Постанова № 73325892, 12.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/526/18 Номер провадження 22-ц/775/702/2018

Єдиний унікальний номер 227/526/18

Номер провадження 22-ц/775/702/2018

Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мірути О.А.

суддів Жданової В.С., Хейло Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Ситнік Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в місті Бахмуті апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2018 року про відкриття провадження (суддя Хоменко Д.Є.) у цивільній справі № 227/526/18 за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: головний державний виконавець Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: головний державний виконавець Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому просить:

1.Прийняти позов за правилами спрощеного провадження.

2.Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем 22 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» грошових коштів у розмірі 56 386,60 гривень.

3.Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецом Русланом Олеговичем 22 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» грошових коштів у розмірі 56 386,60 гривень.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2018 року ОСОБА_2 в частині вимог про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення відмовлено.

С ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2018 року в частині відмови в забезпеченні позову, шляхом зупинення скасування, не погодився позивач ОСОБА_2, який через свого представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області про відкриття провадження від 26 лютого 2018 року в частині вирішення питання про забезпечення позову та направити справу до суду першої інстанції для подальшого вирішення питання про забезпечення позову, посилаючись на наступне. Вважає, що позовна заява та заява про забезпечення позову була подана одночасно у одному документі, жодна процесуальна норма це не забороняє. В порушення ч.1 ст. 173 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову з порушенням встановленого дводенного строку, що призвело до втрати часу позивача. Крім того, у відповідності до ч.9 ст. 153 ЦПК України суд повинен був, встановивши не додержання вимог ст. 151 Кодексу, повернути її, а не відмовляти у її задоволенні.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, про день і час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Третя особа надала суду заяву про розгляд справи без участі її представника.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.п.1, 3 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 227/526/18 за позовом ОСОБА_2, якою відмовлено в задоволенні вимоги про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того,що згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачений статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Порядок подання такої заяви регламентується ст.152 ЦПК України . Викладення вимоги позивача у позовній заяві щодо забезпечення позову не є вірним, оскільки вказана вимога повинна подаватися до суду в окремій заяві відповідної форми та змісту, як передбачено ст.151 ЦПК України.

Проте суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Здійснюючи правосуддя, суд, згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Ч.2 ст. 187 ЦПК України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); 3) предмет та підстави позову; 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; 5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; 6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін; 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов; 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі; 11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

Ч.2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову може подаватися одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Заява про забезпечення позову у відповідності до ч.1 ст. 151 ЦПК України подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ч.9 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З позовної заяви вбачається, що вона містить всі данні, визначені ч.1 ст. 151 ЦПК України, що дає підстави до висновку, що заява про забезпечення позову подана одночасно з пред»явленням позову та повинна бути розглянута у відповідності до ст.153 ЦПК України, при цьому невідповідність форми та змісту, передбачених ст. 151 ЦПК України , у відповідності до ч.9 ст. 153 ЦПК України, не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги про забезпечення позову.

З наведених підстав апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та погоджується з доводами апеляційної скарги, що позовна заява та заява про забезпечення позову були подані одночасно у одному документі, при розгляді заяви суд допустив порушення строку розгляду, а відмова в задоволенні заяви не може ґрунтуватися на невідповідності форми та змісту, передбачених ст.151 ЦПК України.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала в частині відмови в частині вимог про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,- задовольнити.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2018 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: головний державний виконавець Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в частині відмови у задоволенні вимоги про забезпеченні позову, шляхом зупинення стягнення, - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, з обчисленням строку з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Головуючий:

Судді: