Ухвала суду № 73329754, 12.04.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 503/1843/14-ц

Номер провадження 2/493/3/18

У Х В А Л А

12 квітня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю секретаря Сирота О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балті в залі суду заяву представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В:

03.04.2018 року представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Посилається на те, що 05.03.2018 року було винесено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації. Цим рішенням позов про припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації в даній частині було задоволено у повному обсязі та припинено право ОСОБА_5 на 1/6 частку у спільній частковій власності квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частку гаражу № 6 по вул. Леніна, 59, в м. Кодима Одеської області, загальною площею 17 кв.м. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частку гаражу № 6 по вул. Леніна, 59, в м. Кодима Одеської області, загальною площею 17 кв.м., які належали ОСОБА_5 на підставі додаткового рішення Кодимського районного суду Одеської області від 31.01.2012 року. Припинено право ОСОБА_2 на 1/6 частку у спільній частковій власності квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частку гаражу № 6 по вул. Леніна, 59, в м. Кодима Одеської області, загальною площею 17 кв.м. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/6 частку гаражу № 6 по вул. Леніна, 59, в м. Кодима Одеської області, загальною площею 17 кв.м., які належали ОСОБА_2 на підставі додаткового рішення Кодимського районного суду Одеської області від 31.01.2012 року. Зобов’язано виплатити ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з депозитного рахунку Балтського районного суду Одеської області № 3731014000123 та № 37317035005435 грошову компенсацію за 2/6 частки квартири АДРЕСА_1 та за 2/6 частки гаражу № 6 по вул. Леніна, 59, в м. Кодима Одеської області, загальною площею 17 кв.м., в розмірі 53658,00 грн., які внесені на депозит суду ОСОБА_4 за квитанцією № 0.0.346381900.1 від 09.02.2015 року та в розмірі 38438,00 грн., які внесені на депозит суду ОСОБА_4 за квитанцією № 0.0.976593747.1 від 28.02.2018 року, а в частині відшкодування судових витрат позов позивача було задоволенню частково, але виносячи рішення по вказаній справі судом не було розглянуто питання про судові витрати понесені відповідачами, а саме ОСОБА_2 на оплату судової будівельно-технічної експертизи у сумі 5284,80 грн. Крім цього, відповідачі сплатили юристу Татаровському В.Ю. по договору від 16.10.2015 року кошти у сумі 3000 грн., а також адвокату ОСОБА_3 кошти у сумі 1000 грн.

Просить суд ухвалити додаткове рішення, яким врахувати та розподілити судові витрати понесені відповідачами.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про день та час судового розгляду повідомлялись належним чином. Причини неявки сторін не відомі. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із положеннями ст.. 270 ЦПК України, питання ухвалення додаткового судового рішення розглядається судом в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Із системного аналізу зазначених норм процесуального закону випливає, що суд може ухвалити додаткове рішення щодо понесених судових витрат лише в тому разі, якщо: 1) докази таких витрат були надані суду при розгляді справи до ухвалення рішення; 2) ці докази були предметом судового розгляду; 3) були надані іншим особам, які беруть участь у справі, для ознайомлення; 4) були досліджені судом у судовому засіданні, проте стосовно них рішення ухвалене не було.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі разом із представником, який приймав участь у судових засіданнях під час розгляду справи по суті у суді взагалі не ставили питання про розподіл судових витрат, доказів понесених ними за правову допомогу до ухвалення рішення суду не надавали, в судових дебатах представником відповідачів була висловлена думка по судовим витратам позивача, про що свідчить звукозаписувальний технічний засіб, який є додатком до протоколу судового засідання, а лише на початку квітня 2018 року надали заяву із доказами про ухвалення додаткового рішення. Натомість, під час розгляду справи були розглянуті усі позовні вимоги та вирішено питання по судових витратах.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, підстави для задоволення заяви відсутні, вивчення документальних доказів понесених судових витрат тільки при винесенні додаткового судового рішення протирічить нормам діючого цивільного процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 260, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з моменту її підписання. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 12 квітня 2018 року.

СУДДЯ: