Ухвала суду № 73339321, 02.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

02 квітня 2018 року Справа № 808/1018/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову

за позовною заявою ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя (69041, м.Запоріжжя, вул.Трегубова, 10)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії

та виконання вимог ст.ст. 160 та 161 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- поновити строк на подання позову;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу;

- зобов’язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком та виплатити позивачу пенсію за період починаючи з лютого 2017 року;

- звернути рішення до негайного виконання у межах суми місячного платежу;

- зобов’язати відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позивач просить суд зобов’язати відповідача виплатити пенсію за період починаючи з лютого 2017 року. Тобто не зазначає конкретний період за який слід виплатити пенсію.

В зв’язку з чим позивачу слід конкретизувати свої вимоги щодо предмету спору (періоду за який слід виплати пенсію).

Відповідно до ч.9 ст.4 КАС України відповідач - суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем в якості відповідача зазначено Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя. Однак, відповідно до відомостей зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя припинено 03.05.2017 про що внесено запис за № 11031120011001758.

Таким чином позивачу необхідно уточни відповідача, до якого звернені позовні вимоги та зазначити щодо нього всі відомості визначені в п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відповідно до п. 4 та п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачу слід зазначити зміст позовних вимог до належного відповідача та надати докази на їх підтвердження.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що виплата пенсії їй припинена відповідачем з лютого 2017 року, проте будь-яких доказів в обґрунтування вказаного до позовної заяви не надано. Матеріали позову не містять також і доказів припинення нарахування та виплати пенсії; рішення про припинення пенсійних виплат; відповідь з пенсійного фонду щодо дати та підстав припинення виплат, тощо.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

З позовної заяви встановлено, що позивачу виплата пенсії була припинена з лютого 2017 року, а тому саме з лютого 2017 року позивач повинна була дізнатися про порушення її прав та законних інтересів, проте, з заявою до відповідача звернулась лише 19.03.2018 (згідно з фіскальним чеком, який долучено до позову), а з позовом щодо оскарження бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя звернулась лише у березні 2018 року.

Тобто більше року не зверталась до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Подане позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду є необґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено чому на протязі року позивач не зверталася до відповідача для встановлення підстав припинення виплати пенсії та/або до суду за захистом своїх прав та інтересів.

У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену у відповідності до вимог ст.167 КАС України, в якій обґрунтувати поважність причин не звернення на протязі року до відповідача для встановлення підстав припинення виплати пенсії та/або до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізична особа сплачує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» №2246-VIII від 07.12.2017 встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру за які слід сплатити судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Позивачем судовий збір не сплачено.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд зазначає, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суд зазначає, що позивачем до адміністративного позову не надано належних доказів на підтвердження незадовільного (скрутного) майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, що зумовлює відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:

1. Уточнену позовну заяву, оформлену із додержанням вимог ст. 4, 160, 161 КАС України, в якій:

- зазначити вірне найменування відповідача та всі відомості вказані в п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- конкретизувати свої вимоги щодо предмету спору (періоду за який слід виплати пенсію) та зазначити зміст позовних вимог до належного відповідача;

- зазначити докази, які підтверджують припинення нарахування та виплати пенсії.

2. Документальні докази припинення нарахування та виплати пенсії; рішення про припинення пенсійних виплат; відповідь з пенсійного фонду щодо дати та підстав припинення виплат.

3. Заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену у відповідності до вимог ст.167 КАС України, в якій обґрунтувати поважність причин не звернення на протязі року до відповідача для встановлення підстав припинення виплати пенсії та/або до суду за захистом своїх прав та інтересів..

4. Оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», а саме в розмірі 704,80 грн., які необхідно перерахувати на р/р 31215206784006, отримувач коштів УК у Дніпровському/Дніпр./22030101, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423.

Позовна заява та зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк у двох примірниках – суду та відповідачу.

Роз’яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.П. Бойченко