Вирок № 73326024, 12.04.2018, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 711/8783/2012

Провадження № 1/307/8/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бобрушко В.І.

при секретарях Пальона М.Є., Цонинець Н.М.

з участю прокурора Петечук А.А.

захисника ОСОБА_1

педагога ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, 10 грудня 1959 року

народження, громадянина України, уродженця та

мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1,

з повною загальною середньою освітою, не працюючого,

одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 22 травня 2012 року, близько 08 год., знаходячись в с. Нижня Апша, на території дворогосподарства №1 по вулиці Журжень, погрожував вбивством потерпілій ОСОБА_4, шляхом її підпалу, і демонструючи реальність своєї погрози, підійшов до неї та почав обливати рідиною з пляшки, яка була з різким запахом схожим на бензин, чим викликав у останньої реальність підстав побоюватись виконання цієї погрози та внаслідок чого заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку обох очей легкого ступеню, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав та пояснив, що з потерпілою ОСОБА_4 в нього є конфлікт з приводу будівництва курятників на його земельній ділянці. 22 травня 2012 року він зі своїм сином ОСОБА_5 проїжджали на автомобілі біля земельної ділянкипо вулиці Журжень в с. Нижня Апша, де збирали сіно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Коли він вийшов з автомобіля, потерпіла ОСОБА_4 почала йти на нього мотикою, погрожуючи, а тому він вирвав від неї цю мотику та викинув її на сусідню земельну ділянку. Після цього потерпіла взяла вили та почала йти з ними на його сина ОСОБА_5, які він також відібрав від потерпілої та викинув. Після цього він взяв з своєї машини пляшку з водою та облив водою потерпілу, щоб її заспокоїти та щоб вона припинила конфлікт, після чого відпив воду з пляшки. Також пояснив, що в пляшці бензин не був, підпалювати він нікого не хотів, запальничку в свого сина він не просив, так як в нього були сірники, потерпілій підпалом він не погрожував. Раніше в пляшці ні бензин, ні дизель, ні інша хімічна суміш не були. В ході конфлікту також потерпілою було знято з нього сіру футболку, яка залишилася на місці події та яка є речовим доказом. Під час конфлікту йому були заподіяні подряпини, але до судово-медичного експерта він не звертався. Раніше надані ним покази, в яких він зазначав, що в пластиковій пляшці раніше був бензин, а потім він залив в неї воду та почав обливати сіно, а потерпіла почала йому заважати і він ненароком її облив водою, він не підтримує. Просить суд його виправдати.

Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердила, що до події до неї додому приходив підсудний та погрожував, що знищить побудовані приміщення, на що вона казала, щоб вирішував конфлікт з її чоловіком. 22 травня 2012 року, вона працювала в себе на городі та сушила сіно. Потім на автомобілі під’їхав підсудний ОСОБА_3 зі своїм сином. Зайшовши на город підсудний почав викрикувати, що він виконає погрозу, виганяти її, на що вона попросила ОСОБА_3 вийти з її городу. Після цього підсудний взяв пляшку 1,5 літра, синього кольору, з під води «Шаянська», на кришці якої був отвір, та був запах бензину або солярки, і почав нею поливати сіно, кажучи, що корова це сіно не буде їсти. Вона спитала підсудного, що він робить, на що він відповів, що він її попереджав. Вона почала казати, що там діти і вони перелякаються. Вона хотіла вирвати пляшку, а підсудний сказав їй «ти ще не порозуміла?» і почав її обливати цієї сумішшю з пляшки. Вона закрила обличчя руками, але підсудний і надалі бризкав сумішшю їй на голову. Дитина почала плакати і кликати її геть, а підсудний почав шукати по карманах запальничку. Потім підсудний сказав, що все спалить разом із нею. Він попросив в свого сина запальничку, при цьому вони знаходились посередині городу, а син був біля дороги, і не наближався до них. Після цього підсудний підійшов до свого сина ОСОБА_5 та знову попросив в нього сірники, а тому вона зрозуміла, що підсудний дійсно має намір вчинити підпал. На це син ОСОБА_3 сказав, щоб підсудний все припинив, але ОСОБА_3 настоював і казав, що назавжди поставить крапку. Після цього вона пішла в будинок, бо злякалася, що підсудний почне все палити, де промила очі. Також вона пішла в лікарню, де її оглянули і назначили лікування. Про інцидент вона зателефонувала чоловікові десь через годину, який і звернувся в міліцію із відповідною заявою про злочин. Чому її чоловік при зверненні в міліцію не зазначив в заяві, що підсудний погрожував їй вбивством шляхом підпалу їй не відомо. Заяву особисто в міліцію вона не подавала. Футболку з підсудного вона не зривала і як вона опинилася на городі їй не відомо. Підсудний коли обливав її сумішшю, то облив і себе, боявся, що буде чути запах бензину з його футболки, а тому, можливо, сам зняв і кинув її на землю. Вона з себе футболку не знімала при конфлікті, а наступного дня чи того самого дня віддала працівнику міліції. Крім того, ні мотикою, ні вилами, підсудному та його сину вона не погрожувала. Наступного дня сестра підсудного знайшла майку на городі, почула запах бензину і викликала міліцію. Після події вона була в лікаря окуліста та експерта. Лікувалася 14 днів, їй були прописані каплі, мазі, робила примочки. Заяву в міліцію написав її чоловік в той же день, вона особисто заяву не писала. При події вона мала реальні підстави побоюватися, так як підсудний неодноразово їй погрожував. Цивільний позов на суму 50000 гривень вона підтримує в повному обсязі. Завдана їй моральна шкода полягає в тому, що вона пережила стрес. Просить стягнути з підсудного на її користь 50000 гривень моральної шкоди та покарати підсудного згідно закону.

Неповнолітній свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що в день події підсудний ОСОБА_3 прийшов з бензином, почав поливати сіно і матір, виганяти їх з городу. В підсудного була пляшка з під мінеральної води, в якій була жовта рідина із запахом бензину. Підсудний хотів спалити маму і сіно, шукав сірники в себе, а потім почав просити в свого сина запальничку. На підсудному була футболка, яку він потім зняв. Мама була перелякана, в неї було червоне обличчя. Підсудний ображав її матір і до того як почав поливати бензином, і після цього. Мати не казала їй піти за камерою чи фотоапаратом. Вона в будинок не відлучалася. Що робив на городі їхній родич Борка не пам’ятає. Запах бензину від дизельного палива не відрізняє. Ця земельна ділянка не огороджена, чи був ще хтось на сусідніх земельних ділянках не пам’ятає.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що вже пройшло чотири роки і він все добре не пам’ятає. 22 травня 2012 року, близько 8 години в с. Нижня Апша по вул. Жоржань, біля будинку №1, на городі, він косив сіно, де також була і потерпіла ОСОБА_4. На цю земельну ділянку на автомобілі під'їхав підсудний ОСОБА_3 зі своїм сином. Також бачив як підсудний дістав пластмасову пляшку з під води з бензином і розливав з неї і на сіно, а потім і на потерпілу. Також чув як потерпіла кричала, що чому підсудний зіпсував сіно, як підсудний казав, що то помста. Також бачив як потерпіла хотіла вирвати в підсудного пляшку та просив в свого сина сірники для того, щоб все запалити. Потерпіла ОСОБА_4 кричала, а потім прийшла її донька і зателефонувала чоловіку потерпілої. Конфлікт виник із-за земельної ділянки і підсудний казав, що то його земельна ділянка. Підсудний на земельну ділянку прийшов в футболці, а повертався в автомобіль без футболки. Він від підсудного та потерпілої стояв на відстані 30 метрів. Він зробив висновок, що в пляшці був бензин, бо підсудний просив сірники, щоб все підпалити. Конфлікт тривав 10 хвилин. Підсудний поїхав додому і він поїхав собі додому. Також він чув як потерпіла кричала, що вона нічого не бачить.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердила, що під час події вона присутня не була. Вона була присутня, коли після обіду, в день події, на земельній ділянці потерпілої знайшли футболку, з якої відчувався запах бензину. Футболку помітили не відразу, так як на земельній ділянці були ягоди та бур’яни. Потерпіла сказала, що це футболка підсудного.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що з чого почався конфлікт між підсудним та потерпілою йому не відомо. Підсудний з сином прийшов до них на город, коли його не було вдома, підсудний почав все його майно розбивати, замахувався на його дружину ОСОБА_4 Йому відомо, що підсудний прийшов з бензином і в присутності доньки почав обливати його дружину бензином і хотів її запалити. Йому зателефонувала дружина і сказала, що сталося. Коли він прийшов додому дружина йому сказала, що нічого не бачить і вони пішли в лікарню на обстеження, а потім написали заяву в міліцію по даному факту. Підсудний вважає, що то його земельна ділянка, хоча є рішення суду і є порушена кримінальна справа, в підсудного не має ніяких документів на дану земельну ділянку. Після події вони знайшли на городі футболку, з якої відчувався запах бензину.

Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві ствердив, що 22 травня 2012 року, близько 8 години з батьком ОСОБА_3 їхали на власному автомобілі марки «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1 в напрямку центри с. Нижня Апша. Проїжджаючи повз земельну ділянку, яка розташована в с. Нижня Апша по вул. Жоржань, вони побачили ОСОБА_6, який збирав сіно в копиці та ОСОБА_4, яка копала щось на ниві. Побачивши це, вони з батьком зупинилися, вийшли з автомобіля, пішли на земельну ділянку, де знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Побачивши їх з батьком, ОСОБА_4 тримаючи мотику в руках почала підходити до них. Підходячи, ОСОБА_4 розмахувала даною мотикою, яку тримала в руках, але його батько ОСОБА_3 встиг схопити дану мотику за ручку, після чого він також взяв дану мотику за ручку і вони вдвох з батьком вирвали з рук ОСОБА_4 дану мотику та кинули на сусідню ділянку. Після цього його батько пішов до їхнього автомобіля, з якого взяв пластикову пляшку об’ємом 1,5 л., в якій знаходилась невідома йому речовина і почав з неї обливати сіно, яке було в копицях. ОСОБА_4, взяла в руки вили та почала йти в його напрямку, після чого замахнувшись вилами, хотіла його вдарити, але він встиг схопити дані вили руками та вирвати їх з рук ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_4 почала заважати його батькові обливати копиці з сіном невідомою йому рідиною з пляшки. Після того як ОСОБА_4 зірвала з його батька ОСОБА_3 майку світлого кольору, в яку він був одягнутий, вони з батьком сіли в їхній автомобіль і поїхали додому.

В судовому засіданні в іншому складі суду ОСОБА_5 пояснив, що конфлікт між його батьком з потерпілою відбувся два роки тому, коли вони разом з ОСОБА_3 вирішили поїхати подивитися на земельну ділянку через яку неодноразово виникали суперечки. ОСОБА_4 хотіла вдарити його батька сапкою, але він відібрав її від неї. Потім вона підійшла до ОСОБА_6, взяла від нього вила та направилася в його бік, але йому вдалося їх відібрати від неї. ОСОБА_3, щоб налякати потерпілу, взяв із автомобіля пляшку з водою, з якої спочатку відпив, а потім почав поливати пласти і декілька капель потрапило на потерпілу. Після цього потерпіла почала кричати, що якщо вони не підуть, вона їх вб’є та накинулася на батька і порвала його майку, яка залишилася на місці події. Невдовзі вони з батьком повернулися додому. В момент конфлікту на цій земельній ділянці був також ОСОБА_6, троє жінок копали на іншій ділянці на відстані 20 м. від них та донька потерпілої — за 10 м. від нього.В пляшці була вода, а не горюче паливо, інакше би його батько не пив з тієї пляшки.Його батько поливав пласти для того, щоб налякати потерпілу, так як вона схопила вила.Батько не просив від нього сірники, чи запальничку, так як при ньому є запальничка, оскільки він палить. Він не бачив, куди саме попала вода з пляшки на потерпілу.Потерпіла за очі не хапалася після цього, а пішла і взяла з будинку відеокамеру та знімала.Пляшка з водою деякий період була у автомобілі ще до поїздки на ділянку, батько не брав її, коли вони збиралися на ділянку. Він не чув. що говорив батько потерпілій. Потерпіла погрожувала батьку вилами, що заколе його. Батько поливав з пляшки пласти і нічого при цьому не говорив. Майку на батькові потерпіла порвала вже після того як він облив пласти. Батько навмисно не бризкав на потерпілу з пляшки, а лише на копиці, і в цей час потерпіла за ним бігала та провокувала на бійку. Після цього накинулася на батька та порвала на ньому майку. Потім вони з батьком сіли в автомобіль та поїхали додому. Він відібрав від потерпілої вила та віддав їх ОСОБА_6, які потерпіла брала від нього.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні в іншому складі суду ствердив, що через 2-3 дні після подання заяви до райвідділу міліції, він разом з своїм колегою поїхав у с. Нижня Апша для проведення огляду місця події, під час якого було вилучено дві майки. Одну вони знайшли біля паркану і яка з слів ОСОБА_5 належала підсудному, а іншу, яка належала потерпілій, він виніс із будинку. При цьому вона мала різкий запах бензину.Вказані речі були ними вилучені та опечатані у чорний пакет.На обох майках був відчутний різкий запах бензину. Вони з колегою обоє нюхали майки. З ними слідчий на місце події не виїжджав.Протокол огляду місця події та схема до нього були складені його колегою. Йому не відомо чому колега не написав у протоколі, що запах на майках схожий на бензин.

Експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні в іншому складі суду пояснила, що 22 травня 2012 року до неї звернулася ОСОБА_4 вже під кінець робочого дня. Потерпіла сказала, що їй вилили в очі рідину з пластикової пляшки схожу на бензин, після чого вона промила очі. Під час огляду потерпілої, в лівому оці в неї спостерігалась звужена ліва очна щілина та почервоніння в лівому куті. Вона направила її до лікаря-окуліста, після огляду якого потерпіла знову повернулася до неї з карткою, після чого вона кваліфікувала легкі тілесні ушкодження потерпілої з короткочасним розладом здоров’я, оскільки термін лікування складає 6 днів.Подібна реакція могла виникнути як від легкозаймистої речовини, так і від побутової хімії.При проведенні огляду ОСОБА_4 запаху бензину вона не відчула.Те, що потерпіла промила очі, то цим лише полегшила біль, а реакція на хімічний опік повинна посилюватися ввечері, якщо не приймаються ліки. Подібна реакція від мила, або іншого миючого засобу не можлива.Речовина яка подразнила оболонку ока, не могла бути водою. У потерпілої обпалено брова чи вії не було. Вона вважає, що це була хімічна речовина невеликої концентрації, тому що не було пошкодження шкіри.Бензин або солярка не викликає подразнення шкіри.Це могла бути будь-яка хімічна речовина, не лише легкозаймиста.

В письмових поясненнях підсудного ОСОБА_3 від 23 травня 2012 року, відібраних від нього наступного дня після події, зазначено, що 22 травня 2012 року, ОСОБА_3 під час виникнення спору з потерпілою ОСОБА_4 взяв 1,5 літрову пластикову пляшку, в якій раніше був бензин, а потім була залита вода, та почав обливати нею сіно, після чого частина води ненароком потрапила і на потерпілу.

Ці дані під час досудового слідства показання та під час допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10 та експерта ОСОБА_11, у зв’язку з їх неявкою в судове засідання, та пояснення підсудного ОСОБА_3 від 23 травня 2012 року у зв’язку з їх не підтриманням підсудним, оголошені і досліджені в судовому засіданні.

(Т.1 а.с.14-15, 31-33, Т.2 а.с.55-62)

Протоколом усної заяви ОСОБА_9 від 22.05.2012 року стверджується, що він звернувся до Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області з проханням прийняти міри відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які 22.05.2012 року, біля 8-ї год. спричинили незначні тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_4.

(Т.1 а.с.3)

З протоколу огляду місця події від 22.05.2012 року встановлено місце вчинення злочину.

(Т.1 а.с.6)

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №356 від 23.05.2012 року у потерпілої ОСОБА_4 має місце тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку обох очей легкого ступеню. Вказане вище тілесне ушкодження могло виникнути від дії хімічної речовини на оболонку очей. Строку події – 22 травня 2012 року – дане тілесне ушкодження відповідає і відноситься до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, так-як подібного характеру тілесне ушкодження при звичайній його течії викликає розлад здоров’я більше 6-ти, але не більше 21-го дня.

(т.1 а.с.13)

Висновком судово-медичної експертизи №386 від 12.06.2012 року стверджено, що у потерпілої ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку обох очей легкого ступеню. Вказане вище тілесне ушкодження могло виникнути від дії хімічної речовини на оболонку очей, можливо, при обставинах, на які вказує потерпіла. Строку події - 22.05.2012 року дане тілесне ушкодження відповідає і відноситься до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, так-як подібного характеру тілесне ушкодження при звичайній його течії викликає розлад здоров'я більше 6-ти але не більше 21-го дня.

(Т.1 а.с.51).

Згідно висновку експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів за №1109 від 15.06.2012 року на наданих на експертизу майці світло-сірого кольору, вилучених в ході огляду місця події від 22.05.2012 року - земельної ділянки, розташованої за адресою с. Нижня Апша, вул. Жоржень, 1, сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензину, газу, дизельного палива) відсутні.

( Т.1.а.с.60-65)

Таким чином, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Заперечення підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.129 ч.1 КК України, суд вважає безпідставними, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами справи, а саме показанням потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, свідка ОСОБА_6, які підтвердили в судовому засіданні факт здійснення погрози вбивством шляхом підпалу потерпілій ОСОБА_4 з боку підсудного ОСОБА_3, оскільки той після обливання потерпілої ОСОБА_4 та її сіна сумішшю із запахом схожого на бензин намагався здійснити підпал, показами свідка ОСОБА_5, який показав, що під час події його батько ОСОБА_3 обливав сіно невідомою йому речовиною, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які після події відчували запах схожого на бензин з майки підсудного ОСОБА_3, висновку судово-медичної експертизи №386 від 12.06.2012 року, згідно якого в потерпілої виявлено хімічний опік обох очей легкого ступеню, який був їй заподіяний в день події 22 травня 2012 року, початковим показам підсудного ОСОБА_3, який при відібранні від нього пояснень 23 травня 2012 року зазначив, що 22 травня 2012 року під час виникнення спору з потерпілою ОСОБА_4 він взяв 1,5 літрову пластикову пляшку, в якій раніше був бензин, а потім залита вода, та почав обливати нею сіно, після чого частина води ненароком потрапила і на потерпілу, що також свідчить про непослідовність показів підсудного.

При цьому суд зазначає, що досліджений в судовому засіданні висновок експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів за №1109 від 15.06.2012 року не спростовує встановлені судом фактичні дані щодо вчинення злочину підсудним ОСОБА_3

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий

Обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 суд не знайшов.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилилася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст.11-1 КПК таке звільнення є обов’язковим за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст. 49 КК.

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно підсудного ОСОБА_3 з врахуванням наведеного, суд вважає, що відносно нього необхідно і доцільно призначити покарання в виді обмеження волі на певний строк із звільненням його на підставі ст. 74 ч.5 КК України від призначеного покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги наявність такої шкоди, тобто що протиправними діями підсудного ОСОБА_3 заподіяно потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, що привело до того, що ОСОБА_4 зазнала фізичного болю та страждань, душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків. А тому, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе цивільний позов в частині відшкодування заподіяної потерпілій ОСОБА_4 моральної шкоди задовольнити частково, на суму 10 000 гривень, яка є необхідною і достатньою для відновлення її нормальних життєвих зв’язків.

Судові витрати слід покласти на підсудного ОСОБА_3

Речові докази - майку світло-сірого кольору та футболку темно-сірого кольору, які передані на зберігання в камеру речових доказів Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області, слід знищити.

Керуючись ст.ст.74 ч.5, 323-324 КПК України, 1960 року, суд ,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України і призначити йому покарання в виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 74 ч.5 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від призначеного йому покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_3 до набуття вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, а в решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 294 гривні за проведення судових експертиз.

Речові докази - майку світло-сірого кольору та футболку темно-сірого кольору, які передані на зберігання в камері схову речових доказів Тячівського ВП ГУНП України в Закарпатській області, знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: В.І. Бобрушко