Рішення № 73326250, 19.02.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/53/17

2/310/63/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого - судді Крамаренка А.І.

при секретарі – Корнієнко Н.І.

за участі: позивача – ОСОБА_1, представника третьої особи – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, про усунення перешкод у володінні та користуванні нерухомим майном шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернувся о суду з вказаним позовом, який уточнив під час розгляду справи та остаточно просив зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому нерухомим майном – квартирою №126 по вул. Північна (вул. Морозова), 9 у місті Бердянську Запорізької області, шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з вказаної квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2013 року належить трикімнатна квартира №126 по вул. Північна (вул. Морозова), 9 у місті Бердянську Запорізької області.

На час придбання квартири в ній мешкали невідомі йому особи, яким дозволив проживати колишній власник. Як пізніше стало відомо в квартирі проживали: ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6. На момент придбання квартири він надав згоди на приживання вказаних осіб деякий час, поки вони не знайдуть інше житло.

Взимку 2014 року він звернувся до відповідачів з проханням звільнити належну йому квартиру, але йому запропонували ще трохи зачекати. Відповідачі пояснили що вони мають намір купити у нього цю квартиру.

Проте, на сьогоднішній час відповідачі у нього квартиру не купили, відмовляються залишати квартиру та навіть не пускають його до квартири. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачі іншого житла не мають. Пояснила, що в 2012 році ОСОБА_4 зверталась у службу у справах дітей з питання надання дозволу на придбання у ОСОБА_7 спірної квартири на ім’я малолітнього ОСОБА_5. Відповідний дозвіл був наданий ОСОБА_4 рішенням від 11.12.2012 року. В подальшому, в 2014 році ОСОБА_4 зверталась до служби у справах дітей з питання дійсності раніше наданого дозволу від 11.12.2012 року. Під час розгляду даної справи стало відомо, що ОСОБА_4 спірну квартиру не придбала. Зі слів останньої, її ошукали.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є головою ОСББ, що обслуговує житловий будинок №9 по вул. Північна (вул. Морозова) в м. Бердянську. В квартирі, що належить ОСОБА_1, проживають ОСОБА_4, ОСОБА_3 та неповнолітні діти. ОСОБА_1 звертався до неї з питання наявності заборгованості за членськими внесками.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що відповідачі проживають в квартирі, що належить ОСОБА_1, понад трьох років. Відповідачі здавали гроші на домофон, сплачують за прибирання під’їзду.

За згодою позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Заслухавши учасників удового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, право власності на квартиру №126 по вул. Північна (вул. Морозова), 9 у місті Бердянську Запорізької області зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 13.03.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2013 року.

В зазначеній вище квартирі проживають за згодою попереднього власника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

За змістом ст. 150 ЖУ України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 386 ЦК України визначено засади захисту права власності - Держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.

З огляду на наведені вище приписи закону, право користування житловим приміщенням є похідним від права власності на нього. З переходом права власності на житлове приміщення до іншої особи, члени сім’ї попереднього власника житлового приміщення втрачають право користування ним.

Належних та допустимих доказів придбання відповідачами у ОСОБА_7 спірної квартири суду не надано.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність усунути позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належною йому квартирою №126 по вул. Північна (вул. Морозова), 9 у місті Бердянську Запорізької області, шляхом виселення відповідачів з вказаної квартири.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 нерухомим майном – квартирою №126 по вул. Північна (вул. Морозова), 9 у місті Бердянську Запорізької області, шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири №126 по вул. Північна (вул. Морозова), 9 у місті Бердянську Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Дата виготовлення повного рішення - 22.02.2018 року.

Суддя А.І. Крамаренко