємом двигуна 4461 см.куб., 2012 року випуску, 14.02.2013 року державної реєстрації) не підпадає під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно підп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України, оскільки його середньоринкова вартість є меншою, ніж визначена законом. Крім того, вказала, що розрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача здійснено відповідачем без урахування всіх показників, визначених ст.267 Податкового кодексу України, для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування та часу, на який визначена застосована ціна нового автомобіля та відповідно розрахована середньоринкова вартість автомобіля, а також без урахування даних про фактичний пробіг автомобіля. Між тим, додала, що спірне рішення відповідача прийнято не у спосіб, визначений Податковим кодексом України, оскільки прийнято не за місцем реєстрації платника податку та з порушенням строків формування податкового повідомлення-рішення, встановлених підп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України. А тому, вважає, що жодних правових підстав для визначення їй податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у відповідача не було, відтак податкове повідомлення-рішення №83386-13 від 26.07.2016 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. За наведених обставин, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що у власності позивача перебуває автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 (легковий універсал-В, з об’ємом двигуна 4461 см.куб., 2012 року випуску, 14.02.2013 року державної реєстрації), який у відповідності до підп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування. На обґрунтування цього вказав, що згідно розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, що міститься на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, вартість автомобіля позивача у 2016 році становила 2513049,00 грн (з урахуванням коефіцієнту коригування ринкової ціни транспортних засобів та строку експлуатації – 1055480,58 грн), що є більше, ніж 1033500,00 грн (750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року). У зв'язку із цим відповідачем сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Щодо порушення строку формування оскаржуваного рішення, зазначив, що вказана обставина не тягне за собою автоматичної нечинності такого повідомлення-рішення, норми чинного законодавства України не передбачають такого наслідку. Крім того, ця обставина не порушує прав платника податків, оскільки строк сплати транспортного податку, згідно п.267.8 ст.267 Податкового кодексу України, обчислюється саме з дати вручення податкового повідомлення-рішення. Покликаючись на правомірність спірного рішення та наявність підстав для його прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 08.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2018 року.

22.02.2018 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 06.03.2018 року, у зв’язку із необхідністю подання сторонами доказів, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також доказів, витребовуваних судом.

06.03.2018 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 22.03.2018 року, у зв’язку із необхідністю подання сторонами додаткових доказів та здійснення інших дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою судді від 22.03.2018 року підготовче засідання, на підставі п.3 ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, відкладено на 12.04.2018 року.

Ухвалою судді від 12.04.2018 року, за письмовою згодою представників сторін, закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Суд встановив, що 14.02.2013 року за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб – автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, легковий універсал-В, номер шасі - JTMHV05J804080095, чорного кольору, з об’ємом двигуна 4461 см.куб., тип пального - дизель, рік випуску - 2012, державний номерний знак НОМЕР_1, про що ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САО 686374.

26.07.2016 року Личаківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (Жовківським відділенням), згідно з підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до підп.267.6.2 п.267.1 ст.276 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №83386-13, згідно якого позивачу визначено грошове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн. Об'єктом оподаткування за вказаним податковим повідомленням-рішенням є автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200 (легковий універсал-В, з об’ємом двигуна 4461 см.куб., 2012 року випуску) з визначенням періоду оподаткування – 2016 рік.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що у відповідача, як стверджує позивач, були відсутні правові підстави для винесення спірного рішення. Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Питання щодо оподаткування транспортним податком врегульовано ст.267 Податкового кодексу України (тут і далі – в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно підп.підп.267.1.1-267.1.5 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 року становила 1378,00 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році є легкові автомобілі не пізніше 2011 року випуску, середньоринкова вартість яких станом на 01.01.2016 року становить не менш 1033500,00 грн (1378,00 х 750).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно п.2 цієї Методики (тут і далі – в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, №44, ст.1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відповідно до п.3 Порядку №403, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цнх (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (п.4 Порядку №403).

Згідно п.5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п.14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Таким чином, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. При цьому, така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів.

Станом на момент розгляду даної справи, на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA) відсутня інформація про середньоринкову вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 (легковий універсал-В, з об’ємом двигуна 4461 см.куб., 2012 року випуску). Натомість, опубліковано лише Перелік легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 та 2018 років. У зазначених переліках під оподаткування транспортним податком підлягає тільки автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, рік випуску (включно) – до 2 років, в той час як спірний об’єкт оподаткування 2012 року випуску.

Самостійно отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, 2012 року випуску, шляхом введення даних про його марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг, як того вимагає п.14 Методики в редакції, що діяла на момент прийняття оспорюваного рішення, видається неможливим, оскільки розміщений на сайті розрахунок проводиться за Методикою в редакції, що діє з 21.06.2017 року. Вказаною редакцією, зокрема її п.14, регламентовано інший підхід обрахунку середньоринкової вартості обєкта оподаткування, згідно якого середньоринкова вартість автомобіля розраховується шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального. Тобто, відсутні (не вводяться) дані про тип двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи, суд витребовував у відповідача, зокрема, інформацію Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість ідентичного автомобіля, що належить позивачу, яка, в силу вимог Закону, би мало бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Втім, таку інформацію матеріали справи не містять, а тому впевнитись у наявності підстав у контролюючого органу для прийняття податкового повідомлення-рішення неможливо.

Більше того, суд враховує долучені позивачем у підтвердження своєї позиції відповіді Мінекономрозвитку (вих.3805-05/13365-07 та вих.3805-05/13366-07від 28.03.2018 року), відповідно до змісту яких розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200 з об’ємом циліндрів двигуна 4,5 л, дизель, 2012 року випуску та пробігом 100000,00 км становила 975660,00 грн (з ПДВ), а з пробігом 120000,00 км – 961170,00 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини та беручи до уваги вимоги вищенаведених норм, суд приходить висновку про те, що належний позивачу на праві власності автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, в силу вимог підп.267.2.1 п.267.2 ст.276 Податкового кодексу України, оскільки його середньоринкова вартість, розрахована за Методикою та Порядком, не дорівнює та не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1033500,00 грн), як наслідок вартість автомобіля не відповідає вартісним критеріям для об'єкта оподаткування.

Щодо аргументів позивача про те, що спірне рішення прийняте відповідачем не за місцем реєстрації позивача.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та паспорта позивача, місце проживання останньої з 23.07.2013 року зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно підп.267.6.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Поряд з тим, відповідно до підп.16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Зважаючи на вищевикладене та з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем органів Державної фіскальної служби України про зміну місця проживання, суд вважає необґрунтованими доводи позивача відносно неправомірності обчислення саме відповідачем податкового зобов'язання та прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків формування податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до підп.267.6.2 п.267.1 ст.276 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Однак відповідач, у порушення вказаних приписів податкового законодавства, прийняв спірне рішення лише 26.07.2016 року. Жодних заперечень з даного приводу із посиланням на відповідні докази та норми права у відзиві на позовну заяву не зазначено.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Проте, всупереч наведеним вимогам процесуального закону, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів та не довів наявність підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.07.2016 року №83386-13.

Висновки суду у даній справі відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у його постановах від 24.01.2018 року (справа №816/163/17), від 20.03.2018 року (справа №820/4054/17), від 29.03.2018 року (справи №820/2478/17 та №813/2758/16).

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, що передували прийняттю спірного податкового повідомлення-рішення від 26.07.2016 року №83386-13 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у сумі 25000,00 грн, з урахуванням зазначених вище норм Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, суд приходить висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2016 рік та, відповідно, відсутність підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, позивач довела обґрунтованість позовних вимог належними, достатніми та допустимими доказами. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 205, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 26.07.2016 року №83386-13 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 39518763) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_2) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 705 (сімсот п’ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 12.04.2018 року.