Вирок № 73324558, 11.04.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/5054/15к

Провадження № 1-кп/263/67/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Музики О.М.,

за участю секретарів - Єрмоленка Р.С., Чертової О.С., Рудь Ю.О., Лапоног Т.Г.,

сторін кримінального провадження:

прокурорів - Грибенюк О.О., Баглікової Н.О.,

захисників - Хмаріної О.В., Сніги В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Маріуполі кримінальне провадження № 12015050770001368 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, раніше судимого: 22 листопада 2013 року Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з випробувальним строком на 2 роки, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 08 квітня 2015 року, приблизно о 21.30 годині, знаходячись біля супермаркету «Брусничка» по пр. Металургів, 89/105 в Центральному районі м. Маріуполя, умисно, переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання, без мети збуту, незаконно придбав (купив) рослинну речовину сіро-зеленого кольору - коноплю, яка знаходилась у поліетиленовому пакеті, який помістив до лівої бокової кишені одягненої на ньому куртки та став незаконно зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту, пересуваючись по території Центрального району м. Маріуполя. 08 квітня 2015 року, приблизно о 22.00 год., працівники міліції біля приміщення Маріупольського міського молокозаводу по вул. Свободи, 20 в Центральному районі м. Маріуполя затримали ОСОБА_3 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та доставили до відділення міліції, розташованого в будинку № 123 по вул. Апатова в Центральному районі м. Маріуполя, для складання протоколу про адміністративне правопорушення. У цей же день, приблизно о 22.30 год., в приміщенні відділення міліції, розташованого в будинку № 123 по вул. Апатова в Центральному районі м. Маріуполя, під час особистого огляду ОСОБА_3 за участю двох понятих, працівники міліції виявили та вилучили з лівої кишені надягнутої на ньому куртки поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження масою 13,81 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 12,46 г.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав наркотичні засоби без мети збуту, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Під час розгляду кримінального провадження по суті судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки судом досліджені всі докази, надані сторонами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується такими доказами.

Так свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у квітні 2015 року, точної дати не пам'ятає, близько 22 години неподалік від кафе «Джезва» по вул. Апатова у м. Маріуполі був запрошений працівниками міліції бути присутнім в якості понятого при огляді ОСОБА_3, дав свою згоду і вони пройшли до опорного пункту відділення міліції працівниками міліції, під час огляду ОСОБА_3 в кишені куртки був виявлений пакет з речовиною сірого кольору зовні схожий на коноплю, ОСОБА_3 заявив, що це його конопля для особистого вживання, яку придбав в районі площі Кірова. Свідок зазначив, що спочатку був складений адміністративний протокол відносно ОСОБА_3, потім в опорному пункті було проведено його огляд. Поставив підпис у протоколі огляду, згодом слідчим допитувався у якості свідка.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що у квітні 2015 року, точної дати не пам'ятає, ввечері неподалік від кафе «Джезва» по вул. Апатова у м. Маріуполі був запрошений працівниками міліції бути присутнім в якості понятого при огляді ОСОБА_3, у його присутності в останнього з карману вилучено пакет із травою у прозорому пакеті, ОСОБА_3 пояснив, що це конопля, яку він придбав для особистого вживання, ОСОБА_3 поводився спокійно, пояснення давав добровільно. Свідок зазначив, що разом з іншим понятим ставив підпис при опечатуванні вилученої речовини, пакет з наркотичною речовиною був опечатаний, підписував і інші документи.

Згідно з протоколом особистого огляду від 08 квітня 2015 року у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час огляду ОСОБА_3 у останнього з лівої кишені куртки був вилучений поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, при цьому ОСОБА_3 пояснив, що купив коноплю у малознайомого на ім'я ОСОБА_6 на пл. Кірова в м. Маріуполі, зберігав для особистого вживання без мети збуту (а. п. 5, т. 2).

Підставою для проведення огляду ОСОБА_3 стало його затримання внаслідок скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та доставлення до відділення міліції, розташованого в будинку № 123 по вул. Апатова в Центральному районі м. Маріуполя, для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДО № 221960, згідно з яким ОСОБА_3 приблизно о 22.00 год. 08 квітня 2015 року біля молокозаводу по вул. Бахмутській, 20а в м. Маріуполі голосно висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян (а. п. 9, т. 2). Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 травня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні даного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень (а. п. 81, т. 3).

З протоколу огляду від 09 квітня 2015 року вбачається, що 09 квітня 2015 року о 00.10 год. був оглянутий опечатаний поліетиленовий пакет, всередині якого знаходиться згорток, горловина пакета перев'язана ниткою білого кольору з паперовою биркою з пояснювальним написом : «08.04.15 м. Маріуполь, вилучено п/п пакет з речовиною сіро-зеленого кольору у гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож.: АДРЕСА_1, підписи». При цьому ОСОБА_3 пояснив, що всередині пакета знаходиться згорток з коноплею, що належить йому, зберігав він його для особистого вживання без мети збуту, даний згорток був у нього вилучений у ході особистого огляду (а. п. 10-12, т. 2).

Згідно з висновком судового експерта відділу спеціальних видів експертиз НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області Малицької О.К. від 17 квітня 2015 року № 199, надана на експертизу речовина рослинного походження масою 13,81 г (вилучена згідно з пояснювальним текстом 08 квітня 2015 року у ОСОБА_3) є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 12,46 г (а. п. 17-20, т. 2).

Допитана у судовому засіданні експерт Малицька О.К. висновки проведеної нею у даному кримінальному провадженні експертизи підтвердила, додатково зазначила, що на ілюстративній таблиці до висновку експерта від 17 квітня 2015 року № 199, зокрема малюнок 1.2 «Смужка паперу, якою було опечатано пакет, наданий на експертизу» із поміткою на бирці, що це речовина, вилучена у Луценка, є технічною помилкою при виготовленні на комп'ютері таблиці (а. п. 20, т. 2), оскільки текст висновку накладався з попередньої експертизи і залишився не видаленим малюнок номер 1.2. З малюнку 1.1 «Наданий на експертизу полімерний пакет в опечатаному вигляді» чітко видно пояснювальний напис на бирці із зазначенням прізвища ОСОБА_3 як особи, у якої вилучено речовину, скріплений чорною ниткою. Уже після проведення експертизи пакет з наркотичною речовиною та биркою слідчого був опечатаний експертом у поліетиленовий пакет з наклеюванням бирки з білою ниткою і нанесенням відповідного пояснювального напису з вказівкою номеру висновку, номеру ЄРДР, підпису експерта та печаткою експертної установи. Пакет з оглянутим в судовому засіданні речовим доказом відповідає тому, що був предметом експертного дослідження. Невідповідність назви експертної установи на висновку і на печатці пов'язана із тим, що на момент проведення експертизи відбувалася реорганізація експертної установи, тому на печатці відбиток «Сектор № 3 техніко-криміналістичного забезпечення Маріупольського МУ, Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, Головне управління МВС України в Донецькій області», така печатка ставилася і на дослідженнях, які проводилися медико-біологічним сектором, попередня назва їх сектору «Відділ експертизи матеріалів, речовин та медико-біологічної експертизи № НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області».

Оглянутий у судовому засіданні речовий доказ - поліетиленовий пакет чорного кольору, опечатаний биркою з ниткою білого кольору з пояснювальним написом: «висновок № 199, ЄРДР № 12015050770001368, підписом експерта Малицької О.К. та відбитком печатки з текстом « ОСОБА_3», всередині якого знаходиться прозорий поліетиленовий пакет з биркою та рослинною речовиною, як пояснила у судовому засіданні експерт Малицька О.К., що саме цей речовий доказ був переданий їй на дослідження та саме за ним було виготовлено експертний висновок.

Згідно з протоколом огляду від 24 квітня 2015 року у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідчим Горайчук О.В. оглянуто пакет, який знаходиться в пакеті, пакет перев'язаний ниткою, кінці якої обклеєні складеним удвоє аркушем паперу з відбитком круглої печатки «Відділ експертизи матеріалів, речовин та медико-біологічної експертизи № 1 Ідент.код № 25574914» НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області. Згідно висновку експерта № 199 (ЄРДР № 12015050770001368) речовина (суха) масою 11,46 г (а. п. 27, т. 2).

Постановою слідчого Горайчук О.В. від 24 квітня 2015 року вищевказаний поліетиленовий пакет з поліетиленовим пакетом з канабісом визначено речовим доказом у даному кримінальному провадженні і передано на зберігання до Камери схову речових доказів Жовтневого РВ Маріупольського МУ (наразі це Центральний ВП ГУНП в Донецькій області) (а. п. 28, 29, т. 2).

Допитана у судовому засіданні слідчий Горайчук О.В. суду пояснила, що у даному кримінальному провадженні була слідчим, нею здійснено більшість слідчих дій, повідомлення ОСОБА_3 про підозру та підготовлено обвинувальний акт. Також вона виносила постанову про призначення експертизи, після повернення речовини з експертної установи вона провела огляд пакету і внаслідок того, що друкувала текст протоколу огляду та постанову про залучення речових доказів на основі іншого файлу, при копіюванні допустила технічну помилку у назві установи, зазначивши фразу «з відбитком круглої печатки «Відділ експертизи матеріалів, речовин та медико-біологічної експертизи № 1 Ідент.код № 25574914» НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області», але оглядала той самий пакет, що надійшов від експерта.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердила, що була присутньою в якості понятої при проведенні слідчим Горайчук О.В. в приміщенні Жовтневого РВ 24 квітня 2015 року огляду пакету з рослинною речовиною зеленого кольору, після огляду вона та інша понята поставили свій підпис на протоколі огляду.

Доводи ОСОБА_3 щодо надання експертом Малицькою О.К. завідомо неправдивих показів судом не приймаються з огляду на те, що покази експерта узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами і підстав для сумнівів в їх правдивості у суду не виникає.

При цьому судом не приймаються доводи обвинуваченого щодо розбіжностей у печатках експертної установи, засобів опечатування речового доказу (нитки), оскільки такі у своїй сукупності не спростовують наведені та встановлені судом обставини.

Доводи захисника - адвоката Сніги В.І. про те, що під час огляду та затримання ОСОБА_3 допущені порушення положень КПК України, фактично проведений його обшук, суд також відхиляє, оскільки дії з виявлення наркотичних засобів та затримання відбулися у порядку, передбаченому положеннями ст. ст. 261, 264 КУпАП під час фіксування правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, під час якого і виявлено наркотичні засоби та відповідно складений протокол особистого огляду від 08 квітня 2015 року, наслідком чого стали підстави для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.

Судом на виконання вимог ч. 3 ст. 415 КПК України забезпечено стороні захисту як право, так і можливість представити суду свої докази на спростовування доводів сторони обвинувачення, за клопотанням ОСОБА_3 допитана експерт, понятий ОСОБА_9

З приводу допиту слідчої ОСОБА_6 в якості свідка, то адвокат Сніга В.І. пояснив, що вона в силу статті 63 Конституції України відмовилася від дачі показів та явки до суду, а тому він позбавлений можливості виконати вимоги ст. 290 КПК України.

Щодо допиту понятого ОСОБА_8, її дочка ОСОБА_9 суду пояснила, що це її мати та вона похилого віку, проживає в іншій області та в силу свого стану здоров'я не має можливості виходити із дому, у зв'язку з чим адвокат Хмаріна О.В., яка представляла інтереси ОСОБА_3, вказала, що у такому випадку вона позбавлена можливості вчинити дії на забезпечення її явки та оскільки понятий ОСОБА_9 надала покази, тому відсутні підстави для допиту її матері.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена «поза розумним сумнівом» і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, адже винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується вищепроаналізованими доказами, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, послідовні та безспірно доводять винуватість ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що їх правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв'язку з відстрочкою.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, на шлях виправлення не став, скоїв злочин в період випробувального строку, на обліку у КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 7» та у міському наркологічному диспансері м. Маріуполь не перебуває, не одружений, не працює, до моменту затримання перебував на обліку як безробітний в Маріупольському центрі зайнятості, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує стан його здоров'я, зокрема про те, що він у 2000 році перехворів на туберкульоз, на теперішній час активна форма не виявлена, стан здоров'я задовільний.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

За змістом ст. 12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Судом установлено, що вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробувальним строком на два роки. Вирок набрав законної сили 24 грудня 2013 року.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим злочину, обставини його вчинення, зважаючи на відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обтяжуючої вину обвинуваченого обставини, відомостей, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача та обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе виключно в умовах ізоляції його від суспільства та йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 травня 2016 року у межах цього кримінального провадження до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 05 травня 2016 року та відповідно у подальшому такий продовжувався.

Вирішуючи питання про зарахування ОСОБА_3 у строк покарання призначеного за даним вироком строк його попереднього ув'язнення та тримання під вартою, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права, тому суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати її як акт прямої дії.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 17-рп/2010 від 29 червня 2010 року зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 3 КПК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У силу ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Згідно з частиною 5 статті 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, який набув чинності 21 червня 2017 року, ч. 5 ст. 72 КК викладено у такий редакції: попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

У випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.

Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 440/853/17, який за змістом ч. 6 ст. 368 КПК України при обранні та застосуванні норми закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, повинен враховуватися судом щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Отже, виходячи з наведених положень закону, висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд вважає, що при зарахуванні ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 05 травня 2016 року до дня набрання вироком законної сили застосуванню підлягає редакція закону, яка діяла на момент обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі вимог статей 4, 5 КК України, а саме із розрахунку, що 2 дні позбавлення волі відповідають 1 дню попереднього ув'язнення.

Відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів та судові витрати.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22 листопада 2013 року, до покарання за даним вироком і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3рахувати з 05 травня 2016 року.

Застосований запобіжний захід ОСОБА_3у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, у строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув'язнення - з 05 травня 2016 року по день набрання даним вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у сумі 245,52 грн. на проведення судово-хімічної експертизи.

Речовий доказ: поліетиленовий пакет з канабісом, що зберігається в камері схову Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Музика