Рішення № 73325427, 12.04.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1137/2018

Номер справи 243/2060/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

«12» квітня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В :

16 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2005 року.

Від шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У Свідоцтвах про народження дітей відповідач записаний їх батьком.

18 січня 2017 року Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області шлюб між ними було розірвано.

Діти проживають і на подальше будуть проживати разом із нею. Спору з цього приводу у них немає.

Діти знаходяться на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає та не бажає цього робити.

Відповідач працює на посаді старшого інспектора СПД капітан поліції м. Слов’янська, інших утриманців не має, вважає, що відповідач має змогу і повинен виплачувати аліменти на утримання дітей.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до їх повноліття.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, хоча про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином (а.с.11). 12 квітня 2018 року надала Заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у строк до 12 квітня 2018 року надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив. (а.с.9-10).

Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача ним не отримується (а.с.12).

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у шлюбі з 09 липня 2005 року, який було зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Слов’янську реєстраційної служби Слов’янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 283.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними Свідоцтвами про народження Серії 1-НО № 042538 та І-НО № 494473 (а.с.6).

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 18 січня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.7).

Відповідно Довідки Черкаської селищної ради за вих. № 02-19/1220 від 14 березня 2018 року, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та має склад сім’ї: донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, тому ОСОБА_1 бажає отримувати аліменти за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них. хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2,3 ст. 181 СК України).

Відповідно до роз’яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки матеріальне становище дозволяє здійснювати виплати на утримання дітей.

Також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.ст. 183, 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред’явлення позову до суду, тобто з 16 березня 2018 року до досягнення дітьми повноліття.

На підставі ч.1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з 16 березня 2018 року.

У відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (частина друга ст. 88 ЦПК)».

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року складав 1762 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 141, 180, 182-184, 191 Сімейного кодексу України, п. 10 ст. 5, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Постановою пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП: НОМЕР_2, громадянки України, українки, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, Паспорт серії ВК № 176108, виданий Слов’янським РВ ГУМВС України в Донецькій області 03 жовтня 2005 року, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 березня 2018 року, а після досягнення повноліття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення повноліття ОСОБА_4, а саме до 07 листопада 2030 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, інші дані суду невідомі, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 704 грн. 80 коп. до державного бюджету коштів на доходний рахунок 31215256700001 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий:

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_5