Ухвала суду № 73338863, 12.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/733/18

категорія 6.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши уточнені позовні вимоги по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування розпорядження №25 від 21.02.2005,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_2 від 21.02.2005 року № 25.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.

03 квітня 2018 року представником позивача до суду була подана заява про збільшення позовних вимог в адміністративній справі № 806/733/18, в якій були зазначені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_2 від 21.02.2005 року № 25;

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 735044, виданий на ім'я "Полякова Зінаїда Василівна" на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 25 від 21.02.2005 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010422000045 від 02.03.2006 року та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 129539, виданий на ім'я "Чаповській Антоніні Василівні" на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.2008 року за № 1-2203 Радомишльського нотаріального округу, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №с 010922000224 від 30.10.2009 року та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати незаконним та скасувати запис № 17105278 від 24.10.2016 року в державному реєстрі прав на земельну ділянку щодо реєстрації за гр. ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 1,3199 га (кадастровий номер 1825010100:05:000:0097), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, на території Радомишльської міської ради;

- визнати незаконним та скасувати запис в державному реєстрі прав власності на земельну ділянку щодо реєстрації за гр. ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 2, 6398 га (кадастровий номер 1825010100:05:000:0096), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, на території Радомишльської міської ради.

Частиною першою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов’язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстава позову – це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутись до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Із заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що позивачем одночасно змінено предмет і підставу позову, що суперечить положенню статті 47 КАС України. Відтак, змінюючи одночасно предмет і підставу, позивач фактично оформлює новий позов, який повинен вже розглядатись в іншому провадженні.

Відповідно до частини 6 статті 21, частини 4 статті 172 КАС України, не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 19 ЦПК України, яка регулює предметну підсудність загальних судів, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 травня 2013 року № 6-33цс13 судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Окрім того, відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87–90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143–146, 149, 151, 153–158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки в заяві про збільшення розміру позовних вимог заявлені вимоги про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, які належать розглядати за правилами цивільного судочинства, суд прийшов до висновку про не прийняття до провадження уточнених позовних вимог, зазначених в заяві про збільшення позовних вимог від 03.04.2018.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 21, 47, 172, 242, 245, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Не приймати до провадження уточненні позовні вимоги зазначених в заяві про збільшення позовних вимог від 03.04.2018.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович

інше ухвала про неприйняття до провадження уточнених позовних вимог

Повний текст ухвали складено 12.01.18