Рішення № 73331028, 12.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-з/785/67/18

Номер справи місцевого суду: 523/13432/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Черевка П.М.

суддів - Громіка Р.Д., Дрішлюка А.І.

при секретарі - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Прокуратури Одеської області про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду,-

встановила:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Прокуратури Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду посилаючись на те, що 14.03.2008 року відносно нього була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Старшим слідчим прокуратури Одеської області його було затримано та на підставі постанови судді Приморського районного суду м. Одеси обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яку ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.03.2008 року було скасовано та обрано заставу у розмірі 17000 грн..

24.03.2008 року слідчим винесена постанова про відсторонення ОСОБА_3 від посади.

З початку досудового розслідування позивач категорично заперечував факт вчинення ним кримінального правопорушення, однак його доводи не приймалися до уваги.

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 29.05.2012 року позивача засуджено по обвинуваченню за ч.2 ст. 368 КК України, а ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.03.2013 року обвинувальний вирок скасовано, справу направлено на додаткове розслідування. 03.06.2013 року обвинувальний акт спрямований до суду і 25.03.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси ОСОБА_2 визнано невинним та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. 16.07.2015 року ухвалою апеляційного суду Одеської області вирок скасовано, обвинувальний акт надіслано на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси обвинувальний акт повернутий прокурору для усунення недоліків під час його складання.

25.12.2015 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Одеської області закрив кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведеності винуватості особи в суді та вичерпанням всіх можливостей їх отримання. Вказаною постановою прокурор скасував постанову слідчого про відсторонення ОСОБА_2 від займаної посади.

09.01.2016 року позивач отримав постанову і 22.01.2016 року звернувся до прокуратури Одеської області з листом щодо виконання вимог Закону України від 01 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

20.05.2016 року він повторно звернувся до прокуратури з вимогою визначити суму збитків та роз’яснити порядок поновлення прав, але 31.05.2016 року отримав відмову в поновленні його прав.

Позивач також вказував на те, що внаслідок незаконних дій прокуратури Одеської області, суду, які тривали з 14.03.2008 року до 25.12.2015 року йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Незаконне та довготривале притягнення позивача до кримінальної відповідальності порушило нормальні стосунки з оточуючими людьми, очорнило та принизило в очах всіх близьких людей, викликало недовіру в родичів, співробітників, сусідів. Після перебування під гратами він вимушений був два тижні проходити реабілітацію в лікарні, тому що в нього піднявся тиск, почало турбувати безсоння, головні болі. Крім того, факт незаконного притягнення до кримінальної відповідальності відобразився на здоров’ї родичів. На протязі майже 8 років він був позбавлений звичайного людського спокою, душевної врівноваженості, перебував у постійному напруженні, в пригніченому і приниженому стані, постійно очікуючи або виклику слідчого, або перебуваючи у стані очікування чергового судового засідання. У зв’язку з вказаним розмір моральних страждань позивач оцінює в сумі 1400400 грн., а саме 15000 грн. за кожний місяць незаконного перебування під слідством і судом та 21 000 грн. за сім днів перебування в ізоляторі тимчасового тримання, по 3000 грн. за день.

Розмір втраченого заробітку, виходячи із середньої заробітної плати 3136,57 грн. у 2008 році, складає 463231 грн., включаючи її індексацію.

Крім того, батьки позивача вимушені були внести за нього заставу у розмірі 17000 грн., яку повернули лише у березні 2016 року, за цей час індекс інфляції склав 249,9%, тому він просив стягнути 25483 грн..

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 600000 грн., в іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 463231,00 грн., моральної шкоди 500000 грн., в іншій частині вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, колегія суддів вважає, що заява прокуратури Одеської області про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки апеляційним судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат, в цій частині суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення.

Так, прокуратурою Одеської області при зверненні до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 рокубуло сплачено судовий збір у розмірі 8800,00 гривень, що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 463231,00 грн., моральної шкоди 500000 грн., в іншій частині вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Оскільки судовий збір, сплачений прокуратурою Одеської області в розмірі 8800,00 гривень при подачі апеляційної скарги, стягненню на користь прокуратури з спеціального фонду Державного бюджету України підлягає пропорційно з задоволеними позовними вимогами сума судового збору у розмірі 1467,00 гривень..

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву прокуратури Одеської області про розподіл судових витрат та ухвалити по справі додаткове рішення, яким стягнути з спеціального фонду Державного бюджету України на користь прокуратури Одеської області понесені судові витрати у розмірі 1467,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 270, 381, 383, 390 ЦПК України колегія суддів, -

вирішила:

Заяву Прокуратури Одеської області про ухвалення додаткового рішення – задовольнити частково.

Вирішити питання щодо судових витрат.

Стягнути з спеціального фонду Державного бюджету України на користь прокуратури Одеської області судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1467.00 гривень за наступними реквізитами – прокуратура Одеської області, 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р\р 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552, тел.. 731-98-00, неприбуткова організація.

Додаткове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.04.2018 року

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6