Рішення № 73323926, 11.04.2018, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. Справа153/1460/17

Провадження2/153/500/17-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Любинецької-онілової А.Г.

секретар судового засідання Сарафімовська Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької обл.

цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач заявив позов до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 17.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору банком позичальнику було оформлено кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку. Відповідач станом на 02.10.2017 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Позивач зазначає, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, на даний час кредитна заборгованість не погашена і складає 16775 гривень 03 копійки. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з позичальника ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №б\н від 17.12.2013 у сумі 16775 гривень 03 копійки, судові витрати у сумі 1600 гривень.

Представник позивача 08.11.2017 за вх..№7304 подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений в порядку ст. ст. 128, 130 ЦПК України, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи без її участі.

Судом вчинено такі процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду про що постановлено ухвали.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Із досліджених судом письмових доказів – копії анкети-заяви ОСОБА_1 від 17.12.2013 на відкриття кредиту, встановлено, що між сторонами у простій письмовій формі укладено кредитний договір, на підставі якого позивач отримав кредит у сумі 5000 гривень у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку. За умовами цього договору відповідач зобов’язався повернути кредит, сплатити нараховані відсотки за його користування, комісію та пеню у встановлені строки відповідно до умов кредитування, однак, як слідує із розрахунків по договору, не виконав своїх зобов’язань та допустив заборгованість станом на 02.10.2017 у сумі 16775 гривень 03 копійки, з яких заборгованість за тілом кредиту 3047 гривень 80 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом 4549 гривень 30 копійок, заборгованість за пенею 7902 гривні 93 копійки, штраф (фіксована частина) 500 гривень, штраф (процентна складова) 775 гривень 00 копійки.

Судом також встановлено, що відповідач при укладанні кредитного договору дав згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідно до п. 1.1.5.2 договору – неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов’язань за вказаним договором. П. 2.1.1.12.1 договору сторонами погоджено, що зобов’язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто, загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями. Згідно п. 2.1.1.12.2 договору – в разі не погашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом, клієнт сплачує банку проценти в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору. Відповідно до п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору – банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Дослідивши усі докази, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов’язався надати та надав грошові кошти (кредит) відповідачеві у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов’язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом.

Згідно із ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові №6-1412цс16 від 07 вересня 2016 року визначено, що згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року визначено, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, у їх сукупності, суд вважає частково доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Суд вважає порушеним право позивача невиконанням відповідачем зобов’язань по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом. Порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по вказаному кредиту на загальну суму 7597 гривень 10 копійок, з яких заборгованість за кредитом 3047 гривень 80 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом 4549 гривень 30 копійок.

Позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення 7902 гривні 93 копійки нарахованої пені, 775 гривень штраф (процентна складова), 500 гривень штраф (фіксована частина), суд вважає необґрунтованою, виходячи із наступного.

Пеня є різновидом неустойки як юридичної відповідальності, передбачена ст. 549 ЦК України. Законодавством не передбачено такого виду цивільно-правової відповідальності як штраф та пені, оскільки це є лише платою за послуги банку. В своїх позовних вимогах та в розрахунку заборгованості позивач не зазначив розмір пені та комісії окремо, а тому суд відхиляє як доказ розрахунок заборгованості у цій частині.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. «Умов та Правил надання банківських послуг» при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.

Щодо вимог про стягнення штрафу в сумі 1695 гривень 39 копійок (процентна складова) та 500 гривень (фіксована частина), то ця вимога суперечить положенням ст. 549 ЦК України, якою передбачено, що пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, просив застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність у виді фіксованої частини штрафу та відсотків від суми заборгованості, одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання - прострочення виконання грошового зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, суд має підстави для часткового задоволення позовних вимог про стягнення - заборгованості за кредитом 3047 гривень 80 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом 4549 гривень 30 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд має підстави відмовити як таких, що заявлені безпідставно.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у сумі 877 гривень 22 копійки, розрахованої за правилами простої математичної пропорції.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані ст.ст.526, 527, 530, 536, 610, 611, 624, 625, 1054, 1055 ЦК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 263, 264, 265 ЦПК України і на підставі ст.ст.526, 527, 530, 536, 551, 610, 611, 624, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість станом на 02.10.2017 по кредитному договору №б\н від 17.12.2013 у сумі 7597 гривень 10 копійок, з яких заборгованість за кредитом 3047 гривень 80 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом 4549 гривень 30 копійок, та 877 гривень 22 копійки судових витрат, а всього 8474 (вісім тисяч чотириста сімсот чотири) гривні 32 копійки.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА