Постанова № 73337334, 11.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 168/805/17 Головуючий у 1 інстанції: Назарук О.В. Провадження № 22-ц/773/356/18 Категорія: 81 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів Карпук А.К., Бовчалюк З.А.,

секретар судового засідання - Концевич Я.О.,

з участю представника заявника - Місюри І.В.,

представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою заявника - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Старовижівського районного суду Волинської області від 29 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

06 грудня 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 26 червня 2009 року у цивільні справі № 2-160/2009 року за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості по кредиту в сумі 84996,80 грн. слід зробити висновок, що втрачений, оскільки заступником начальника Володимир-Волинського МР ВДВС ГТУЮ у Волинській області 22.03.2013 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, але банку, як стягувачу виконавчий лист не повернувся.

Доказів відправлення виконавчого документа органами державної виконавчої служби здобути неможливо, так як на запит банку надійшла відповідь про знищення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Ураховуючи наведене, банк просив заяву задовольнити.

Ухвалою Старовижівського районного суду від 29 січня 2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник - ПАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та постановити нову - про задоволення заяви.

У судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.

Представник боржника апеляційну скаргу заперечив та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Інші особи, будучи належним чином повідомлені, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 26 червня 2009 року стягнуто на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 84996 грн. 80 коп. та в дохід держави судові витрати (а.с.5).

Із повідомлення Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби за № 28288/03-7-21 від 05.12.2017 року вбачається, що протягом 2012-2013 років у відділі перебував на виконанні виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2, однак виконавче провадження у зв'язку із закінченням терміну його зберігання знищене актом від 27.02.2017 року. Повторно виконавчий документ для примусового виконання до відділу не надходив (а.с.7).

Із реєстру виконавчих проваджень вбачається, що виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_2 постановою державного виконавця від 22.03.2013 року повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с.8-9).

Відповідно до ч.1 ст.370 ЦПК України (у редакції на дату звернення із заявою) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.67 ЦПК України (у редакції на дату подання заяви) та ст.120 ЦПК України (у чинній редакції).

Згідно ч.1 ст.73 ЦПК України (у редакції на дату подання заяви) та ст.127 ЦПК України (у чинній редакції) суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Відповідно до ст.371 ЦПК України (у редакції на дату подання заяви) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічне положення міститься у ст.433 ЦПК України у чинній редакції.

Із реєстру виконавчих проваджень вбачається, що постановою державного виконавця від 22.03.2013 року про повернення стягувачеві виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 визначено строк повторного пред'явлення цього виконавчого документа до виконання - до 22.03.2014 року (а.с.9).

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа заявник звернувся 06 грудня 2017 року, тобто понад три роки після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України (у редакції на дату подання заяви) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічне положення міститься і у ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України у чинній редакції.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу щодо втрати виконавчого листа, про результати службової перевірки за фактом втрати виконавчого листа, тощо.

Заявником лише припускається, що виконавчий лист втрачений.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій.

Банк, який є юридичною особою зобов'язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.

Посилання скаржника на ту обставину, що судом не було залучено прокурора, як заінтересовану особу - відхиляються апеляційним судом, оскільки прокурор не є і не був стороною виконавчого провадження за виконавчим листом щодо боржника ОСОБА_2, а звертався до суду із позовом в інтересах банку на підставі діючої на той час ст.45 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи та давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами і не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С ТА Н О В И В :

Апеляційну скаргу заявника - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення, а ухвалу Старовижівського районного суду Волинської області від 29 січня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: