Ухвала суду № 73325493, 12.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження № 1-кп/243/47/2018

Номер справи 243/11494/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

підготовчого судового засідання

«12» квітня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

- прокурора – Костенко М.П.,

- обвинуваченого – ОСОБА_1,

- захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

- представника персоналу Слов’янського міськрайонного відділу з питань пробації – ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 19 Слов»янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015050510002381 від 16 вересня 2015 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов’янської міжрайонної Прокуратури Донецької області 01 грудня 2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, м-н 6АДРЕСА_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

- 10 вересня 2012 року Лозовським районним судом Харківської області за ст. 309 ч. 1, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Звільнений 16 липня 2014 року на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію 2014 року»;

- 29 вересня 2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Звільнений на підставі Ухвали колегії судів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року у зв’язку з фактичним повним відбуттям призначеного покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

ОСОБА_1 захід забезпечення кримінального провадження не обирався.

В С Т А Н О В И В :

01 грудня 2015 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015050510002381 від 16 вересня 2015 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов’янської міжрайонної Прокуратури Донецької області по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу;

2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу

3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

6. доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Суд, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, які вважали, що кримінальне провадження можна призначити до судового розгляду, приходить до наступного висновку:

1. Справа підсудна Слов’янському міськрайонному суду Донецької області.

2. Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні.

3. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор заявив Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 2-х місяців, оскільки Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 було оголошено у розшук, а також існують ризики передбачені ст. 177 КПК України та справа до теперішнього часу по суті не розглянута.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2, Клопотання прокурора не підтримали, та вважають, що йому необхідно обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вважають, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

При вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити Клопотання прокурора.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України, передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманих осіб у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з Обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).

Згідно із ст. 29 Конституції та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права людини на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 7 Кримінального процесуального кодексу зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, належить і принцип законності. Законність - це суспільно-політичний режим, що виражається в пануванні права й закону в суспільному житті, неухильному дотриманні приписів правових норм усіма учасниками суспільних відносин, послідовній боротьбі з правопорушеннями й свавіллям у діяльності посадових осіб, у забезпеченні порядку й організованості в суспільстві.

Законність, що виключає можливість будь-якої сваволі, стає неодмінною передумовою будь-якого культурного суспільства. Отже, прагнення до правової визначеності — це природна мета будь-якої правової системи.

Європейський суд з прав людини сформулював певну позицію із цього приводу. Так, у п.24 рішення у справі «Чанєв проти України» від 09 січня 2015 року, зазначено, що «слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у п.1 ст.5 конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм».

Фактично правова позиція ЄСПЛ, як і низка інших національних нормативно-правових актів, зводиться до безумовної необхідності дотримання процесуальних норм та узгодженості їх між собою.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 2-х місяців.

Суд, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, та враховує те, що на підставі Ухвали Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2017 року обвинуваченого ОСОБА_1 було оголошено у розшук та в районі проживання обвинуваченого проводиться антитерористична операція та є ризики, що обвинувачений може сховатися на території не підконтрольній владі України, та враховуючи всі обставини, ризики, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та вимоги національного законодавства України, які встановлюють зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм, суд дійшов висновку про необхідність застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто по 10 червня 2018 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 314, 315, 369-372, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015050510002381 від 16 вересня 2015 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Слов’янської міжрайонної Прокуратури Донецької області по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України прийняти до провадження Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі Обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015050510002381 від 16 вересня 2015 року відносно ОСОБА_1, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України на 20 квітня 2018 року на 10 годину 00 хвилин у приміщенні Слов’янського міськрайонного суду за адресою вул. Добровольського, 2 м. Слов’янськ Донецької області.

Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на строк 60 діб - до 10 червня 2018 року включно.

Доручити представникові персоналу Слов’янського міськрайонного відділ з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України ОСОБА_3 скласти досудову доповідь стосовно підозрюваного ОСОБА_1.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: Прокурора Костенко М.П., представника потерпілого – ОСОБА_4, потерпілих – ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2, свідків та обвинуваченого ОСОБА_1 доставити конвоєм.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити Начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий: Суддя: Т.А.Хаустова.