Ухвала суду № 73323249, 06.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12021/18

Провадження № 1-кс/761/8215/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Лінник О.П., при секретарі Коломієць Д.П., за участю представника ТОВ «АВІТОБУД» Каранди О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «АВІТОБУД» адвоката Каранди Олександра Олександровича про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20 січня 2017 року у кримінальному провадженні №12015100070001990 від 27 березня 2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду надійшло клопотання представника ТОВ «АВІТОБУД» - адвоката Каранди О.О. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 20.01.2017 року у кримінальному провадженні №12015100070001990.

Клопотання мотивовано тим, що в межах кримінального провадження №12015100070001990 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20.01.2017 р. накладено арешт на 18 об'єктів нерухомого майна та на 1 об'єкт незавершеного будівництва та, серед інших об'єктів нерухомого майна, накладено арешт на 1) нежитловий будинок - корпус 113 (літ.113) загальною площею 4 968,4 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім цілих та чотири десятих) кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (дев'ять), 2) а також на групи нежитлових приміщень, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №16(групи приміщень №21), № 20, з № 26 по № 34, №36 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №4), № 1 (групи приміщень № 5), №1 (групи приміщень №6), з №20 (групи приміщень №7) №№1,2,3 (групи приміщень №8), з №1 по № 6, №9, з №14 по №39, №№ 42, 45, 47 (групи приміщень №9), з №1 по № 25 (групи приміщень №10), з №1 по №5 (групи приміщень №11), з №1 по № 5, з №7 по № 43,№№ 46,48 (групи приміщень №12), №№1,2,3,5,6, з №10 по №20, з №23 по №27 (групи приміщень 13), з № 1 по №5(групи приміщень №14) №№1,2, з №7 по№9, з №11 по № 13, з №15 по №17, № 67 по №74 (група приміщень №15), з №1 по № 20 (група приміщень №16), з №1 по №3 (група приміщень №17), з №1 по №8 (група приміщень №18), №№ 1,2 (група приміщень №19) що загалом становить 17 154,50 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири цілих і п'ять десятих) кв.м. і складає 754/1000 частини нежилих приміщень ( в літ.111А) від нежилого будинку площею 22 754,3 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири цілих і три десятих) кв. м. що загалом становить площу в 17 154, 5 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири цілих та п'ять десятих) кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (дев'ять), які, відповідно до ухвали слідчого судді від 20.01.2017 року, належали на праві приватної власності ТОВ «Еталон-Консалтінг».

У клопотанні вказано, що власником даного майна є ТОВ «АВІТОБУД», яке не має відношення до кримінального провадження. Крім того, зазначено, що арешт на дане майно накладений необґрунтовано, у зв'язку з чим представник ТОВ «АВІТОБУД» просить скасувати арешт вищевказаного майна.

У судовому засіданні заявник клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. У відповідності до ч.3 ст.306 КПК України вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутність слідчого, оскільки відсутність останнього не перешкоджає даному розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що наявні підстави для його задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20.01.2017 р. накладено арешт на 18 об'єктів нерухомого майна та на 1 об'єкт незавершеного будівництва та, серед інших об'єктів нерухомого майна, накладено арешт на 1) нежитловий будинок - корпус 113 (літ.113) загальною площею 4 968,4 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім цілих та чотири десятих) кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (дев'ять), 2) а також на групи нежитлових приміщень, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №16(групи приміщень №21), № 20, з № 26 по № 34, №36 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №4), № 1 (групи приміщень № 5), №1 (групи приміщень №6), з №20 (групи приміщень №7) №№1,2,3 (групи приміщень №8), з №1 по № 6, №9, з №14 по №39, №№ 42, 45, 47 (групи приміщень №9), з №1 по № 25 (групи приміщень №10), з №1 по №5 (групи приміщень №11), з №1 по № 5, з №7 по № 43,№№ 46,48 (групи приміщень №12), №№1,2,3,5,6, з №10 по №20, з №23 по №27 (групи приміщень 13), з № 1 по №5(групи приміщень №14) №№1,2, з №7 по№9, з №11 по № 13, з №15 по №17, № 67 по №74 (група приміщень №15), з №1 по № 20 (група приміщень №16), з №1 по №3 (група приміщень №17), з №1 по №8 (група приміщень №18), №№ 1,2 (група приміщень №19) що загалом становить 17 154,50 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири цілих і п'ять десятих) кв.м. і складає 754/1000 частини нежилих приміщень ( в літ.111А) від нежилого будинку площею 22 754,3 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири цілих і три десятих) кв. м. що загалом становить площу в 17 154, 5 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири цілих та п'ять десятих) кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (дев'ять), які, відповідно до ухвали слідчого судді від 20.01.2017 року, належали на праві приватної власності ТОВ «Еталон-Консалтінг».

У кримінальне провадження №12013110100000885, у якому здійснюється досудове розслідування ГСУ СБУ України, шляхом послідовного виділення та приєднання, потрапили матеріали кримінального провадження №12015100070001990 від 27.03.2015 р., з якого було виділено згідно Постанови ГПУ І.Рибалка від 02.11.2017 р., матеріали за ознаками кримінальних правопорушень за ч.5 ст.191 КК України в провадження, якому було присвоєно №22017000000000403 та, в подальшому, згідно постанови Прокурора Генеральної прокуратури України Р. Грошовського про визначення підслідності та об'єднання матеріалів досудового розслідування від 07.11.2017 р., було поєднано в одному провадженні №12013110100000885.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.01.2017 року та копії договору дарування нерухомого майна від 19.01.2017 року, власником вищевказаного майна відповідно є ТОВ «АВІТОБУД».

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України встановлено, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст.174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

В ухвалі слідчого судді від 20.01.2017 року вказано, що метою застосування арешту майна є збереження майна у якості речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Слідчий суддя вважає, що майно, на яке накладено арешт, не відповідає вимогам, викладеним у ст.98 КПК України, оскільки воно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди та не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої ст.170 КПК України (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У кримінальному провадженні №12015100070001990 та кримінальному провадженні №12013110100000885 жодній особі не повідомлено про підозру. У зв'язку з цим арешт не може бути застосований з метою можливої відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки власник майна не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Отже, органом досудового розслідування на протязі більш ніж 1 року не було здобуто достатніх та належних доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного ТОВ «АВІТОБУД»майна під арештом.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ТОВ «АВІТОБУД» Каранди О.О. про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12015100070001990,- задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 20.01.2017 р. у справі № 761/2118/17, в частині, що стосується майна, належного на праві приватної власності ТОВ «АВІТОБУД» (код ЄДРПОУ 41033844), а саме відносно:

●нежитлового будинку - корпус 113 (літ.113) загальною площею 4968,4 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім цілих та чотири десятих) кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (дев'ять);

●групи нежитлових приміщень, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №16(групи приміщень №21), № 20, з № 26 по № 34, №36 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №4), № 1 (групи приміщень № 5), №1 (групи приміщень №6), з №20 (групи приміщень №7) №№1,2,3 (групи приміщень №8), з №1 по № 6, №9, з №14 по №39, №№ 42, 45, 47 (групи приміщень №9), з №1 по № 25 (групи приміщень №10), з №1 по №5 (групи приміщень №11), з №1 по № 5, з №7 по № 43,№№ 46,48 (групи приміщень №12), №№1,2,3,5,6, з №10 по №20, з №23 по №27 (групи приміщень 13), з № 1 по №5(групи приміщень №14) №№1,2, з №7 по№9, з №11 по № 13, з №15 по №17, № 67 по №74 (група приміщень №15), з №1 по № 20 (група приміщень №16), з №1 по №3 (група приміщень №17), з №1 по №8 (група приміщень №18), №№ 1,2 (група приміщень №19) що загалом становить 17 154,50 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири цілих і п'ять десятих) кв.м. і складає 754/1000 частини нежилих приміщень (в літ.111А) від нежилого будинку площею 22 754,3 (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири цілих і три десятих) кв. м., що загалом становить площу в 17 154, 5 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири цілих та п'ять десятих) кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (дев'ять), внесеного у кримінальному провадженні 12015100070001990 від 27.03.2015 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 12.04.2018 року о 09 год. 00 хв.

Слідчий суддя Лінник О.П.