Постанова № 73337099, 04.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17735/17 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О.М. Провадження № 22-ц/773/395/18 Категорія: 51 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Русинчука М.М.,

суддів Осіпука В.В., Федонюк С.Ю.,

з участю: секретаря – Лимаря Р.С.,

законного представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, до ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Луцького міського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про встановлення факту батьківства померлої особи,

за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, відповідачок ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 21 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, Луцького міського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області про встановлення факту батьківства померлої особи.

У своїх позовних вимогах позивачка просила суд встановити факт, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком її дочки ОСОБА_1, яка народилася 24.09.2003 року в м. Луцьку Волинської області та зобов’язати Луцький міський відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області внести зміни в книгу реєстрації народжень, актовий запис №1761 від 14.10.2003 року про народження ОСОБА_1, змінивши в графі «Батько» - «Панасюк Петро Миколайович» на «Регешук Петро Миколайович».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 21.02.2018 року в даній справі призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза.

На вирішення експертизи поставлено питання: Чи походять ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від одного батька?

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з таких мотивів.

Постановляючи ухвалу про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, місцевий суд виходив з того, що заявлене позивачкою клопотання ґрунтується на підставах, передбачених ч. 1 ст. 103 ЦПК України, оскільки порушені в ньому питання потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки вони узгоджуються з нормами процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частинами 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема висновками експертів.

У відповідності до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Під час розгляду справи представником позивачки ОСОБА_9 було подано клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Прийшовши до висновку, що призначення в даній справі згаданої експертизи стосується предмета доказування пред’явленого позивачкою позову про встановлення факту батьківства померлої особи, місцевий суд на підставі ст. 103 ЦПК України обґрунтовано з додержанням згаданих норм процесуального права оскаржуваною ухвалою від 21.02.2018 року призначив у даній справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, оскільки для з’ясування обставини щодо походження ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 від одного батька необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідну обставину неможливо.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин у місцевого суду були передбачені законом підстави для постановлення ухвали про призначення у даній справі судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Апеляційний суд не може погодитись з тим аргументом, що для вирішення даного спору не має значення факт походження ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від одного батька, для встановлення якого призначена вказана судова експертиза, оскільки, як вже зазначалось вище, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З цього випливає, що суд проводить оцінку доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності після їх надання, а не на стадії збирання доказів. Відсутність правового зв’язку між зазначеною обставиною (походження дитини позивачки від померлого ОСОБА_8М.), яку хоче встановити ОСОБА_2 за допомогою згаданої судової експертизи, і предметом доказування в розглядуваній справі (неналежність доказу), суд може встановити лише при ухваленні рішення в цій справі, коли буде проводитись оцінка всіх доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене апеляційний суд не вправі робити свою оцінку, як це пропонується в апеляційній скарзі, процесуальному рішенню суду щодо призначення судової експертизи з точки зору належності вказаного доказу, коли розгляд справи ще не завершився ухваленням рішення по суті спору.

Крім того, суд не тільки не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів, що слідує зі ст. 12 ЦПК України, які вони, як у даному випадку позивачка, самостійно не можуть подати, а й зобов’язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Зважаючи на те, що для з’ясування обставин щодо походження дитини від вказаної позивачкою померлої особи, на які посилається позивачка як на підставу своїх вимог, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала місцевого суду постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, відповідачок ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 21 лютого 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: