Вирок № 73328058, 29.03.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/459/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Бакай І. А.

за участі:секретаря судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017140220000090 від 26.02.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, електромеханік ПП «Сервіссліфт» м. Червоноград, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,

з участю сторін:

обвинувачення-прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_4

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, працюючи з серпня 2007 року на посаді начальника дільниці у ПП «Метол», юридична адреса: вул. Сокальська, 18/59, м. Червоноград Львівської області, будучи відповідальною особою згідно наказу №4 від 04.01.2010 р. та своєї Посадової інструкції за електрогосподарство, вантажопідйомні пристрої, автотранспорт, вимірювальні прилади на ПП «Метол», порушив правила безпеки під час проведення технічного огляду ліфту, що згідно Переліку, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України №15 від 26.01.2005, відноситься до робіт з підвищеною небезпекою, а саме п.2.1.-2.5 «Посадової інструкції №3 начальника дільниці з ремонту і технічного обслуговування ліфтів», якими передбачено, що начальник дільниці зобов’язаний: 2.1 Забезпечувати своєчасне проведення технічного обслуговування і ремонту ліфтів і ОДС згідно графіків і вимог ПББЕЛ, технологічним процесом і контролювати якість виконання цих робіт, 2.2 організовувати роботу електромеханіків з ліфтів, слюсарів-монтажників, 2.3 своєчасно подавати заявки та забезпечувати працюючих необхідними пристроями, інструментом, запчастинами, матеріальними, транспортом, випробуваними захисними та запобіжними засобами, 2.4 організувати правильний облік, зберігання та витрачення матеріалів, 2.5 організувати роботу з охорони праці у відповідності з нормативною документацією та п.9.7.15 «Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів», згідно якого робота ліфта не дозволяється, якщо: відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію; не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта; закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта; не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів; відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; знос канатів перевищує встановлені норми; є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта; несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.

Внаслідок недотримання ОСОБА_2 правил безпеки під час технічного огляду ліфту 29.11.2011 з ОСОБА_5 Мироновичем стався смертельний нещасний випадок в шахті ліфту будинку № 13 (2 під’їзд) по вул. Сагайдачного в смт. Добротвір, Кам’янка-Бузького району Львівської області, який не будучи обізнаним та не передбачаючи можливих поломок ліфту, безперешкодно, скористався останнім, та в ході експлуатації ліфту, при підйомі з першого на четвертий поверх будинку, внаслідок технічних несправностей, був зажатий кабіною ліфту через непередбачуваний підйом вверх та отримав смертельні тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи №062/2011 від 22.12.2011, причиною смерті ОСОБА_5 є механічна асфіксія внаслідок стиснення огруддя.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності №4965 від 28.08.2015, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_6, причиною настання нещасного випадку з ОСОБА_5 є технічний огляд (прогонка) пасажирського ліфту типу ПП400А, заводський № 19696, проведення якого взагалі заборонено, якщо відсутні відомості про реєстрацію ліфта, під керівництвом ОСОБА_2 без блокування вимикачів стулок шахти та кабіни ліфту.

Крім цього, 29.11.2011р. ОСОБА_7, будучи відповідальним за забезпечення безпеки і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання робіт в ході технічної прогонки вищевказаного ліфту, не закінчивши роботу пов’язану із знеструмленням механізмів ліфту і не здійснивши заходів, щодо унеможливлення доступу до ліфту сторонніми особами, відлучився з даного об’єкту та не проконтролював виконання вказаних робіт іншим працівником.

12.03.2018 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_7 була укладена угода про визнання винуватості.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 272 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді п"яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади при викоанні робіт пов"язаних з підвишщеною небезпекою на строк 1 рік із звільненням від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком три роки та з покладенням на ОСОБА_2 обов’язків передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з»являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст.473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженого виду покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд переконався у добровільності укладенні угоди про визнання винуватості, і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п.2 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.272 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та ОСОБА_2 12.03.2018 року, відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У зв'язку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370-374, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.03.2018 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 5 /п»яти/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади при виконанні робіт, пов"язаних з підвищеною небезпекою на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 3/трьох/ років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки - періодично з»являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави на рахунок код ЄДРПОУ 02883133, 3840 /три тисячі вісімсот сорок/ грн.. за проведення судової інженерної-технічної експертизи № 4965 від 28.08.2015 р. в кримінальному провадженні №42014140220000024.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Кам'янка-Бузький районний суд шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: І.А. Бакай