Ухвала суду № 73339833, 12.04.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником

12 квітня 2018 року СєвєродонецькСправа № 2а/1270/4055/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а/1270/4055/2012 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/1270/4055/2012 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно із Законом України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» функції з адміністрування єдиного внеску були передані від органів Пенсійного фонду - органам Міністерства доходів і зборів. В спірних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області фактично є правонаступником управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області.

Представник заявника у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 37).

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 66), правом подати відзив на заяву про заміну сторони виконавчого провадження не скористався.

Представник Головного управління ДФС у Луганській області у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 67).

Згідно з частиною другою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 відновлено втрачене судове провадження у справі № 812/6240/13-а в частині процесуальних документів: ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року про відкриття провадження в адміністративній справі, постанови Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року (а.с. 22-23).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 812/4055/2012 адміністративний позов управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн. – задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, кв. МируАДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (місцезнаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, с. Білокуракине, вул. Леніна, буд. 81) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять гривень тридцять копійок) (а.с. 18-20).

Виконавчий лист у справі № 2а/1270/4055/2012 отримано стягувачем 18.07.2012 (а.с. 52).

25.07.2012 відкрито виконавче провадження ВП № 33584081 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1270/4055/2012, виданого 18.07.2012 (а.с. 39).

На теперішній час судове рішення є не виконаним.

11 серпня 2013 року набрав чинності Закон України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 406), яким було врегульоване питання щодо передачі функцій адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України.

Пунктом 3 розділу ІІ Закону № 406 встановлено, що процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Законом № 406 внесено зміни в ряд нормативно-правових актів, зокрема і в Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом – Закон № 2464).

Відповідно до положень частини другої статті 12 Закону № 2464 (з урахуванням змін, внесених Законом № 406) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311 “Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України” утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

З системного аналізу норм Закону № 406 та Закону № 2464, у взаємозв’язку з постановами Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» та від 6 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», слідує, що станом на теперішній час функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування належать Державній фіскальній службі України та її територіальним органам, як правонаступникам реорганізованого шляхом перетворення Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів.

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01 січня 2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, зазначеним Законом внесені зміни до статті 19-1, доповнено кодекс статтями 19-2 і 19-3, пункт 41.1 статті 41 викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Отже, з 01 січня 2017 року відповідно до внесених Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» змін до Податкового кодексу України функція з погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюється органами Державної фіскальної служби України обласного рівня і у спірних правовідносинах належним стягувачем повинне бути ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною п’ятою статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну сторони виконавчого провадження - стягувача, з управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області на ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а/1270/4055/2012 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в Білокуракинському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/4055/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом 18 липня 2012 року, з управління Пенсійного фонду України Білокуракинському районі Луганської області на ОСОБА_2 управління ДФС у Луганській області (ідентифікаційний код 39591445, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

СуддяОСОБА_4