Постанова № 73324782, 12.04.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№3/263/713/2018

№263/1528/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, при секретарі Гущиній О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого по бул.Меотіди, 36-77, у м.Маріуполь, Донецької області,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

04.02.2018 року о 20 год. 40 хв. в м. Маріуполі по вул. Торговій біля будинку №43 водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 21011», р.н.з. 61806ЕА, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку проводився у КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя», висновок №695/45 від 03.02.2018р. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 21.03.2018р. ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. В судовому засіданні в присутності ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 були вивчені письмові докази по справі та оглянуті відеозаписи з камер поліцейських.

ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 в судове засідання 12.04.2018р. не з’явилися, від захисника надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв’язку з хворобою ОСОБА_2

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов’язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об’єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Про дату судового засідання 12 квітня 2018 року ОСОБА_2 був сповіщений належним чином, про що у матеріалах справи є відповідна розписка. Однак 12.04.2018 року від захисника ОСОБА_3 надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв’язку з хворобою ОСОБА_2 При цьому жодних документів, які б підтверджували хворобу та знаходження ОСОБА_2 на лікарняному до заяви не додано.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_2, якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, який приймав участь у попередніх судових засіданнях, заперечуючи свою вину, його належний виклик в судове засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов’язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 був своєчасно та належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, поважність причини своєї неявки не довів, у зв’язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.

Так, судом було оглянуто письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення БД №049675 від 07.02.2018р., висновок лікаря КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння №695/45 від 04.02.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 знаходився в стані гострої інтоксикації внаслідок вживання алкоголю, письмові пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили, що водій ОСОБА_2 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження медичного огляду за допомогою приладу «ДРАГЕР» та погодився пройти огляд у нарколога для визначення стану сп’яніння, рапорти працівників поліції від 04.02.2018 року та 07.02.2018р.,

Також в судовому засіданні досліджено відеозапис, доданий до матеріалів справи, на якому, зокрема, зафіксовано, що працівниками поліції було зупинено автомобіль «ВАЗ 21011», р.н.з. 61806ЕА, під керуванням водія ОСОБА_2 У присутності двох свідків водій відмовився пройти огляд для визначення стану сп’яніння за допомогою технічного засобу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу та погодився пройти відповідний медичний огляд у лікаря-нарколога. Також на відеозапису частково зафіксовано, як ОСОБА_2 перебував в наркологічному диспансері м.Маріуполя, де лікарем-наркологом проводився його медичний огляд.

Розглянувши зазначену справу про адміністративне правопорушення та на підставі зібраних у справі доказів суд вважає наступне: при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ’єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Згідно із ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови – «Порядок направлення водіїв для огляду»), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Так, відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв для огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; або лікарем закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9А Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені в протоколі обставини узгоджуються з даними, викладеними в матеріалах справи, з яких ОСОБА_2 порушив п.2.9А Правил Дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що подія адміністративного правопорушення мала місце, провина ОСОБА_2 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку доведена.

Президент України ОСОБА_6 підписуючи закон «Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зазначив, що жахливою є статистика загиблих в мирній частині країни, більшість з яких стали жертвами ДТП. «Кожна п’ята дорожньо-транспортна пригода у нас скоюється нетверезими водіями», - підкреслив глава держави, а тому «...підписаний закон стане внеском у наведення ладу та дотримання безпеки на дорогах».

Велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров‘ю громадян, пошкодження майна тощо.

При ухваленні рішення у справі суд також враховує обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та бере до уваги, що порушення правил дорожнього руху, допущене ОСОБА_2, є грубим. Тому для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті Закону у виді штрафу в дохід держави та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 130 ч. 1, 252, 268, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 Новруз Огли визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн. (отримувач - Маріуп. УК/Центральний р-н/22030101 (Жовтневий районний суд м.Маріуполя); код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989721; Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Маріуполі; код банку отримувача (МФО) 834016; рахунок отримувача 31211206700052; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя О.М. Томілін