Ухвала суду № 73326449, 11.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3707/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1, прокурора – Пилипа Б.Ф., захисника – ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, розглянувши клопотання заступника начальника слідчого відділення Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4, погоджене прокурором Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Міжгірським відділенням поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2018 року за №12018070110000190.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 квітня 2018 року, близько 20 год. 00 хв. гр. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на центральній вулиці села Торунь Міжгірського району Закарпатської області неподалік будинку №319, на ґрунті особистої неприязні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, дістав з кишені верхнього одягу ніж, який попередньо взяв з будинку за місцем проживання, та умисно наніс два удари вказаним ножем в ліву частину грудної клітки та черевну порожнину ОСОБА_7, внаслідок чого спричинив останньому ножові проникаючі поранення грудної клітки та черевної порожнини з ураженням тонкого кишківника, гемопневмоторекс зліва, однак ОСОБА_3, свій умисел на позбавлення життя потерпілого до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, припинили його протиправні дії, а смерть потерпілого ОСОБА_7, не настала, оскільки його було вчасно госпіталізовано до Міжгірської районної лікарні для надання медичної допомоги.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: повідомленням до Міжгірського відділення поліції з приймального відділення Міжгірської РЛ про доставку до них гр. ОСОБА_7 з проникаючими ножовими пораненнями; протоколом огляду місця події від 09.04.2018; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років.

Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_3, будучи на волі може переховатися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого і свідків, знищити або сховати речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Окрім того, ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином через своїх знайомих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м’якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам. Відтак, орган досудового розслідування просить задовольнити подане клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні. Зазначили, що підозрюваний не мав умислу на вбивство, захищався від нападників. Крім того, захисник просив врахувати особу потерпілого, який раніше судимий, має зброю, мав неприязні стосунки до підозрюваного. Обвинувачення не має доказів, щодо умислу на вбивство. Всі слідчі дії були проведені всупереч закону, без дозволу лікаря, так як підозрюваний перебував у тяжкому стані, мав відкритий перелом руки, втратив багато крові. Обвинувачення у клопотанні посилаєтиься на докази, які отримані всупереч норм КПК Укравїни, через порушення вимог ст. 63 Конституції України. Також захисник зазначив, що підозрюваний не зник з місця події, а знаходився у себе вдома. Всі свідки допитані, всі речові докази зібрані, відтак ризиків немає. Просив врахувати особу підозрюваного, який, на його думку, характеризується позитивно; має на своєму утриманні матір; за станом здоров'я не може утримуватися під вартою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Міжгірським відділенням поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2018 року за №12018070110000190.

09.04.2018 року о 05 год. 00 хв. гр. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.04.2018 року.

09.04.2018 року гр. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України за ступенем тяжкості є та особливо тяжким злочином. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Щодо посилання сторони захисту на неможливість утримання підозрюваного під вартою через стан здоров'я, то зазначене не підтверджене належними доказами і не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, той факт, що вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне, з урахуванням виключних обставин, клопотання слідчого задовольнити.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 при обранні запобіжного заходу, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз’яснити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати ОСОБА_6 з 05 год. 00 хв. 09 квітня 2018 року по 05 год. 00 хв. 07 червня 2018 року.

Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 12 квітня 2018 року о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_14