Ухвала суду № 73337844, 11.04.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4086/15-ц

Провадження № 2/210/189/18

У Х В А Л А

іменем України

"11" квітня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.

при секретарі судового засідання Семко Н. А.,

за участі

представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яка діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест», не диверсифікованого виду закритого типу до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи приватні нотаріуси Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання договору купівлі - продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яке діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест» недиверсифікованого виду закритого типу, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шефілд», про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

В ході розгляду справи ТзОВ «Шефілд» звернулося до суду з заявою про правонаступництво в порядку ст.37 ЦПК України , у якій просило здійснити процесуальне правонаступництво у даній цивільній справі та замінити Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яке діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест» не диверсифікованого виду закритого типу» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефілд».

В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЕФІЛД» на підставі ст.ст. 46, 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» та Договору про розподіл інших, ніж кошти, активів ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ «БОГУСЛАВ ІНВЕСТ» ОСОБА_9 ЗАКРИТОГО ТИПУ, від 08 вересня 2016 року, за реєстровим номером № 1810, як одноосібний учасник Фонду, прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» активи Фонду (інші, ніж грошові кошти) за розрахунковою вартістю чистих активів станом на дату прийняття рішення про ліквідацію Фонду.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Товариству з обмеженою відповідальністю «Шефілд» передано майнове право за Договором про відступлення права вимоги від 24.12.2010 р., посвідченого 24.12.2010 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 3147, Договором про відступлення права вимоги від 21.02.2011, посвідченого 21.02.2011 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 348.

На виконання вищезазначеного договору, в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію заміни особи Іпотекодержателя та Обтяжувана з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яке діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест» не диверсифікованого виду закритого типу» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефілд», що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №67665812 від 08.09.2016.

Враховуючи вищезазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефілд» набуло майнові права у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду у даній цивільній справі.

Сторона відповідача (за первинним позовом) проти задоволення заяви заперечувала, надала письмові заперечення, у яких (зокрема) зазначила, що з пункту 4 договору про відступлення права вимоги від 21 лютого 2011 року, укладеного ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» (первісний кредитор) з ТОВ «КУА «Актив плюс» (новий кредитор) за кредитним договором №15/01-КР-24/2008 (про надання відновлюваної відкличної кредитної лінії в національній валюті) від 28 липня 2008 року вбачається, що враховуючи ринкову вартість предмету іпотеки за іпотечним договором сторони дійшли згоди, що передбачені в пункті 1 цього договору права вимоги за кредитним договором відступаються первісним кредитором новому кредитору за вартістю 12 000 000,00 грн., які відповідно до пункту 5 цього договору новий кредитор в день укладання сторонами цього договору зобов’язаний повністю сплатити вартість прав вимоги, що встановлені пунктом 4 цього договору на рахунок первісного кредитора.

Тобто, з огляду на положення статті 1077 ЦК України, укладений договір про відступлення права вимоги від 21 лютого 2011 року між ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» та ТОВ «Актив плюс» за своєю правовою природою є договором факторингу.

Відповідно до частини 1 статті 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За умовами договору про відступлення права вимоги від 21 лютого 2011 року сторони не допускали наступне відступлення права грошової вимоги третій особі.

Відповідно до частини 1 статті 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

ТОВ «Шефілд», заявляючи про своє правонаступництво у зобов’язаннях за кредитним договором і за іпотечним договором жодних належних допустимих доказів про його заміну у зазначених договірних зобов’язаннях до своєї заяви не надало.

Водночас доданим ТОВ «Шефілд» до заяви договором про розподіл інших, ніж кошти, активів пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест» недиверсифікованого виду закритого типу (далі - ПВІФ «Богуслав Інвест» НВЗТ) від 28 вересня 2016 року, укладеного ТОВ «КУА «Актив плюс», яке діє за рахунок та в інтересах зазначеного венчурного фонду в особі голови ліквідаційної комісії ПВІФ «Богуслав Інвест» НВЗТ, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №1810 не підтверджується, що ТОВ «Шефілд» являється новим кредитором у зобов’язанні за кредитним договором №15/01-кр-24/2008 від 28.07.2008 р., укладеним ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» із ТОВ «Агро-ойл-КР» та новим іпотекодержателем за іпотечним договором від 28.07.2008 р., укладеним ПАТ «БАНК БОГУСЛАВ» із ТОВ «Будтехресурс», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим №6162.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 45 Закону України «Про інститути спільного інвестування» пайовий фонд ліквідується в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Комісії. Розрахунки з учасниками пайового фонду під час ліквідації пайового фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією.

Відповідно до пункту 6 розділу III Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.11.2013 р. №2605, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2013 року за №2128/24660 здійснення розрахунків з учасниками венчурного фонду іншими, ніж кошти, активами фонду забороняється, якщо до складу активів такого фонду залучені права вимоги за кредитними договорами.

Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «Шефілд» не підтвердило правонаступництво в матеріальному праві щодо спірних правовідносин, а відтак не можливе його процесуальне правонаступництво у даній справі.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши документи та матеріали справи в обсязі, що є необхідним для вирішення даної заяви, доходить наступного висновку:

Як видно з документів, доданих до заяви (т.1, а.с.240-245), ТзОВ «ШЕФІЛД» на підставі договору про розподіл інших, ніж кошти, активів ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ «БОГУСЛАВ ІНВЕСТ» ОСОБА_9 ЗАКРИТОГО ТИПУ від 08 вересня 2016 року № 1810, як одноосібний учасник Фонду, прийняло від ТзОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» активи Фонду (інші, ніж грошові кошти) за розрахунковою вартістю чистих активів станом на дату прийняття рішення про ліквідацію Фонду.

Відповідно до п. 2.1., 2.2вказаного договору, ТзОВ «Шефілд» передано майнові права у вигляді права вимоги за договорами про відступлення права вимоги від 24.12.2010 р. № 3147, та від 21.02.2011 за № 348 (т.1, а.с.241-242).

Крім того, у подальшому у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію заміни особи Іпотекодержателя та Обтяжувана з ТзОВ«Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яке діє за рахунок та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест» не диверсифікованого виду закритого типу» на ТзОВ «Шефілд».

Вказане підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №67665812 від 08.09.2016 (т.1, а.с.243-245).

На час вирішення даної заяви у суду відсутні будь-які відомості чи надані сторонами докази щодо припинення дії вищевказаних договорів, наявності рішень суду про визнання їх недійсними, скасування, тощо.

Аналогічно, у суду відсутні будь-які відомості чи докази щодо скасування чи визнання незаконними записів в вищезазначених реєстрах щодо речових прав, обтяжень чи іпотеки вказаного майна.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що на момент вирішення даної заяви належним чином документально підтверджено майнове право ТЗоВ «Шефілд» у спірних правовідносинах, які є предметом спору у даній справі.

При цьому, з вищевказаних мотивів суд не погоджується зі ствердженнями сторони відповідача про протилежне.

Суд також не погоджується зі ствердженнями сторони відповідача про те, що за вказаними вище договорами не може бути передано право за договором факторингу, як про це зазначено у запереченнях сторони відповідача, оскільки доходить до висновку, що у даному випадку передача права вимоги здійснена не в порядку укладення нового (іншого) договору факторингу, тобто не в порядку наступного відступлення права такої вимоги згідно ст.1083 ЦК України, а в порядку ст.ст.46, 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування», тобто шляхом розподілу інших, ніж кошти, активів пайового фонду в разі його ліквідації.

При цьому, суд зазначає, що вказані дії здійснено на підставі спеціальних норм права, прямо визначених Законом для даної правової ситуації, а тому, враховуючи принцип конкуренції загальної (зокрема, ст.1083 ЦК України) та спеціальної норми права, суд доходить до висновку про те, що таке їх застосування не суперечить вимогам ст.1083 ЦК України.

Згідно абз.1 ч.4 ст.47 Закону України «Про інститути спільного інвестування», Розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду здійснюється за умови згоди всіх учасників такого фонду та оформляється договором про розподіл інших, ніж кошти, активів пайового фонду, що укладається між ліквідаційною комісією та всіма учасниками фонду.

При цьому, вказаним Законом України не встановлено заборону на розрахунок будь-яким чином та будь-якими активами, у зв'язку з чим суд не приймає до увагипосилання сторони відповідача на п.6 розділу ІІІ Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.11.2013 р. №2605.

Окрім того, вказаний пункт положення у будь-якому випадку стосується права вимоги за кредитним договором, а не за іншими, раніше укладеними, договорами про відступлення права вимоги.

У зв’язку з вищезазначеним, суд вважає за можливе заяву задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1077, 1083 ЦК України, 35, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шефілд» про заміну сторони в порядку правонаступництва в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», яка діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест», не диверсифікованого виду закритого типу до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи приватні нотаріуси Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання договору купівлі - продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності - задовольнити.

Здійснити процесуальне правонаступництво в цивільній справі № 210/4086/15-ц та замінити Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс» яке діє в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду «Богуслав Інвест» не диверсифікованого виду закритого типу» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефілд».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області або безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В. Є. Сільченко