Рішення № 73339511, 26.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року м.Київ № 810/4309/17

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Якименко О.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: Коптєва Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного агентства України з управління зоною відчуження про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (надалі - Позивач) з позовною заявою до Державного агентства України з управління зоною відчуження (надалі - відповідач) та просить суд визнати протиправною бездіяльність Державного агентства України з управління зоною відчуження, яка полягає у невирішені питання про преміювання генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» протягом 17 місяців - з вересня 2014 по січень 2016 року; зобов'язати Державне агентство України з управління зоною відчуження прийняти рішення про погодження виплати премії генеральному директору державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з вересня 2014 по січень 2016 року та ознайомити з ним.

Засобами поштового зв'язку 06.02.2018 направлено заяву про зміну предмету позову, а саме внесено зміни до позовних вимог шляхом викладення другої позовної вимоги у наступній редакції: зобов'язати Державне агентство України з управління зоною відчуження розглянути подання на преміювання генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» з вересня 2014 по січень 2016 року та прийняти відповідне рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до контракту перебуває на посаді генерального директора державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (надалі - ДСП ЧАЕС). Зазначає, що за контактом визначенні умови та порядок виплати премії керівнику, які визначаються «Положенням про преміювання керівників підприємств (об'єднань), які належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчудження», затвердженого наказом Державного агентства України з управління зоною відчудження від 29.04.2013 № 56 (надалі - Положення № 56).

На виконання умов контакту звертався до відповідача щодо преміювання, однак незважаючи на неоднаразові звернення та нагадування, відповідачем пропозиції про преміювання позивача протягом 17 місяців вказаного періоду не надавались, без пояснення причин.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з урахування поданої заяви про зміну предмету позову та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та подав до суду відзив на позовну заяву. Пояснив, що згідно з абз. 5 п. 17 контракту умови та порядок виплати премії керівнику визначаються Положенням № 56, яке відповідно до Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 № 493 та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверд;еного постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 та відповідно до яких нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер не пройшов державної реєстрації, тому у відповідача були відсутні правові підстави для преміювання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено за правилами загального позовного провадження на15.02.2018.

Ухвалою суду та за погодженням учасників справи 26.02.2018 підготовчне провадження у справі було закрито та продовжено розгляд по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2 наказу Міністерства України з питань надзвичайних сітуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.09.2005 № 182 ОСОБА_3 призначений на посаду генерального директора ДСП ЧАЕС.

Трудові відносини між генеральним директором ДСП ЧАЕС та відповідачем виникли та реалізовуються на підставі контракту, яким передбачено, що за виконання обовязків, що ним передбачені, керевнику нараховується заробітна плата за рахунок кошторису на утримання підприємства та премії.

Відповідно до п. 3.1. Положення № 56 підставою для виплати преміі керівнику підприємства є погодження за результатами розгляду поданого підприємством до відповідача подання про виконання ним показників і умов преміювання.

Позивач, як кервіник ДСП ЧАЕС надсилав до відповідача подання за весь період дії положення, в яких порушення показників і умов преміювання були відсутні, однак незважаючи на неодноразові звернення та нагадування, відповідачем пропозиції про преміювання не надавались, без пояснення причин, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Державне агентство України з управління зоною відчуження (надалі - ДАЗВ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, що визначено у Положенні про ДАЗВ України, затвердженого Указом Президента 06.04.2011 № 393/2011.

ДАЗВ України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сферах управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та є органом державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення.

Також вищевказаним Положенням про ДАЗВ України визначено, що ДАЗВ України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Між позивачем та Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було укладено контракт від 02.09.2005 на термін з 02.09.2005 по 02.09.2010, який у подальшому неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод.

Відповідно до розпорядження Кабінету Мінітрів України від 14.09.2011 № 878 цілісний майновий комплекс державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» було передано до сфери управління ДАЗВ України.

У відповідності до наказу ДАЗВ від 16.12.2015 № 134-ос строк дії контракту № 56 було продовжено з 31.12.2015 по 31.12.2017.

Таким чином, трудові відносини між генеральним директором державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» та ДАЗВ України, як центральним органом виконавчої влади виникли та реалізуються на підставі контракту.

Статтею 20 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.

Так, пунктом 17 контракту встановлено, що за виконання обов'язків, передбачених контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок кошторису на утримання підприємства, виходячи з установлених керівнику: посадового окладу, премії в розмірі до 100 відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом; надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 відсотків до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу.

Згідно з абз. 5 п. 17 контракту умови та порядок виплати премії керівнику визначаються Положенням № 56.

Відповідно до Положення № 56 підставою для виплати премії керівникові підприємства є погодження з результатами розгляду поданого підприємством до ДАЗВ подання про виконання ним показників і умов преміювання згідно з додатком 4 до Положення № 56.

Водночас, всупереч вимогам Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 № 493 та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, відповідно до яких нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації, Положення № 56 не пройшло державної реєстрації, тому у відповідача були відсутні правові підстави для преміювання позивача.

На виконання вимог закону відповідачем 30.11.2017 було видано наказ № 158, яким скасовано наказ ДАЗВ про затвердження Положення № 56.

Тобто, Положенням № 56, яким мали б встановлюватись умови та порядок нарахування та виплата премії позивачу, не пройшло державної реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

У відповідності до п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно - правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно - правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Оцінюючи правомірність дій ДАЗВ суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд не вбачає у діях відповідача порушення вимог чинного законодавства України та вважає, що ДАЗВ, як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного суду відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 03 березня 2028 р.