Ухвала суду № 73336155, 13.04.2018, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1258/18

Ухвала

Іменем України

"13" квітня 2018 р.

Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання КУЛИК Т.С., за участю прокурора ШИМАНСЬКОЇ В.В., слідчого ДОНЧЕВСЬКОГО В.Є., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області, клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, судимого 13.06.2017р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2018р. до суду надійшло клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим 13.06.2017р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення. Так, він 11.04.2018р. приблизно о 03.30год. перебуваючи за місцем свого проживання, відпочиваючи, почув різкий стук, від якого прокинувшись вийшов у веранду, де побачив свою дружину ОСОБА_4, яка як йому здалося перебувала в нетверезому стані, що його розлютило, в результаті чого у нього виник умисел на заподіяння останній тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, він діючи умисно, наблизився до ОСОБА_4 та наніс їй п’ять ударів кулаком в ділянку обличчя, від чого остання відступилась назад та впала на підлогу. Розуміючи протиправність своїх дій, направлених на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків направлених на позбавлення життя ОСОБА_4, однак маючи можливість передбачити наслідки заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_1, діючи умисно, наніс два удари взутими ногами в область сідниць останньої, після чого спокійно спостерігав, як його дружина лежачи на підлозі, не може самостійно підвестись, пішов в іншу кімнату відпочивати. Цього ж дня, о 09.00год. ОСОБА_1 виявив, що його дружина ОСОБА_4 лежить мертва на підлозі у веранді їх будинку, після чого пішов до сусідів та викликав поліцію. Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 33 від 12.04.2018р. причиною смерті ОСОБА_4 стала забійна рана голови та масивна зовнішня кровотеча. Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупа, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 та показами самого підозрюваного ОСОБА_1 Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, веде антиморальний спосіб життя, неодноразово вчиняв сімейні сварки з покійною, враховуючи свою протиправну поведінку скласти нормальні суспільні відносини із оточуючи не в змозі та знаючи про відповідальність за вчинення тяжкого кримінального правопорушення може незаконно вплинути на свідків чи перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином, а також переховуватись від органів досудового слідства та суду або продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, наявні підстави вважати, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить задовольнити клопотання.

В судовому засіданні слідчий ДОНЧЕВСЬКИЙ В.Є. підтримав дане клопотання та зазначив, що всі підстави для застосування у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викладені у поданому слідчому судді процесуальному документі.

Прокурор ШИМАНСЬКА В.В. в судовому засіданні підтримала подане слідчим Дончевським В.Є. клопотання та просила його задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

ОСОБА_1 будучи особою, у відношенні якої ставиться питання про застосування запобіжного заходу, в суді зазначив, чи підтверджує факт вчинення ним вказаного в поданні кримінального правопорушення. Від конкретних пояснень щодо обставин справи відмовився. Не заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, лише просив визначити його на менший строк.

Вислухавши підозрюваного, слідчого та прокурора, перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив, що в провадженні СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020160000208 від 12.04.2018р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

12.04.2018р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжним заходом зокрема є тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який має насильницький характер, а також що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності, в сукупності свідчать про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Доведений і ризик, що ОСОБА_1, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належного джерела прибутку та те, що раніше судимий, зокрема за вчинення умисного злочину.

Ймовірним є й те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадження та перешкоджати проведенню досудового розслідування.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя. Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вказані обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, поєднаного з застосуванням насильства відносно потерпілої, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_2, погоджене із прокурором Калинівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту обрання цього запобіжного заходу, до 11 червня 2018 року, без визначення розміру застави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора м. Вінниця.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: