Рішення № 73329561, 29.03.2018, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/453/17

Провадж.№ 2/481/26/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2018 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

його представника ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Баштанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченої суми пенсії,

В С Т А Н О В И В :

20 квітня 2017 року Баштанське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося до Новобузького районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченої пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року. Пенсію йому було призначено з 20.02.1989 року на підставі виписки із акту огляду № 97/3 довідки серії 73-БЛ № 284767 по 28.02.1990 року.

Згідно виписки із акту огляду від 02.04.1990 року № 281/4 довідки серії НИК-К-82 № 007466 групу інвалідності ОСОБА_2 встановлено безстроково. На підставі даної довідки продовжено виплату пенсії ОСОБА_2 та проводилась виплата пенсії по лютий 2017 року.

14.02.2017 року до управління надійшла копія повідомлення Миколаївського центру медико-соціальної експертизи від 16.03.1998 року № 28, згідно якого ОСОБА_2 рішенням комісії не встановлено групу інвалідності, про що раніше повідомлень до управління не надходило.

Рішенням начальника управління від 01.03.2017 року № 4/1 призупинено виплату пенсії відповідачу до з’ясування обставин, які впливають на право подальшої виплати пенсії. Дане рішення відповідачем отримано особисто 10.03.2017 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 знав та умисно приховав факт не встановлення йому групи інвалідності та протягом 19 років, незаконно отримував пенсію, інші доплати та пільги, які встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, чим порушив ст..102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені йому через його зловживання, на підставі ч.1,2,4 ст.103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» позивач просить стягнути з відповідача в сумі 224794 грн.65 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення позову, мотивуючи тим, що переплата пенсії виникла не з вини позивача, а внаслідок помилки, допущеної працівниками Миколаївського центру медико-соціальної експертизи та Новобузького районного управління соціального захисту, які між собою не здійснили обмін інформацією про не встановлення групи інвалідності позивачу, а так як на руки позивачу рішення МСЕК не видавалось та на її засіданні було повідомлено, що відповідні документи будуть спрямовані до Новобузького УСЗН, він нічого не міг пред’явити органу, що проводив нарахування пенсії та чекав виклику до нього. Крім того, відповідач зазначив, що про наявність письмового повідомлення про рішення МСЕ щодо не встановлення йому групи інвалідності дізнався після звернення на початку 2017 року до Новобузького центру зайнятості населення для уточнення виду робіт, яким, за його станом здоров’я можна займатись, після чого працівниками цієї установи було зроблено запит до МСЕ, звідки надійшла інформація про наявність рішення від 13.03.1998 року про не встановлення інвалідності позивачу, яке направлене до управління соціального захисту населення в 16 березня 1998 року.

Представник третьої особи – обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_4, позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на те, що відповідачу, який був присутній на засіданні МСЕ 13.03.1998 року було повідомлено про не встановлення йому групи інвалідності, вилучено довідку МСЕ, яка залучена до його медико-соціальної справи, а 16.03.1998 року направлена простим листом інформацію на ім’я начальника управління соціального захисту населення Новобузького району про те, що рішенням МСЕ від 13.03.1998 року № 94/1 при контрольному освідотуванні ОСОБА_2 група інвалідності не встановлена.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області, яке в результаті реорганізації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», з 31.03.2017 року шляхом злиття Баштанського, Новобузького, Казанківського управлінь ввійшло до Баштанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області.

Згідно свідоцтва про хворобу від 24.10.1988 року, 09.09.1988 року під час несення військової служби у військовій частині 63784 в м. Калінінград ОСОБА_2 отримав травму у вигляді відсічення 1 і 2 пальців правої кісті на рівні п’ястно-фалангових суглобів( а.с.8-9).

20.02.1989 року ОСОБА_2 Вознесенською МСЕК Миколаївської області встановлена ІІІ група інвалідності, отримана при виконанні обов’язків військової служби на строк до 20.02.1990 року (довідка 73-БЛ № 284767) (а.с.10-11).

02.04.1990 року ОСОБА_2 Вознесенською МСЕК Миколаївської області встановлена ІІІ група інвалідності, отримана при виконанні обов’язків військової служби безстроково (довідка НИК-К-82 № 007466) (а.с.13-14).

Розпорядженням Баштанського відділу соціального забезпечення Миколаївської області ОСОБА_2 встановлена пенсія з 01.10.1990 року довічно( а.с.15).

13.03.1998 року Миколаївська обласна медико-соціальна експертна комісія при контрольному освідотуванні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, групу інвалідності не встановила, а рішення від 02.04.1990 року № 281/4 про встановлення йому ІІІ групи інвалідності ОСОБА_2 довічно скасувала, про що було складене повідомлення від 16.03.1998 року № 28 за підписом голови обласної МСЕК ОСОБА_5, яке направлене начальнику управління соціального захисту населення Новобузького району( а.с.19).

Про наявність такого рішення управлінню ПФУ в Новобузькому районі стало відомо 15.02.2017 року, у зв’язку з чим начальником управління були зроблені запити до голови Миколаївської МСЕК № 4 та управління соціального захисту населення Новобузької РДА ,про те чи надсилалось та було отримане повідомлення про невстановлення групи інвалідності ОСОБА_2М.( а.с.22,23)

З обласної МСЕК № 4 отримана відповідь про те, що ОСОБА_2 був запрошений на обласну МСЕК та оглянутий по контролю 13.03.1998 року; група інвалідності йому не встановлена; рішення пацієнту пояснене; довідку про групу інвалідності серії НИК-К-82 № 007466 вилучено і вона знаходиться в медико-експертній справі; начальнику УПСЗ Новобузького району був надісланий лист № 28 від 16.03.1998 року з відповідним повідомленням( а.с.25).

Як видно з відповіді , що надав начальник УПСЗН Новобузької РДА , перевірити надходження листа з обласного МСЕК на ОСОБА_2 у 1998 році щодо не встановлення йому інвалідності немає можливості так, як термін зберігання вхідної кореспонденції становить три роки( а.с.24).

Рішенням управління ПФУ в Новобузькому районі № 1010/3 від 01.03.2017 року призупинено з 01.03.2017 року виплату пенсії ОСОБА_2 до з’ясування обставин, які впливають на право подальшої виплати пенсії( а.с.20).

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, допитавши свідків, суд приходить до наступного.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003 року.

Зазначені нормативні акти були прийняті після 13 березня 1998 року, часу, коли змінились обставини по отриманню пенсії відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 103 Закону України № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім’ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров’я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач, просячи задовольнити позов, посилається на ст.1166 ЦК України, яка визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та зазначає, що незаконне заволодіння відповідачем бюджетними коштами заподіяло шкоду державному бюджету.

Характер встановлених судом правовідносин сторін вказує на наявність спору не з приводу заподіяння шкоди майну позивача, а з приводу набуття майна без достатньої правової підстави, яке регулюється положеннями глави 83 ЦК України( ст. 1212-1215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Разом з тим, відповідно до ст..1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню (Правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 6-151цс13 від 22 січня 2014 року).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що пенсіонер зобов'язаний повернути надміру сплачену суму пенсії лише у разі встановлення зловживань з його боку або відсутності рахункової помилки з боку Пенсійного Фонду України .

Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч.1 названої статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-91цс14 від 2 липня 2014 року.

Відповідно пункту 31-32 «Положення про медико-соціальну експертизу», затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме на 13.03.1998 року, переогляд інвалідів з нестійким, оборотними морфологічними змінами та порушенням функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації проводиться 1-3 роки; переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров’я і працездатності, або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності; медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів відділу соціального забезпечення, на території якого проживає інвалід.

Виходячи з зазначених норм положення, будь-які рішення пов’язанні з нарахуванням допомоги (пенсії) чи скасуванням таких нарахувань особі, повинно проводитись не на підставі усного повідомлення про встановлення чи зняття інвалідності, а на підставі відповідних документів, що надаються медико-соціальною експертною комісією.

З пояснень третьої особи ОСОБА_4 вбачається, що до Миколаївської обласної МСЕК 13 березня 1998 року ОСОБА_2 був запрошений на проведення повторного огляду, з метою перевірки висновку Вознесенської МСЕК від 02.04.1990 року, про що повідомлявся сам відповідач та орган соціального забезпечення Новобузького району.

Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_2, що підтверджено поясненнями представника третьої особи ОСОБА_4 та показаннями свідка ОСОБА_5, під час проведення освідотування за участю відповідача, рішення комісії про невстановлення інвалідності йому оголошувалось усно, документи чи інші висновки для подання до відділу соціального забезпечення йому не вручались, довідка МСЕК не поверталась та наголошувалось, що висновок буде спрямований до управління соціального захисту комісією самостійно, де потім будуть вирішені питання по сплаті йому пенсії.

З пояснень відповідача вбачається, що, він за період з 1998 по лютий 2017 року неодноразово відвідував управління соціального захисту Новобузького району а в подальшому УПФУ Новобузького району, де у нього не вимагали довідку МСЕК, навіть коли видавали посвідчення в 2007 році, а тому він вважав, що інвалідність у нього не знята, а довідка знаходиться в матеріалах особової справи.

Зазначене підтверджується копіями листів УПФУ в Новобузькому районі до ОСОБА_2 від 08.09.20015, 12.02.2013 року, в яких зазначено про його виклик до управління з питання дооформлення пенсійної справи та необхідність мати при собі посвідчення інваліда армії .

Відповідно до документації про проходження освідотування ОСОБА_2М Миколаївською обласною МСЕК 13.03.1998 року, він був оглянутий та йому не встановлена група інвалідності, так як виявлена паталогія не дросягає ступеню анатомічного дефекта, доступне широке коло професій ( а.с.89 на звороті, 108-112).

Крім того, представником третьої особи надано суду доказ складання повідомлення від 16.03.1998 року № 28 про не встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності та скасування рішення від 02.04.1990 року № 281/4, але доказів його направлення управлінню соціального захисту населення Новобузького району та отримання адресатом цього повідомлення суду не надано.

З доводів позивача слідує, що саме неповідомлення відповідачем про невстановлення йому групи інвалідності, стало причиною переплати пенсії в сумі 224794 грн.65 коп.

Але з цим погодитись не можна, так як припинення нарахування йому пенсії могло бути здійснене лише за наявності письмового повідомлення про результати проведеного огляду МСЕК, яке відповідачу для передачі в УСЗН не вручалось, а також, з незалежних від нього причин, було не отримане УСЗН Новобузького району, або якщо отримане, то не враховане при нарахуванні останньому пенсії управлінням соціального захисту населення Новобузького району Миколаївської області в березні 1998 року, що в подальшому призвело до продовження отримання відповідачем пенсії, з управління Пенсійного фонду України.

З встановлених обставин суд вбачає відсутність достатнього контролю та співпраці між державними установами Миколаївською обласною МСЕК та управлінням соціального захисту населення Новобузького району, а в подальшому з Новобузьким управлінням ПФУ в Миколаївській області, що і призвело до безпідставного отримання відповідачем пенсії в період з 01.04.1998 по 1.03.2017 року.

Зазначені факти, заперечують факт зловживання пенсіонера та подання ним недостовірних відомостей чи будь-яку іншу форму його недобросовісності .

Крім того, судом при розгляді справи застосовується рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, відповідно до якого ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; аналогічні висновки також містяться у справах ЄСПЛ «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії» та «Трґо проти Хорватії».

Таким чином, суд дійшов висновку, що без встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача відсутні підстави для стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми пенсії відповідно до ст..50 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або ж ст. 1212 ЦПК України, а тому, з урахуванням встановлених вище обставин справи, позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст..5 ч.1 п.18 Закону України «Про судовий збір» - від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи, у зв'язку з цим , згідно ст..141 ЦПК України, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст.258,259,263-265,268 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Баштанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплаченої суми пенсії, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 07.04.2018 року.

Суддя: