Рішення № 73338087, 02.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року Справа № 804/8757/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Курілові Ю.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (51921, Дніпропетровська область, місто Кам’янське, вул. Васильєвська б. 122, код ЄДРПОУ 13429839) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" ОСОБА_1 (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка б. 53); треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви від 25.01.2018 року просить:

1. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1 щодо визнання нікчемними правочинів:

- правочини (банківські операції) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-431/Н від 19.11.2010р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії;

- правочини (банківські операції) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-708/Т від 15.09.2011р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії.

2. Визнати протиправними та скасувати накази «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 13.11.2017р. № 241 та від 14.11.2017р. №247/1, винесені Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1 було надіслано повідомлення від 13.11.2017 року № 2747 року про нікчемність правочинів щодо виконання Кредитного договору №01-431/Н від 19.11.2010 року, укладених між ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» та ПАТ «АКТАБАНК», та повідомлення від 15.11.2017 року № 2800/1 про нікчемність правочинів щодо виконання Кредитного договору № 01-708/Т від 15.09.2011 року, укладеного між ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» та ПАТ «АКТАБАНК». Підставою для визнання нікчемними означених правочинів став висновок відповідача про те, що договори поруки, застави майнових прав, про відступлення права вимоги за кредитними договорами призвели до віднесення ПАТ «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних та є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак, на думку позивача вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки відповідач несвоєчасно здійснив процедуру проведення перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності, що здійснюється протягом процедури ліквідації банку. Крім того, позивач вважає, що накази «Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 13.11.2017 року №241 та від 14.11.2017 року №247/1 підлягають скасуванню, оскільки укладання та фактичне виконання сторонами правочинів, які визнані відповідачем нікчемними, призвело до погашення зобов’язання перед ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок майнових прав позивача, договори є правомірними та дійсними, оскільки їх недійсність прямо законом не встановлена.

Ухвалою суду від 20.12.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» було залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 09.01.2018 року у справі відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 31.01.2018 року о 16:30 год.

Протокольною ухвалою від 31.01.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2018 року о 16:30 год.

Позивач у судове засідання 12.02.2018 року не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити із викладених у ньому підстав.

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1 у судове засідання 12.02.2018 року не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржувані дії відповідачем було здійснено з дотриманням чинного законодавства, у зв’язку з чим, просив суд у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних на предмет спору на стороні позивача, не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. До суду від третіх осіб надійшли письмові пояснення по справі, в яких вони зазначили, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому, підтримують їх в повному обсязі. Договори, вказані відповідачем у повідомленнях та наказах, є законними і не містять ознак нікчемності правочинів, визначених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому, дії відповідача щодо визнання нікчемними правочинів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів є неправомірними та суперечать нормам діючого законодавства.

З огляду на положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2015 року № 576 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 року прийнято рішення № 90 про запровадження в Банку з 17.09.2014 року тимчасової адміністрації.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 15.01.2015 №19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКТАБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015 № 6 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» термін дії ліквідації банку до 15 січня 2018 року.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 31.05.2017 № 1217 «Про заміну уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК», з 07.06.2017 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «АКТАБАНК» ОСОБА_1 (далі - «Уповноважена особа Фонду»).

У відповідності до підпункту 8 частини 1 статті 48 Закону, Фонд/Уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону. Згідно частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі -Закон»), протягом дії тимчасової адміністрації Фонд/Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня: впровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), щодо нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На виконання вищезазначених вимог Закону, відповідачем була проведена перевірка договорів при кредитуванні ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» за кредитними договорами № 01-431/Н від 19.11.2010р. та № 01-708/Т від 15.09.2011р. за результатами якої було складено повідомлення про нікчемність наступних правочинів а саме:

- правочинів (банківських операцій) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-431/Н від 19.11.2010р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії;

- правочинів (банківських операцій) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-708/Т від 15.09.2011р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії згідно п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд вирішуючи питання щодо правомірності дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1, виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням № 826 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016р., правочини (договори) є нікчемними у разі наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та/або іншими законами, що підтверджується відповідними доказами.

Відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в оскаржуваних повідомленнях про нікчемність правочинів, зазначає, що вищезазначені правочини призвели до віднесення ПАТ «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних та є нікчемними з підстав, визначених пунктами 1, 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак зазначені обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (позичальник) було укладено з ПАТ «АКТАБАНК» (Банк) Кредитний договір № 01-431/Н від 19.11.2010 року (далі - Кредитний договір № 01-431/Н) про надання кредиту в іноземній валюті, згідно пункту 1.1 якого, Банк на умовах цього договору надає Позичальнику кредит в сумі 77 100,00 дол. США., а Позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом у розмірі 11,30% річних, та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором. Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування.

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (Позичальник) та ПАТ «АКТАБАНК» (Банк) було укладено кредитний договір № 01-708/Т від 15.09.2011 року (надалі Кредитний договір № 01-708/Т), відповідно до умов якого Банк надав кредит 49 000,00 євро зі сплатою 8,8% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержагель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1. статті 583 ЦК України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Судом встановлено, що на забезпечення виконання ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» зобов'язань за Кредитним договором№ 01-431/Н від 19.11.2010р. між ПАТ «АКТАБАНК», ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» та Третіми особами були укладені наступні договори:

- Договір поруки №01-431/Т/2 від 19.11.2010р. між Позичальником, Кредитором та ОСОБА_2;

- Договір поруки №01-431/Т/3 від 19.11.2010р. між Позичальником, Кредитором та ОСОБА_3;

- Договір застави майнових прав № 01-431/Т/4 від 15.11.2011р. між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_2

- Договір застави майнових прав № 01-431/Т/5 від 03.12.2012р. між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_2

На забезпечення виконання ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» зобов'язань за Кредитним договором № 01-708/Т від 15.09.2011р. між ПАТ «АКТАБАНК», ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» та Третіми особами були укладені наступні договори:

- Договір поруки №01-708/Т/1 від 15.09.2011р. між Позичальником, Кредитором та ОСОБА_2;

- Договір поруки №01-708/Т/2 від 15.09.2011р. між Позичальником, Кредитором та ОСОБА_3;

- Договір застави майнових прав №01-708/Т/3 від 15.09.2011р. між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_2

- Договір застави майнових прав № 01-708/Т/4 від 19.09.2011р. між ПАТ «АКТАБАНК».

Вказані правочини були спрямовані на надання банку додаткових гарантій виконання зобов'язань за Кредитними договорами№ 01-431/Н від 19.11.2010р., № 01-708/Т від 15.09.2011р.

Відповідно до ч. 1 статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

30 липня 2014 року відбулось погашення зобов’язань ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором № 01-431/Н від 19.11.2010 року за рахунок звернення стягнення на предмети застави шляхом перерахування з депозитного рахунку ОСОБА_2, відкритому в ПАТ «АКТАБАНК», коштів у сумі 77 000,00 дол. США на кредитний рахунок ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» з призначенням платежу: погашення кредиту за договором № 01-431/Н від 19.11.2010 року.

Також, 30 липня 2014 року відбулось погашення зобов’язань ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором № 01-708/Т від 15.09.2011 року за рахунок звернення стягнення на предмети застави шляхом перерахування з депозитного рахунку ОСОБА_2, відкритому в ПАТ «АКТАБАНК», коштів у сумі 49 000,00 Євро на кредитний рахунок ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» з призначенням платежу: погашення кредиту за договором № 01-708/Т від 15.09.2011 року.

Відповідачем не заперечувалось, що поручителем ОСОБА_2було здійснено погашення заборгованості Позивача за Кредитними договорами № 01-431/Н від 19.11.2010р. та № 01-708/Т від 15.09.2011р.

Таким чином, укладення та фактичне виконання Сторонами правочинів, призвело до погашення зобов'язання ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» перед ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок майнових прав ОСОБА_2, а визнання їх Відповідачем нікчемними, призвело до порушення прав позивача, у якого повторно виникли зобов’язання щодосплати грошових коштів на користь ПАТ «АКТАБАНК».

Вирішуючи питання, щодо нікчемності правочинів (банківських операцій) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-431/Н від 19.11.2010р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії; та правочинів (банківських операцій) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-708/Т від 15.09.2011р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії, передбачених п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд зазначає наступне.

У відповідності до частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Визначаючи підстави для визнання правочину нікчемним, відповідач у повідомленнях послався на положення п.1,2,7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав для визнання укладених правочинів нікчемними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з такихпідстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов 'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Третя особа ОСОБА_2 вчинив на користь ПАТ «АКТАБАНК» відповідні майнові дії, а саме: передав Банку в заставу свої майнові права на отримання грошових коштів, внаслідок чого ПАТ «АКТАБАНК» отримав повне погашення заборгованості ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» шляхом звернення стягнення на предмети застави.

Відповідач також не зазначив посилань на будь-які докази, що підтверджують факт безоплатного відчуження майна з боку ПАТ «АКТАБАНК», або відмови останнього від майнових вимог, тому його твердження щодо нікчемності правочинів є лише припущенням.

З урахуванням викладеного, правочини, вказані в Повідомленнях, - не містять ознак нікчемності правочинів визначених пунктом 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з огляду на відсутність обов'язкових ознак, що вказують на їх нікчемність.

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.;

Проте, правочини, вказані в Повідомленнях, - не містять даних елементів, з огляду на наступне.

Наслідком вчиненнязазначених правочинів, стало те, що ПАТ «АКТАБАНК» отримав повне погашення заборгованості за вищевказаними Кредитними договорами. Тобто, внаслідок даних правочинів кошти та/або майно не вибували із володіння ПАТ «АКТАБАНК», а навпаки, ПАТ «АКТАБАНК» в повному обсязі задовольнив свої вимоги.

Уклавши зазначені вище правочини, банк не приймав на себе жодних зобов'язань, а навпаки, набув можливість задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення, а отже такі правочинине могли призвести до неплатоспроможності банку або неможливості виконання його грошових зобов'язань перед кредиторами. Внаслідок укладення вищезазначених правочинів, відбулось одночасне погашення заборгованості Позивача перед ПАТ «АКТАБАНК» за виданими кредитами, а також зменшення зобов'язань банку перед ОСОБА_2

Звернення стягнення ПАТ «АКТАБАНК» на майнові права Третьої особи, призвело до збільшення розміру грошових активів ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок зменшення обсягу зобов'язань Банку. Таким чином, укладення вищевказаних правочинів, мало наслідком виключно покращення нормативів капіталу банку ПАТ «АКТАБАНК». Отже, зазначені правочинине містять ознак нікчемності правочинів визначених пунктом 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з огляду на відсутність обов'язкових ознак, що вказують на їх нікчемність.

7) Внаслідок укладення вищезазначених правочинів, ПАТ «АКТАБАНК», не зазнав несприятливих наслідків, таких як погіршення фінансового стану банку або зниження його платоспроможності, не було надано переваги Третім особам.

Сам факт вчинення таких правочинів не може свідчити про укладання банком правочину, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, суд зазначає, що укладення договорів поруки, застави майнових прав та використання інших, передбачених законодавством, засобів забезпечення виконання зобов’язань одночасно з укладанням кредитних договорів, є усталеною діловою практикою, що лише підтверджує доводи Позивача про відсутність факту надання переваги йому або Третім особам.

Відповідачем не доведено суду, в чому саме полягає отримана Позивачем або Третіми особами перевага перед іншими кредиторами банку. Отже, звернення стягнення на заставлене право вимоги – грошові зобов’язання Банку не є перевагами чи пільгами в контексті приписів п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отже, положеннями ст. 228 ЦК України визначено поняття нікчемного правочину і таким правочином є правочин, який порушує публічний порядок (ч.1, 2 ст.228 ЦК України). При цьому, визнання такого правочину недійсним у судовому порядку не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України). Крім цього, ч.3 ст.228 ЦК України визначено правові наслідки правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам і такий правочин є оспорюваним, який може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів, які б свідчили, що спірні правочини є такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання Уповноваженою особою правочинів нікчемними та направлення з цього приводу повідомлень.

Крім того, відповідно до п. 5 розділу II «Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення», затвердженого Рішенням № 826 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016р., перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Отже згідно діючого Порядку, відповідачем порушено строк проведення перевірки правочинів ПАТ «АктаБанк» на предмет нікчемності, оскільки вона мала бути проведена та закінчена в річний (максимальний) термін від дня початку процедури ліквідації, а саме до 15.01.2016р.

Приймаючи до уваги те, що судом встановлено протиправність віднесення відповідачем зазначених вище правочинів до нікчемних, то в останнього обов'язок, визначений ч. 4 ст. 38 Закону №4452-VI, не виникає, у тому числі щодо повідомлення сторін про нікчемність цих договорів.

Таким чином, дії Відповідача щодо направлення повідомлень про нікчемність правочинів (договорів), не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства та підлягають визнанню протиправними, як і Накази «Щодо заходів, пов'язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 13.11.2017р. № 241 та від 14.11.2017р. №247/1, оскільки природою їх видання є рішення відповідача про нікчемність наступних правочинів:правочинів (банківських операцій) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-431/Н від 19.11.2010р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії; та правочинів (банківських операцій) від 30.07.2014р. щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-708/Т від 15.09.2011р. шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність оскаржуваних дій та рішень, у зв’язку із чим, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (51921, Дніпропетровська область, місто Кам’янське, вул. Васильєвська б. 122, код ЄДРПОУ 13429839) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1 (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка б. 53), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб па ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1 щодо визнання нікчемними та направлення повідомлень про нікчемність наступних правочинів:

- правочини (банківські операції) від 30.07.2014 року щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-431/11 від 19.11.2010 року шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії;

- правочини (банківські операції) від 30.07.2014 року щодо погашення заборгованості за Кредитним договором №01-708/Т від 15.09.2011 року шляхом здійснення внутрішньобанківських проводок в період проблемності ПАТ «АКТАБАНК», які було перевірено протягом роботи комісії.

Визнати протиправними та скасувати накази «Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 13.11.2017 року №241 та від 14.11.2017 року №247/1, винесені Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб па ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» (51921, Дніпропетровська область, місто Кам’янське, вул. Васильєвська б. 122, код ЄДРПОУ 13429839) судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4