Рішення № 73333135, 12.04.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11853/17

н/п 2-а/766/421/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Кирпиченко І.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про оскарження постанови,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про оскарження постанови, в обґрунтування якого зазначив, що 22 грудня 2016 року головним спеціалістом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення.

27 грудня 2016 року відповідачем була складена оскаржувана постанова, відповідно до якої до нього було застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та повинна бути визнана незаконною та скасована, оскільки постанова не містить вказівки на конкретне діяння, за яке передбачена адміністративна відповідальність, тобто які саме дії мають склад адміністративного правопорушення. Посилання в оскаржуваній постанову на зазначення недостовірних даних в декларації про особу забудовника є безпідставними. Реконструкція квартири позивача відбувалась без зміни зовнішніх меж та конфігурацій. Вказаний вид будівельних робіт не підпадає під архітектурний контроль взагалі, що свідчить про те, що позивач не є об’єктом містобудування та не може бути суб’єктом відповідальності за порушення містобудівного законодавства. Наказ про проведення перевірки був винесений задовго до того, як відповідачу стало відомо про намір розпочати реконструкцію квартири позивача.

У зв’язку з викладеним просить поновити строк звернення до суду; визнати незаконними дії відповідача щодо винесення постанови №103/1064/01-24 від 27 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; визнати незаконною та скасувати постанову №103/1064/01-24 від 27 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка була винесена відповідачем про притягнення до адміністративної відповідальності; припинити зазначене адміністративне провадження у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.07.2017 року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 06.02.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

При вирішенні питання про поновлення строку суд враховує вимоги ст.6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, з якої випливає обов'язок держави забезпечити особі реальну можливість доступу до захисту своїх прав в суді, у противному випадку, це можна розглядати як порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантований п.1 ст.6 вказаної Конвенції.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 6 КАС України).

Судом встановлено, що позивач не отримував оскаржуваної постанови.

Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а тому його слід поновити.

Врахувавши вищевикладене, суд враховує вищевказані норми процесуального права та надає позивачу реальну можливість скористатись його правами на справедливий судовий захист, і вважає, що строк звернення до адміністративного суду з даним позовом позивачем пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, на підставі наказу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради №11 від 05 травня 2016 року, 21 грудня 2016 року було видано направлення для проведення позапланової перевірки №1-156 та 22 грудня 2016 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою м. Херсон, вул. Червонофлотська, 101, кв.№194.

22 грудня 2016 року головним спеціалістом Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

Згідно вищевказаного протоколу, під час проведення позапланової перевірки достовірності даних щодо поданої декларації про початок виконання будівельних робіт, встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18 лютого 1999 року №3268 зазначено, що квартира №1194, яка знаходиться за адресою: м.Херсон, вул. Червонофлотська, 101 дійсно належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам його сім’ї ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в декларації про початок виконання будівельних робіт, та у декларації про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності зазначено власника лише ОСОБА_1 Таким чином в декларації зазначені недостовірні данні про особу забудовника, що є порушенням ч. 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 7 ст. 96 КУпАП.

За результатами позапланової перевірки, головним спеціалістом Управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради 22 грудня 2016 року ОСОБА_7 видано припис про усунення порушення містобудівного законодавства в термін дло 01 лютого 2017 року.

27 грудня 2016 року Управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради винесено постанову №103/1064/01-24 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності, регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно зі п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на обєктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Направлення для проведення позапланової перевірки у якості підстави для її складання містить посилання на наказ Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради №11 від 05 травня 2016 року. Копія вказаного наказу надана відповідачем не була.

Втім, за матеріалами справи, декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована 05 серпня 2016 року, а декларація про готовність до експлуатації об’єкта подана 22 листопада 2016 року, тобто через 3 та 6 місяців відповідно після винесення наказу про проведення позапланової перевірки у позивача.

Зазначене свідчить про те, що наказ про проведення перевірки був винесений задовго до того, як відповідачу стало відомо про намір розпочати реконструкцію квартири позивача, що виключає можливість наявності у вказаному наказі відомостей щодо необхідності проведення позапланової перевірки саме у позивача.

Окрім того, відповідно до п.7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: … необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

За матеріалами справи, декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована 05 серпня 2016 року. Перевірка достовірності даних, викладених у вказаній декларації відбулась 22 грудня 2016 року, тобто після спливу трьох місяців з дня її подання.

Зазначене свідчить про невідповідність порядку проведення перевірки вимогам закону.

У разі складання акту перевірки з порушенням порядку її проведення, результати перевірки не можуть вважатись правомірними не залежно від того, чи були виявлені порушення законодавства. Виключно правомірні дії посадових осіб суб’єктів владних повноважень є юридичними фактами в адміністративній процедурі. В діяльності суб'єкта владних повноважень, існує принцип ланцюга юридичних фактів, який означає, що всі дії, рішення органу влади, які в силу закону передують певному рішенню, мають бути правомірними, у випадку неправомірності будь-якої з дій/рішень у суб’єкта владних повноважень не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь-якому разі є неправомірним, так як не відповідає ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.152 Житлового кодексу України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.

Оскільки реконструкція квартири позивача відбувалась без зміни зовнішніх меж та конфігурацій, вказаний вид будівельних робіт не потребує отримання будь-яких документів, що дають право на їх виконання, у тому числі і реєстрації декларацій в органах архітектурного контролю, що свідчить про те, що позивач не є об’єктом містобудування та не може бути притягнутим до відповідальності за порушення містобудівного законодавства.

За статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права и свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають юридичне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, постанова №103/1064/01-24 від 27 грудня 2016 року про накладення адміністративного стягнення винесена з порушеннями прав позивача та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності порушені його права, а саме вимоги ст.280 КУпАП не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з’ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті; постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевказане, повно та всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині вимог про визнання дій незаконними, визнання постанови протиправною та її скасування.

Щодо позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони не підлягають задоволенню, оскільки адміністративному суду не підвідомчі справи щодо розгляду по суті справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.96 ч. 7 КУпАП, тоді як згідно положень ст.ст.247, 284 КУпАП закриття провадження є одним з можливих рішень за результатом розгляду справи по суті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 4-14, 77, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2016 року.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про оскарження постанови – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови №103/1064/01-24 від 27 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову №103/1064/01-24 від 27 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка була винесена про притягнення до адміністративної відповідальності.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня її проголошення.

Суддя В.Е. Дорошинська