Постанова № 73325545, 12.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/164/15-ц Номер провадження 22-ц/775/727/2018

Доповідач Санікова О.С.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Канурної О.Д., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу №235/164/15-ц

за поданням Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2017 року,

(суддя - Філь О.Є., рішення ухвалене у м. Покровську Донецької області, повний текст рішення складено 20 квітня 2017 року),

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року головний державний виконавець Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, посилаючись на те, що на виконанні в Краматорському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції в Донецькій області знаходиться виконавче провадження 51339953 з виконання виконавчого листа №2/235/381/15 від 24.03.2015 року, який виданий Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Норд» заборгованості за договором № 007/09 від 12.02.2009 року у розмірі 132 000,00 грн. та заборгованості за договором № 01/074 від 05.09.2007 року в розмірі 98 065,00 грн. та судового збору в розмірі 2393,60 грн.

Рішення до наступного часу не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, тому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим документом.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2017 року подання головного державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області задоволено: тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим документом №2/235/381/15, виданого Красноармійським міськрайонним судом про стягнення заборгованості за договором №01/07 від 05.09.2007 року в розмірі 98065, 00, суми боргу за договором №007/09 від 12.02.2009 року у розмірі 132000 грн., а всього 230065,00 грн. та судового збору в розмірі 2393,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та прийняти відповідне рішення, яким відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон не за наявності факту невиконання рішення, або відсутності будь-яких дій, спрямованих на його виконання, а за ухилення від виконання зобов'язання. А доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Тому, на думку апелянта, самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. Також, апелянт звернув увагу на те, що з 2016 року з його пенсії здійснюється стягнення на виконання рішення від 24.03.2015 року. Крім того, на думку ОСОБА_1 суд першої інстанції прийняв до розгляду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України із порушенням правил підсудності.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Краматорського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з'явився; про час і місце розгляду справи Краматорський міський ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки.

Від Краматорського міського ВДВС головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшла заява про розгляд справи без їх представника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить розглянути справу за його відсутності та в присутності представника ОСОБА_2

У ч. 5 ст.130 ЦПК України зазначено, що вручення судової повітки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Краматорському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться виконавче провадження 51339953 з виконання виконавчого листа №2/235/381/15 від 24.03.2015 року, який виданий Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Норд» заборгованості за договором № 007/09 від 12.02.2009 року у розмірі 132 000,00 грн., заборгованості за договором № 01/074 від 05.09.2007 року в розмірі 98 065,00 грн. та судового збору в розмірі 2393,60 грн.

Під час виконання рішення виконавцем встановлено:

згідно відповіді УПФУ боржник отримує пенсію в УПФУ Жовтневого району м. Дніпропетровська;

згідно відповіді ДФС за боржником розрахункових рахунків не зареєстровано;

згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості відсутні;

згідно відповіді територіального сервісного центру № 1443 за боржником транспортних засобів не зареєстровано;

головним державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та заборону його відчуження;

згідно відповіді ДМС України ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_1, виданий 29.09.2015 року, органом для видачі 1201.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України суд першої інстанції виходив з того, що 15.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Рішення на день постановлення оскаржуваної ухвали боржником не виконано, буд-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте з таким висновком погодитися неможливо виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України від 27 січня 1995 року №57 громадянинові України може бути відмовлено у видачі паспорту або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Зазначеним законом, зокрема передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язку у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст. 19 Закону «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Проте таких обставин по справі не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НОРД» суму боргу за договором № 01/07 від 05.09.2007 року в розмірі 98 065,00 грн.; суми боргу за договором № 007/09 від 12.02.2009 року у розмірі 132 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 393,60 грн.

Постановою державного виконавця Краматорського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 02.06.2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення.

Звертаючись 19 квітня 2017 року до суду з поданням про розгляд питання щодо тимчасового обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, державний виконавець посилався на те, що боржником станом на квітень 2017 року не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2015 року, що свідчить про ознаки ухилення ОСОБА_1 від його виконання.

Проте, жодного доказу про невиконання ОСОБА_1 вимог державного виконавця не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Також, згідно із доданою до апеляційної скарги відповіді Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 20.03.2018 року зазначено, що державним виконавцем звернено стягнення на пенсію боржника, яку він отримує в УПФУ Жовтневого району Дніпропетровської області.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд не вказав, чим підтверджується факт ухилення боржника від виконання зобов'язань за рішенням суду, а лише констатував, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

За таких обставин висновок суду про ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язку по сплаті заборгованості за договорами №007/19 та №01/074 є безпідставним.

Разом з тим щодо доводів апеляційної скарги про порушення правил підсудності апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 377-1 ЦПК України (в редакції яка діяла на момент постановлення оскаржуваної ухвали) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи заочне рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «НОРД» до ОСОБА_1 ухвалено Красноармійським міськрайонним судом Донецької області. На примусовому виконанні це рішення знаходиться у Краматорському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. З поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 старший державний виконавець Краматорського міського відділу державної виконавчої служби звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, тобто з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду подання) окремо від рішення суду могла бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недодержанням правил підсудності.

Проте, ухвала судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2017 року про відкриття провадження у справі за поданням Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції не оскаржувалась, як не оскаржувалась в період дії ЦПК України в редакції 2004 року з підстав недодержання правил підсудності і ухвала від 20 квітня 2017 року, винесена по суті розгляду подання.

А відповідно до ст.441 ЦПК України, яка діє на момент розгляду апеляційної скарги, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно із положеннями ст. 152 ЦПК заяви про забезпечення позову подаються за правилами підсудності, що встановлені цим Кодексом або до суду за місцезнаходженням предмета спору, а також в окремих випадках до суду в провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки в новій редакції ЦПК України виключена норма щодо подачі подання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, то і відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з підстав недодержання правил підсудності.

Отже, при розгляді справи судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин по справі, недоведеність всіх обставин, що мають істотне значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з постановленням нового про відмову у задоволенні подання державного виконавця Краматорського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 квітня 2017 року скасувати.

В задоволенні подання Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Повний текст постанови складений 12.042018 року.

Суддя-доповідач О.С. Санікова