Рішення № 73330013, 03.04.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1157/18

Провадження № 2/500/1688/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Сирбу Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визначити йому додатковий строк тривалістю в два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3, померлого 12.09.2016 року, мотивуючи тим, що 12.09.2016 року помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Маяковського, 1. Позивач був позбавлений можливості в строк, передбачений законом, звернутися з заявою про прийняття спадщини, у зв’язку з тим, що останнім місцем проживання спадкодавця було с. Акулонавоцьке, Шенкурський район, Архангельська область, Російська Федерація, що призвело до труднощів з отриманням свідоцтва про смерть спадкодавця. Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 позивач отримав 16.03.2017 року. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було роз’яснено, про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв’язку тим, що позивачем на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця не подано заяву про прийняття спадщини, а також право власності на спадкове майно не зареєстроване в установленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору від 23.06.1967 року, посвідченого нотаріусом Ізмаїльської нотаріальної контори ОСОБА_1, реєстр № 1-1940, надано на праві безстрокового користування земельну ділянку під № 1-б по вул. Маяковського в м. Ізмаїл Одеської області під забудову.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИГ № 819725 від 16.09.2016 року, виданого Шенкурським територіальним відділом ЗАГС Архангельської області, ОСОБА_3 помер 12.09.2016 року.

Згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України – часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_3, а саме 12.09.2016 року, саме з цього часу починається строк для прийняття спадщини.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 47117543 від 17.03.2017 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3, померлого 12.09.2016 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється:

- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії V-УР № 562555, виданим 25.10.1961 року бюро ЗАГС м. Ізмаїл.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 від 10.02.2018 року за № 103/02-14 позивачу було роз’яснено, про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв’язку з тим , що на протязі шести місяців з дня смерті спадкодавця не подано заяву про прийняття спадщини, а також право власності на спадкове майно не зареєстроване в установленому законом порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що суди відкривають провадження по справам у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналізуючи ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 1 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, в разі якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її, тобто закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем подати заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Відповідно до підпунктів 1.1-1.3, 1.5 п. 1 Глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.

Судом було встановлено, що ОСОБА_3 дійсно помер в с. Акулонавоцькому, Шенкурський район, Архангельська область, Російська Федерація, в свою чергу, ОСОБА_2 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, блок 5, що підтверджено відміткою в паспорті про зареєстроване місце проживання. У зв’язку з географічною віддаленістю останнього місця проживання спадкодавця, позивач був позбавлений можливості своєчасно отримати свідоцтво про смерть батька та подати заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 лише 16.03.2017 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, та 17.03.2017 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, тобто пропустив п’ять днів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визначення позивачу додаткового строку два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3, померлого 12.09.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1272 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кулікова, буд. 31, блок №5) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, блок №5)додатковий строк тривалістю в два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3, померлого 12.09.2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2018 року.

Суддя: ОСОБА_5