Постанова № 73330616, 06.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1467/18

Номер справи місцевого суду: 522/7088/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Калараша А.А., Погорєлової С.О.

при секретарі: Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору : Приморська районна адміністрація ОСОБА_12 міської ради як орган опіки та піклування, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області, ОСОБА_12 місцева прокуратура № 3, про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та вселення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_15, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, про усунення перешкод у користуванні квартирою № 2 у будинку № 9 по вул. Гоголя в м. Одесі шляхом виселення із цієї квартири, та про її вселення (а. с. 203, 203-207).

Позивач обгрунтовує свій позов тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі № 22-220/11 від 27 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року, які залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року, за нею визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 23.06.2003 року ОСОБА_17, яка померла 02.10.2008 року, та вказану квартиру витребувано з незаконного володіння ОСОБА_6, але, незважаючи на це, відповідач ОСОБА_6 разом з членами своєї сім’ї – відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 і малолітнім ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовляються звільнити згадану квартиру, та, більш того, відповідач ОСОБА_6 вселив в цю квартиру у якості піднайманців відповідачів ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і ОСОБА_15 разом з неповнолітніми ОСОБА_11 М,, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, що призводить до порушення її права власності на спірну квартиру.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2017 року позов задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_5 в користуванні квартирою № 2, що розташована у будинку № 9 по вул. Гоголя в м. Одесі, шляхом виселення з цієї квартири ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 разом неповнолітнім ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 разом з неповнолітніми ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньою ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8. Вселено ОСОБА_5 в квартиру № 2, що розташована у будинку № 9 по вул. Гоголя в м. Одесі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_13 ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Будучи належним чином повідомленою про розгляд справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 ОСОБА_18, яка подала в інтересах позивача дану апеляційну скаргу та здійснювала його представництво в суді першої інстанції, провадження у справі яким відкрито до 30.09.2016 року, в судове засідання не з’явилася, про причини не явки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки цій особі. Тому ОСОБА_6 вважається належним чином повідомленим про розгляд поданої в його інтересах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Задовольняючи позов, усуваючи позивачу перешкоди в користуванні квартирою № 2, що розташована у будинку № 9 по вул. Гоголя в м. Одесі, шляхом виселення з цієї квартири ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 разом неповнолітнім ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 разом з неповнолітніми ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітньою ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8 та вселяючи ОСОБА_5 у вказану квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 є власницею цієї квартири, яка у встановленому законом порядку за рішенням суду, що вступило в законну силу, витребувала у відповідачів свою квартиру, але відповідачі відмовляються звільнити квартиру, чим порушують права позивача. Право членів сім’ї власника квартири користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно, права членів сім’ї власника житла є похідними від прав самого власника; і, по-друге, позивач, з моменту набуття нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, не давала згоди на вселення в цю квартиру відповідачів та/або не укладала з ними будь-яких угод щодо цієї квартири.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим у справі обставинам, засновані на законі та є правильними.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що

- 02.10.2008 року ОСОБА_19, діючи від імені померлої 02.10.2008 року ОСОБА_17 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 14.08.2008 р., уклала з ОСОБА_20 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений Другою одеською державною нотаріальною контрою за р. № 1-4461, після чого ОСОБА_20 відчужив квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_12 міського нотаріального округу ОСОБА_21 за р. № 266;

- рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2013 року у справі № 22-220/11 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6 про визнання недійсною заяви про скасування заповіту, визнання недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2013 року, які залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року, позов ОСОБА_5 задоволено у повному обсязі, та : визнано недійсною нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, від 26.03.2008 року про скасування заповіту (бланк ВКС 964126) за р. № 9-481, складеного ОСОБА_17 на користь ОСОБА_5; визнано недійсним заповіт від 14.05.2008 року, складений ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_19, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12 міського нотаріального округу ОСОБА_22; визнано недійсною довіреність від 14.08.2008 року, видану ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, посвідчену державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_23; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_17, від імені якої діяла ОСОБА_19 на підставі довіреності від 14.08.2008 року, та ОСОБА_20, посвідчений Другою одеською державною нотаріальною конторою за р. № 1-4461; визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 23.06.2003 року ОСОБА_17, яка померла 02.10.2007 року; та витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 квартиру № 2 у будинку № 9 по вул. Гоголя в м. Одесі на підставі ст. 388 ЦК України;

- ОСОБА_6 разом з членами своєї сім’ї – відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_7 та малолітнім ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовляються звільнити квартиру АДРЕСА_2, а в період з 2014 року по 2016 рік, тобто вже після набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2013 року у справі № 22-220/11, ОСОБА_6 діючи незаконно та свідомо порушуючи право власності позивача ОСОБА_5, вселив в згадану квартиру у якості піднайманців відповідачів ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і ОСОБА_15 разом з неповнолітніми ОСОБА_11 М,, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вірно встановивши вказані обставини, які не були спростовані у встановленому законом порядку, суд першої інстанції з посиланням на норми, що регулюють право власності в межах цивільного законодавства України, з посиланням на ст. 391 ЦК України обгрунтовано захистив порушене право власності позивача, виселивши відповідачів з належної позивачу квартири та одночасно вселивши в дану квартиру самого позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання представника ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи № 522/24624/15-к за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України і вирішив справу, не можуть бути взятими до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься клопотання представника ОСОБА_6 ОСОБА_18 від 20.10.2015 року (т.1 а.с. 50-51), відповідно до якого ставилося питання про зупинення провадження у цій цивільній справі до розгляду в апеляційному порядку заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2013 року по справі № 2-220/11 за нововиявленими обставинами. Інших мотивів зупинення провадження у справі в клопотанні від 20.10.2015 року не наведено, інші заяви та клопотання в матеріалах справи відсутні. Отже, доводи апеляційної скарги не відповідають змісту поданого суду першої інстанції про зупинення провадження у справі обставинам справи.

Крім того, вказуючи про необхідність зупинення судом першої інстанції провадження у справі, апелянт звертаючись з апеляційною скаргою, не заявив разом з тим клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до розгляду кримінальної справи № 522/24624/15-к за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України з наведенням відповідних підстав та мотивів і доданням доказів про стадію розгляду цієї кримінальної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не отримав уточнену копію позовної заяви не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки:

- уточнення позовної заяви здійснювалися неодноразово і стосувалися не предмету, підстав позову, змісту та обсягу позовних вимог, а виключно складу відповідачів та третіх осіб. Зокрема останнє уточнення позову (т. 1. А. с. 201-208), про яке згадує в апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 ОСОБА_18 стосувалося зміни складу відповідачів шляхом доповнення до відповідачів ОСОБА_14 та виключення зі складу відповідачів ОСОБА_12 місцевої прокуратури № 3 з включенням прокуратури до складу третіх осіб разом з органом опіки та піклування. При цьому обсяг та зміст заявлених безпосередньо до ОСОБА_6 позовних вимог не змінювався;

- суд вживав протягом тривалого часу для направлення кореспонденції сторонам у справі, зокрема ОСОБА_6І, яка поверталася без вручення з причин незалежних від суду. Разом з тим, представник ОСОБА_6 ОСОБА_18 вже після уточнення позову двічі розписалася в суді про повідомлення про дату наступного розгляду справи – 12.04.2017 року та 19.06.2017 року і виконуючи обов’язки представника не була позбавлена можливості ознайомиться з матеріалами справи і отримати необхідні копії документів зі справи.

При таких обставинах, немає підстав для прийняття вказаних доводів апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_6 про те, що судом не повідомлені про всі судові засідання ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не можуть бути взятими до уваги, оскільки протягом більше 2-х років суд добросовісно вживав всі заходи щодо належного повідомлення вказаних осіб, які не отримували судову кореспонденцію з причин незалежних від суду. При цьому повідомлення про слухання справи на 07.07.2017 року о 15-10 г. повернулися до суду з позначкою про відмову адресатів від отримання судової кореспонденції (т. 2 а. с. 60-66). Заявляючи вказані доводи, представник ОСОБА_6 ОСОБА_18, будучи сама належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справ, в судове засідання на 15-10 г. 06.07.2017 року не з’явилася, не повідомивши суд про причини не явки. При цьому представник ОСОБА_6 ОСОБА_18 не представила доказів свого представництва ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які не позбавлені права апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у разі, якщо вважають свої права порушеними.

Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись т. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_3 ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.04.2018 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.А. Калараш

ОСОБА_24