
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/881/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму в результаті встановлення 2 групи інвалідності, з урахуванням раніше виплаченої допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, в сумі 269300,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що є пенсіонером органів внутрішніх справ з 2013 року. Згідно висновку МСЕК від 11.11.2013 позивачу встановлено 3 групу інвалідності та в подальшому виплачено одноразову грошову допомогу на підставі ст.23 Закону України "Про міліцію" та постанови КМУ № 707 від 12.05.2007 у розмірі 20700,00 грн. Стверджує про своє право на отримання грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, у зв'язку з повторним висновком МСЕК від 14.11.2016, яким встановлено 2 групу інвалідності.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 встановлено первинно третю групу інвалідності з 13.08.2013 по 01.12.2016 у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК від 11.11.2013 (а.с.23).
На підтвердження обставин отриманої травми позивачем долучено постанову ВЛК УМВС України в Житомирській області від 26.07.2013 (а.с.16), акт № 1 про нещасний випадок (а.с.17-19) та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 16.05.2013 (а.с.20-22).
Довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААА № 901159 від 14.11.2016 підтверджується, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 08.11.2016 у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків на строк до 14.11.2019 (а.с.24).
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.02.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо повернення без розгляду ОСОБА_1 матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській областіпп в особі голови ліквідаційної комісії розглянути питання щодо призначення, нарахування і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (справа № 279/344/17) (а.с.26-27).
25 жовтня 2017 року Житомирським апеляційним адміністративним судом постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2017 р. скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення ОСОБА_1 без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення, нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. В решті позову відмовлено (а.с.28-30).
4 грудня 2017 року ОСОБА_1 подав до Міністерства внутрішніх справ України заяву про добровільне виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду щодо призначення, нарахування і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок) (а.с.31).
Листом МВС України від 04.01.2018 № 15/2-Г-679, 696 позивача повідомлено, що в матеріалах для призначення грошової допомоги виявлено окремі суперечності у зв'язку з чим, матеріали направлено на доопрацювання до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області. Рішення про призначення одноразової допомоги буде прийнято після надходження доопрацьованих матеріалів (а.с.32).
Листом від 08.02.2018 № 15/2-Г-55,61,62 ОСОБА_1 повідомлено, що на підставі п.4 Порядку відсутні підстави для призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням другої групи інвалідності ( а.с.33).
Згідно з висновком від 29.01.2018 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року по справі № 279/344/17 комісією відмовлено ОСОБА_1 у призначенні (а.с.34).
Не погоджуючись з таким рішенням комісії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 23 Закону України "Про міліцію" встановлено порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків сім'ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в порядку та на умовах (850-2015-п), визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 внесено зміни до пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", доповнено абзацами другим і третім, такого змісту: "За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівникам міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок), днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 визначено, що установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;
Відповідно до п.4 Порядку, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 15.09.2010 під час проходження служби в Коростенському МВ УМВС України в Житомирській області перебуваючи на посаді старшого уповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин потиличної частини голови під час виконання службових обов'язків (а.с.22).
За результатами огляду МСЕК позивачу встановлено 3 групу інвалідності 11 листопада 2013 року у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків (а.с.23).
У зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності 14.11.2016 за результатами повторного огляду МСЕК (а.с.24-25), та на підставі постанови ЖААС від 25.10.2017 позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою від 04.12.2017 про нарахування і виплату одноразової грошової допомоги (а.с.31).
З аналізу встановлених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача про факт встановлення його права на отримання одноразової грошової допомоги постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, оскільки судом було зобов'язано відповідача повторно розглянути питання щодо призначення.
Згідно висновку УМВС України в Житомирській області від 29.01.2018 судом встановлено суму раніше виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 20700,00 грн. (а.с.34). Крім того, позивач у позовній заяві підтверджує факт отримання одноразової грошової допомоги в сумі 20700,00 грн у зв'язку із встановленням 50% втрати працездатності та 3 групи інвалідності внаслідок травми під час виконання службових обов'язків.
Суд наголошує, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
З приводу тверджень позивача, що п.14 Порядку встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.
Так, п.14 Порядку встановлено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Слід зазначити, що п.14 Порядку регламентує відносини сторін під час первинного призначення та виплати одноразової грошової допомоги, і ніяким чином не регулює правовідносини, викладені в даному позові.
Як вже зазначалось, під час повторного огляду МСЕК 14.11.2016 встановлено позивачу другу групу інвалідності у зв'язку з травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
З урахуванням того, що первинний огляд МСЕК з метою встановлення ступеня інвалідності відбувся у 2013 році, після чого, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, а повторний - у 2016 році, тобто понад дворічний термін, підстав для зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму в результаті встановлення 2 групи інвалідності у суду немає.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем обгрунтовано відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу на підставі норм чинного законодавства, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольця,10, Мсп 601, Центральна Частина Києва, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.А. Панкеєва
Судове рішення № 73338750, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/881/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: