Постанова № 7332270, 21.12.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 р. Справа № 2-а-5221/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича ,

при секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні

за участю представників сторін:

позивача : Мельник Т.І.

відповідача : не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до : Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунальногогосподарства

про : стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 5949,96 грн.

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позов до Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального господарства (МКП ЖКГ) про стягнення 5554,17 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 395,79 грн. за не створення 1 робочого місця для інвалідів у 2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. За таких обставин, виходячи з вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми №10-ПІ, поданого 20.02.2009р., у 2008 році на Калинівському МКП ЖКГ працювали 12 осіб, з них жодного інваліду.

Статтею 19 Закону України від 21.03.1991 р. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (зі змінами, далі Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виходячи з даних положень Закону, на підприємстві відповідача мав би працювати 1 інвалід.

Як вбачається з списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2008р., наданого відповідачем разом з формою №10-ПІ, в штаті Калинівського МКП ЖКГ в 2008р. перебував один інвалід - ОСОБА_2, який зарахований на роботу згідно наказу від 05.11.2008р., тобто пропрацювавши в 2008 році менше трьох місяців.

Згідно з пунктом 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Таким чином, у відповідності до вищезазначеної Інструкції середньоспискова чисельність інвалідів штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2008р. складає 0,25 (3 /12), що свідчить про відсутність встановленого нормативу в кількості 1 місця.

З огляду на викладене, відповідачем в розумінні статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не забезпечено працевлаштування 1 інваліда в 2008 році.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що в 2008р. Калинівське МКП ЖКГ інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть працювати інваліди до державної служби зайнятості не подавало, про що свідчить лист Калинівського районного центру зайнятості № 06-21/499 від 12.05.2009р.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, яка використовує найману працю.

Як слідує зі звіту № 10-ПІ, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві за 2008 р. становила 11108,33 грн., таким чином сума штрафних санкцій складає половину згаданої суми, тобто 5554,17 грн. (11108,33 х 0,5).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою КМ України від 31.01.2007р. № 70, позивачем 03.04.2009р. була проведена позапланова невиїзна перевірка відповідача на підставі поданого Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, за результатами чого складений акт № 69 від 03.04.09.

Даним актом відповідачу запропоновано добровільно, в строк до 15.04.2009р., сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування одного інваліда в 2008році.

Однак, ні до вказаної дати, ні на момент розгляду справи в суді кошти до бюджету з боку Калинівського МКП ЖКГ перераховані не були.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

А згідно ч. 2 ст. 20 даного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В даному випадку відповідач не забезпечив встановлення нормативу 1-го робочого місця для працевлаштування інваліда та самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 5554,17 грн., що зумовило правомірне нарахування пені за період з 16.04.2009р. по 08.12.2009р. в розмірі 395,79 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить до висновку що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Калинівського міського комунального підприємства житлово-комунального господарства (вул. Маяковського, 7а, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, р/р 260019718 у ВОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 32175702) на користь Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів ( м. Вінниця, вул. Пирогова, 135 А, одержувач: Держбюджет Калинівський район, р/р 31210230700222, код ЄДРПОУ 34701007, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008р.") адміністративно-господарські санкції в розмірі 5554,17 грн. та пеню в розмірі 395,79 грн. за не створення нормативу робочих місць для інвалідів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.12.09

Суддя Курко Олег Петрович