Постанова № 73337610, 12.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/398/18

Провадження № 22-ц/772/789/2018

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.

Доповідач:Зайцев А. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 рокуСправа № 128/398/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське орендне підприємство «Михайлівське» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування майна,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське орендне підприємство «Михайлівське» на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21.02.2018 року, постановлену у складі судді Бондаренко О.І., -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ТОВ СОП «Михайлівське» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування майна.

Також ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила заборонити ТОВ СОП «Михайлівське» виконувати будь - які роботи на земельній ділянці площею 2,14 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, в межах згідно з планом, що розташована на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 липня 2011 року.

Дана заява мотивована тим, що позивачу стало відомо, що відповідач має намір використати належну їй на праві власності земельну ділянку для сільськогосподарських потреб, а саме: засіяти сільськогосподарські культури, що може утруднити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2018 року заява позивача про забезпечення позову задоволена.

Заборонено ТОВ «СОП «Михайлівське» виконувати будь - які роботи на земельній ділянці площею 2,14 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, в межах згідно з планом, що розташована на території Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2011 року.

Ухвала мотивована тим, що враховуючи характер спірних правовідносин, існує реальна можливість утруднити виконання рішення суду, у разі задоволенні позовних вимог позивача.

Не погоджуючись із ухвалою суду ТОВ «Сільськогосподарське орендне підприємство» «Михайлівське», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборона проведення будь-яких робіт на оспорюваній земельній ділянці є прямим втручанням у господарську діяльність відповідача.

23 березня 2018 року на адресу Апеляційного суду Вінницької області надійшов відзив ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2018 року без змін.

Відзив мотивований тим, що судом першої інстанції було прийнято законну та обґрунтовану ухвалу відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства. У відзиві позивач зазначила, що у випадку скасування оскаржуваної ухвали існує ризик знищення пошкодження майна, так як відповідач зможе застосувати засоби використання на її земельній ділянці не погоджені з нею. Також у відзиві вказує на те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Апеляційний суд заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 8, 9 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2137-VIII від 03.10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стаття 263 ЦПК України визначає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам закону.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів такого виду забезпечення позову, як заборона ТОВ СОП «Михайлівське» виконувати будь - які роботи на земельній ділянці площею 2,14 гектарів, може призвести до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення вимог позову.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки до нього суд першої інстанції дійшов в порушення норм процесуального закону.

Апеляційним судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що за змістом ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України встановлює, зокрема, такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії. Частини 3, 10 цієї статті визначають, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», звертав увагу судів, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів вважає, що всупереч положенням закону, заявником не надано доказів, які б вказували на те, що існує реальна загроза невиконання рішення суду першої інстанції у разі задоволення позовних вимог. Так, доводи заяви не містять жодних посилань на обставини, які, на думку ОСОБА_3, можуть стати на перешкоді при виконанні такого можливого рішення, а посилання на можливі труднощі при виконанні рішення суду у разі задоволення позову є лише припущенням, яке нічим не обґрунтоване.

Судом першої інстанції такі обставини залишились поза увагою, чим було порушено норму ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Незаконним колегія суддів вважає забезпечення позову шляхом заборони орендарю виконувати будь-які роботи на земельній ділянці, яка перебуває у нього в оренді, оскільки такий вид забезпечення позову буде перешкоджати господарській діяльності підприємства, обмежить можливість користуватися орендованими земельними ділянками за їх цільовим призначенням з метою отримання прибутку, що може призвести до незворотних наслідків та заподіяння стороні матеріальної шкоди.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи є цілком обґрунтованими, судом першої інстанції дійсно допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала є незаконною, порушує права відповідача, а тому підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову у забезпеченні позову.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується із аргументами відзиву на апеляційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях щодо можливих труднощів при виконанні рішення суду у разі задоволення позову, які нічим не обґрунтовані.

За змістом ст. 376 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу повністю або частково та ухвалює нове судове рішення, якщо судом першої інстанції були порушені норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 81, 149 150, 153, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське орендне підприємство «Михайлівське» - задовольнити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2018 року про забезпечення позову - скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське орендне підприємство «Михайлівське» про визнання договору оренди землі недійсним та витребування майна.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О.С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев