Рішення № 73323136, 05.04.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/2572/18

В справі № 760/19585/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мамедової І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення страхового платежу, пені, інфляційних втрат та річних, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 9 498, 66 гр. струхового платежу, 1 083, 80 гр. пені, 10 246, 66 гр. інфляційних втрат та 302, 76 гр. річних, а всього 21 604, 94 гр.

Посилається в позові на те, що 09 вересня 2013 року на перехресті вулиць Солом»янської та Народної в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «ГАЗ - 24», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2, під його керуванням, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва винним у даній дорожньо-транспортній пригоді був визнаний ОСОБА_4, цивільно - правова відповідальність якого була застрахована в АТ «Просто - страхування» відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №АВ/4352514 від 21 листопада 2012 року.

Він застрахував свій автомобіль згідно Договору добровільного страхування №1341/13-Тз/К/01 від 22 серпня 2013 року в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

10 вересня 2013 року ним до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було подано до заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

При врегулюванні його справи працівниками ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було порушено умови п. 17 Договору, а саме: належна до виплати сума страхового відшкодування розрахован з порушенням п.17.2 договору, яким визначено, що страхове відшкодування розраховується на базі авторизованої СТО.

Так, відповідно до Звіту № 662 від 21 жовтня 2013 року було визначено належну йому до виплати суму страхового відшкодування у розмірі 8 651, 34 гр., що не відповідає прямому збитку, заподіяному йому, як власнику пошкодженого транспортного засобу.

Це змусило його звернутися до відповідача з заявою про розірвання укладеного Договору.

Крім того, відповідачем порушено умови договору при його достроковому розірванні, всупереч п. 29.3 Договору йому в зв»язку з розірванням договору не був повернутий страховий платіж у розмірі 9 498, 66 гр.

Виходячи з того, що відповідачем порушено строк повернення страхового платежу, просить стягнути з відповідача дану суму з урахуванням пені, річних та інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала.

Посилалася на те, що за умовами договору, укладеного між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та позивачем, було застраховано майнові інтереси страхувальника , пов'язані з володінням та користуванням транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2.

На підставі заяви позивача від 10 вересня 2013 року суб'єктом оціночної діяльності був проведений огляд пошкодженого автомобіля, складено протокол огляду транспортного засобу, проте позивач був не згодний з його окремими висновками, а тому, відповідно до п. 27.12 Договору, був складений Звіт №662, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу, становить 8 651, 34 гр.

В подальшому стало відомо, що позивач отримав страхове відшкодування від ПрАТ »ПРОСТО-Страхування», а тому в його виплаті було відмовлено.

Не заперечувала отримання заяви позивача від 07 липня 2017 року про дострокове розірвання договору.

В зв»язку з тим, що порушення умов договору не підтверджувалося, позивачу до виплати було нараховано 312, 28 гр. страхового платежу за період, що залишився до його закінчення.

21 липня 2017 року позивачу був направлений лист для повідомлення реквізитів для перерахування даної суми, такі реквізити ним були надані лише 30 жовтня 2017 року і дана сума була перерахована позивачу.

Вважає, що позивачем не доведено порушення умов договору з боку страховика, а тому просить у позові відмовити.

Крім того, заявила про застосування строків позовної давності, зазначивши, що, окрім відсутності підстав для задоволення вимог позивача по суті, останній пропустив строк позовної давності, що також є додатковою підставою для відмови в прозові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України « Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій

особі.

Судом встановлено, що 22 серпня 2013 року між сторонами був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №1341/13-Тз/К/01, відповідно до умов якого позивачем було застрахований транспортний засіб марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2.

09 вересня 2013 року о 18:30 год. на перехресті вул. Солом'янської - вул. Народної в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_2, під керуванням позивача, та «ГАЗ - 24», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок якої автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року винним у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди був визнаний ОСОБА_4, цивільно - правова відповідальність якого була застрахована у АТ «Просто - страхування».

/ а. с. 4; 31 - 39 /

Відповідно до п.п. 27.1, 27.3, 27.10, 27.12 укладеного між сторонами Договору, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з Договором на підставі письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодо набувача) і Страхового акту, який складається страховиком.

Страховик повинен скласти Страховий акт протягом 10 робочих днів, починаючи з моменту отримання письмової Заяви на виплату страхового відшкодування та інших документів згідно з розділом 26 Договору.

При пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, з врахуванням умов, зазначених в Розділі 1Договору, а також вартість ремонтних робіт.

Кошторис збитків складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з мовами п. 27.11 Договору).

В окремих випадках, за згодою страховика та страхувальника (вигодонабувача), розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром).

У випадку виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку (витрат на відновлення транспортного засобу) кожна зі сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи.

Експертиза здійснюється за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.

Встановлено, що 10 вересня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та повідомив про обставини дорожньо - транспортної пригоди.

Листом від 10 вересня 2013 року за вих. №100913-3099/1/к відповідач направив запит директору НЕАК до 12 вересня 2013 року провести огляд пошкодженого транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2, та скласти Акт огляду з фототаблицею огляду застрахованого позивачем транспортного засобу.

На виконання зазначеного запиту був складений протокол огляду транспортного засобу від 01 жовтня 2013 року, в якому було викладено опис пошкоджень транспортного засобу.

З протоколу вбачається, що позивач не погодився з викладеними в ньому обставинами.

/ а.с. 40 - 44 /

На виконання п. 27.12 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно - асистуючи компанія» було складено Звіт №662 від 21 жовтня 2013 року, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 8 651, 34 гр.

/ а.с. 7 /

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач не погодився з визначеною сумою, звернувся до АТ «Просто - страхування», якою була застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи в ДТП, і якою йому було виплачено 17 447, 24 гр. страхового відшкодування.

Відповідно до п. 28.4.5 Договору, укладеного між сторонами, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник отримав повне відшкодування збитку від третіх осіб.

Виходячи з цього, листом від 08 квітня 2017 року позивачу було відмовлено в виплаті страхового відшкодування.

Встановлено, що 07 липня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про дострокове розірвання Договору добровільного страхування наземного транспорту №1341/13-Тз/К/01 від 22 серпня 2013 року, укладеного між ними, в зв»язку з порушенням відповідачем п. 17.2 та п. 27.11 зазначеного Договору, та повернення сплаченого ним страхового платежу в розмірі 9 498, 66 гр.

Листом від 21 липня 2014 року відповідач повідомив позивача про необхідність повідомлення реквізитів для виплати розрахованого ним платежу в розмірі 312, 28 гр. , як це передбачено умовами договору.

30 жовтня 2014 року позивачем були повідомлені реквізити для перерахування страхового платежу, який був перерахований позивачу платіжним дорученням № 602 від 07 листопада 2014 року.

/ а.с. 10; 50 /

Представник позивача даних обставин у судовому засіданні не спростовував.

Відповідно до п. 11.1 Договору страховий платіж за перший рік дії договору складає 9 498, 66 гр.

Відповідно до п.п. 29.2, 29.3 Договору він може бути достроково припинений на вимогу Страхувальника або Страховика за умови обов'язкового письмового повідомлення вигодонабувача про таке дострокове припинення Договору.

Про намір достроково припинити дію Договору будь - яка сторона зобов'язана повідомити іншу та вигодонабувача не пізніше як за 30 календарних днів до дати припинення дії Договору, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа.

За змістом п.17.2 Договору умовою виплат страхового відшкодування сторони визначили суму, визначену на базі СТО на вибір Страховика.

Судом встановлено, що умови договору відповідачем у цій частині були порушені, розмір збитків до відшкодування був визначений ТОВ «Незалежна експертно - асистуючи компанія» на підставі укладеного з даним ТОВ договору.

Виходячи з цих обставин,суд приходить до висновку про обгрунтованість тверджень позивача в частині порушення відповідачем умов укладеного Договору.

Судом також встановлено та підтверджено представником відповідача, на виконання умов договору позивачем був сплачений страховий платіж у розмірі 9 498, 66 гр.

Відповідно до п.29.3Договору якщо вимога страхувальника щодо дострокового припинення дії Договору пов»язана з порушенням страховиком умов цього договору страховик повертає страхувальнику сплачений ним страховий платіж повністю.

Виходячи з цього, порушення відповідачем умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За правилами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, визначеним частиною 1 стт.261 ЦК України, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено та не спростовується представником позивача, про порушення свого права на виплату страхового відшкодування та порядок визначення суми до виплати, позивачу стало відомо в жовтні 2013 року при визначенні суми страхового відшкодування до виплати.

Крім того, з вимогою про розірвання договору в зв»язку з допущеними відповідачем його умов, позивач звернувся до відповідача 07 липня 2014 року, а до суду з позовом 20 вересня 2017 року.

Тобто, звернення позивача до суду мало місце після спливу строку позовної давності.

Заперечуючи проти пропуску строку звернення позивача до суду, представник останнього посилався на те, що строки позовної давності на вимоги позивача не поширюються, строк звернення до суду пропущеним не вважає і питання про його поновлення не ставив.

Суд не приймає до уваги ці заперечення,виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Враховуючи, що предметом спору сторін є стягнення страхового платежу в зв»язку з порушенням відповідачем умов договору, а не страхового відшкодування, дана норма закону застосовуватися не може.

Враховуючи викладене вище, пропуск позивачем строку для звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову в позові з цих підстав.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 15, 16, 525, 625, 628,629, 979, 988 ЦК України, Законом України « Про страхування», ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення страхового платежу, пені, інфляційних витрат та річних відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2018 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва