Рішення № 73326535, 30.03.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7059/17

2-а/310/27/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді..........ОСОБА_1,

при секретарі…………..ОСОБА_2,

за участю представника позивача – адвоката ОСОБА_3, представника відповідача – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, звернувся до суду із позовом, який у ході розгляду уточнювала, до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що вона звернулася до УПСЗН із заявою про призначення допомоги при народженні дитини – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ця допомога була призначена і частково виплачувалась. Крім того, їй та її дітям надано статус внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується відповідними довідками, частково також їм була призначена і щомісяця виплачувалася адресна допомога як внутрішньо переміщеним особам. Але з 14.08.2017р. всі виплати їм були скасовані. Звернувшись в УПСЗН за роз'ясненнями з цього приводу, 22.09.2017р. вона отримала відповідь, з якої вбачається, що 18.08.2017р. робочою групою в складі трьох осіб було проведено обстеження соціально-побутових умов проживання її сім'ї за адресою фактичного проживання, при цьому було складено акт про її відсутність за місцем проживання. На підставі цього акту, комісією з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було винесено рішення про припинення їм всіх соціальних виплат. З прийнятим рішенням вона категорично не згодна, вважає його незаконним і таким що підлягає скасуванню. Вважає, що реалізація нею права на вільний вибір місця проживання в Україні, гарантованого Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не може позбавити її права на отримання допомоги. Відповідно до ч.2 ст.2 вищезазначеного Закону, реєстрація місця проживання або місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Просила суд визнати протиправними рішення комісії з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 01.09.2017р. (протокол № 60), від 06.10.2017р. (протокол № 65); від 27.10.2017р. (№ 68) в частині відмови їй та її дітям у відновленні щомісячної адресної грошової допомоги, визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області щодо припинення їм виплат щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеним особам з 14.08.2017 року, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області відновити їм щомісячні адресні нарахування і виплати, як внутрішньо переміщеним особам, з виплатою заборгованості, що утворилася, починаючи 14.08.2017 року.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_3 (довіреність № 653 від 28.09.2017р.) – в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_4 (довіреність № 19509 від 26.12.2017р.) – в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, крім того, надала письмові заперечення, в яких зазначено, що згідно рішення комісії від 01.09.2017р. (протокол №60) позивачці було відмовлено в призначенні виплати грошової допомоги на проживання згідно заяви від 14.08.2017р., та зупинено соціальні виплати при народженні з 01.09.2017р., так як згідно акту обстеження від 18.08.2017р. факт проживання в м. Бердянськ не підтверджено, про що її було повідомлено. Факт відсутності позивача в м. Бердянськ підтверджується також довідкою виконкому Печенюгівської сільради від 08.09.2017 №870. Вона вдруге звернулася із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання 11.09.2017р. на себе та на двох дітей. Згідно рішення комісії виконкому від 06.10.2017р. (протокол №65) було вирішено призначити згідно заяв від 11.09.2017р. та від 19.09.2017р. (допомога малозабезпеченим сім'ям), а також поновити допомогу при народженні дитини з 01.09.2017р. згідно заяви від 11.09.2017р.. Рішенням управління праці від 13.10.2017р. допомогу при народженні призначено з 01.09.2017р. по 31.10.2017р. (до 3-х років), тобто перерви в отриманні допомоги при народженні у позивача немає. Після проведення перевірки було з'ясовано, що батько дитини позивача – ОСОБА_7 – має у власності житлове приміщення у м. Бердянську за адресою: АДРЕСА_1. Тому згідно рішення комісії виконкому від 27.10.2017р. (протокол №68) було прийнято рішення призупинити виплату щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання. На виконання цього рішення комісії управлінням було надіслано запити 01.11.2017р. до відділу освіти щодо перебування на навчанні дитини – ОСОБА_6, 06.11.2017р. надійшла відповідь про підтвердження факту навчання дитини з 26.08.2014 року. Згідно п. 11 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016р. №365 рішення про призначення або про відмову у призначені соціальної виплати приймає комісія. За відсутності позитивного рішення комісії щодо призначення допомоги переміщеним особам на проживання у них немає підстав для призначення допомоги. За таких обставин їх дії повністю відповідають чинному законодавству, рішення про призначення або відмову в призначенні приймаються на підставі рішень комісії, які створено на підставі постанови КМУ. Просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно ч. 1 до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 1Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

В силу положень ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_5 та її діти – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, фактичним місцем проживання яких вказано: АДРЕСА_2 (а.с.5-10).

З довідки УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради від 16.11.2017р. вбачається, що ОСОБА_5 на себе та своїх дітей з 09.04.2015 року до 12.08.2017 року отримувала щомісячну грошову допомогу для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.44).

Рішенням Комісії з питань призначення/відновлення або відмову у призначенні/відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 01.09.2017р. № 60 на підставі акту від 18.08.2017р. (факт проживання не підтверджене) ОСОБА_5 були зупинені соціальні виплати – допомога переміщеним особам на проживання (а.с.41).

На спростування доводів щодо не проживання в м.Бердянську позивачкою до УПСЗН виконавчого комітету Бердянської міської ради було надано довідку виконавчого комітету Печенюгівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 08.09.2017р. № 870, що вона та її неповнолітні діти дійсно проживали без реєстрації в с.Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області з 17 серпня по 08 вересня 2017 року (а.с.12).

Рішенням Комісії з питань призначення/відновлення або відмову у призначенні/відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 06.10.2017р. № 65, ОСОБА_5 було відмовлено у поновленні виплати допомоги переміщеним особам на проживання (а.с.37).

Рішенням Комісії з питань призначення/відновлення або відмову у призначенні/відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 27.10.2017р. № 68, ОСОБА_5 знову було призупинено виплату допомоги переміщеним особам на проживання та зроблено запит до відділу освіти щодо підтвердження навчання дитини в м.Бердянськ, при цьому в акті зазначено, що факт проживання підтверджено (а.с.25,38).

Згідно відповіді ОСОБА_8 освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради від 03.11.2017р. № 994 підтверджено факт навчання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в Бердянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 з 26.08.2014 року (наказ про зарахування від 26.08.2014р. № 72), прибув з Луганської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 48 (зв.бік а.с.25).

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі – Порядок № 505).

Згідно п. 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно п. 3 Порядку № 505, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї.

Також постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №365 від 08.06.2016 року затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Порядок №365).

У відповідності до п. 2 Порядку №365 здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №365 від 08.06.2016 контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Пунктом 3 Порядку №365 передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах, також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

За правилами п.п. 6-7 Порядку №365 за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з'явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації.

Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби України щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зі змісту заперечень відповідача вбачається, що підставою для прийняття ними оскаржуваних рішень про відмову у поновленні виплати допомоги був встановлений факт відсутності позивача за фактичним місцем проживання, зазначеним у заяві про призначення адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, доказом чого відповідачі вважали складений акт від 18.08.2017р..

Так, пунктом 10 Порядку № 505 передбачено, що уповноважені органи мають право перевіряти достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідних для призначення грошової допомоги.

При цьому, не просто за наявності факту тимчасової відсутності, а факту саме не проживання за зазначеною в заяві адресою для отримання допомоги, бо метою надання названої допомоги є покриття витрат на проживання за конкретною адресою, і не проживання за нею, і зумовлює позбавлення цієї допомоги.

Але позивачкою на підтвердження її тимчасової відсутності за адресою зареєстрованого фактичного проживання в м. Бердянську було надано відповідачу довідку виконавчого комітету Печенюгівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 08.09.2017р. № 870, що вона та її неповнолітні діти дійсно проживали без реєстрації в с.Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області з 17 серпня по 08 вересня 2017 року (а.с.12).

Крім того, факт постійного проживання позивачки з дітьми в м. Бердянську також підтверджується відповіддю на запит відповідача ОСОБА_8 освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради від 03.11.2017р. № 994, якою підтверджено факт навчання дитини позивачки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в Бердянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 з 26.08.2014 року (зв.бік а.с.25).

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави як невід'ємне право кожної людини закріплено також Загальною Декларацією прав людини 1948 року. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним, непорушним та не може зазнавати жодних обмежень, зокрема не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця мешкання. Отже, тимчасова відсутність позивачки за місцем проживання не може позбавляти її та її неповнолітніх дітей права на виплату соціальної допомоги.

Відповідно до ст.1 Конституції України, Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (ч. ст. 2 КАС України).

Враховуючи те, що наведеним вимогам оскаржувані рішення та дії не відповідають з підстав та умов, викладених вище, тому суд вважає, що ці рішення та дії є протиправними, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6-10, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними рішення Комісії з питань призначення/відновлення або відмову у призначенні/відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності,2, ЄДРПОУ 02140805) від 01.09.2017р. № 60, від 06.10.2017р. № 65, від 27.10.2017р. № 68 щодо відмови ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1), в її інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3), у відновленні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Захисників України, 27/34, ЄДРПОУ 03193258) щодо припинення ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1), в її інтересах та в інтересах її неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_7 ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3), виплати щомісячної адресної грошової допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 14 серпня 2017 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Захисників України, 27/34, ЄДРПОУ 03193258) відновити ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1), в її інтересах та в інтересах її неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3), виплату щомісячної адресної грошової допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 14 серпня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 371 КАС України рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1