Рішення № 73322755, 06.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9793/17

Провадження № 2/760/3245/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді- Лазаренко В.В. за участю секретаря представника позивача - Каліщук М.В. - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

06.06.2017 позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування (проживання) жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, вона є дружиною наймача та власника особового рахунку зазначеної вище квартири ОСОБА_6, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_1

Вказана квартира не приватизована. Була надана на підставі ордеру Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20.07.1965 року №А21361 її нині покійному чоловіку ОСОБА_6 та членам його сім'ї - позивачу та її сестрі (відповідачу ОСОБА_5).

Відповідач була зареєстрована у спірній квартирі як член сім`ї наймача і фактично проживала в квартирі декілька років після вселення у 1965 році. Після того, як відповідач наприкінці 70-х років вийшла заміж, вона за власним бажанням виїхала із вищевказаної квартири та переїхала на постійне проживання до свого чоловіка до смт. Ворзель. З того часу в спірній квартирі не проживає, житлом не цікавиться, не несе витрат по його утриманню, ніяких платежів за комунальні послуги та квартплату не здійснює, її особистих речей в квартирі також немає. Проте свою прописку у вказаній квартирі не змінила.

З огляду на те, що відповідач у спірній квартирі відсутня більш ніж шість місяців без поважних причин, позивач просить визнати її такою, що втратила право користування житловим приміщенням в спірній квартирі.

В судове засідання позивач не з'явилася, проте з'явився її представник, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Третя особа Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація у судове засідання свого представника не направила, просить розглядати справу у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак від неї не надійшло заяв про розгляд справи у її відсутності або про перенесення судового розгляду, також від відповідача не надійшов відзив.

Згідно ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, врахувавши думку представника позивача, який не заперечує проти ухвалення заочного рішення, вважає можливе розглянути дану справу у відсутності сторін, ухваливши заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що спірна квартира була надана на підставі ордеру Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20.07.1965 року №А21361 ОСОБА_6 на сім`ю з трьох осіб, в тому числі і на позивача та відповідача.

Згідно довідки форми №3 на даний час в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5.

Представник позивача пояснив судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_5- сестра позивача, була зареєстрований у спірній квартирі у 1965 році як члени сім`ї наймача. Проте після одруження, приблизно у 1969 році, відповідач добровільно забрала всі свої речі і покинула місце проживання в АДРЕСА_1, переїхавши до місця проживання свого чоловіка, таким чином залишила спірну квартиру.

З того часу ОСОБА_5 в спірній квартирі не проживає, жодного разу не навідувалася до спірної квартири, не цікавилася нею, не несе витрати на її утримання та оплату комунальних послуг, з позивачем іноді підтримує зв'язок телефоном.

Згідно Акту про не проживання особи від 28.03.2017 ОСОБА_5. тривалий час не проживає в спірній квартирі, приблизно з 2000 року.

Факт непроживання відповідача у спірній квартирі понад шість місяців підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які будучи допитаними в судовому засіданні показали, що вони проживають в сусідніх квартирах з позивачкою з 1976 року та 1975 року відповідно. В спірній квартирі постійно проживає позивач ОСОБА_4, а відповідач ОСОБА_5 там не проживає, вони її особисто не знають та жодного разу в квартирі не бачили.

Відповідно до платіжних документів про оплату житлово-комунальних послуг, наданих для огляду суду представником позивача, комунальні послуги та послуги за утримання спірної квартири сплачує позивач.

Таким чином, дослідивши всі докази по справі в їх сукупності, суд встановив, що відповідач більше шести місяців не проживає в спірній квартирі, не цікавиться нею, не несе витрат по її утриманню, по оплаті комунальних послуг та квартплаті, ніяких її речей в спірній квартирі немає. Поважних причин через які відповідач була відсутня понад шість місяців в спірній квартирі судом не встановлено.

Згідно ст. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_5 не проживає в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин і тому втратила право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання відповідача такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов задоволено, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені позивачем на оплату судового збору в сумі 640,00 грн..

Керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК Української РСР, ст. ст. 6,7, 12-13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити

Визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати з оплати судового збору в розмірі 640,00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 16.02.2018.

Суддя В.В. Лазаренко