Постанова № 7332080, 08.12.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 р. Справа № 2-а-4497/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представника:

позивача : Загороднього Юрія Степановича

у відсутнцсть представника відповідача :

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябудматеріали

про: стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за рахунок активів

ВСТАНОВИВ :

20 жовтня 2009 року Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (Гайсинська МДПІ) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябудматеріали(ТОВ Поділлябудматеріали, Товариство) про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4226 грн 10 коп. за рахунок активів.

Зазначали, що ТОВ Поділлябудматеріаливзяте на податковий облік з 30 вересня 2005 року та є платником податків й зборів (обовязкових платежів), встановлених Законом України Про систему оподаткування. Станом на 30 вересня 2009 року за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, донарахованого податковим повідомленням-рішенням від 28 серпня 2009 року №0014031700/0, прийнятим на підставі акта перевірки від 17 серпня 2009 року №1325/1700/33820492. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення заборгованості, зокрема винесено першу та другу податкові вимоги.

Посилаючись на те, що на час звернення до суду борг так і не сплачений, податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги не виконані й в установленому законом порядку не оскарженні, - просили стягнути з ТОВ Поділлябудматеріализаборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4226 грн 10 коп.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

В судовому засіданні представник Гайсинської МДПІ головний державний податковий інспектор юридичного сектору Загородній Ю.С. (довіреність на а.с. 28) позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та надані у справу докази.

Відповідач у судове засідання не зявився. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчать реєстри вихідної кореспонденції Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2009 року, 11 листопада 2009 року (а.с. 10, 21а).

Судові повістки ТОВ Поділлябудматеріалинаправлялися за адресою, вказаною у свідоцтві про його державну реєстрацію та позовній заяві, а саме, вул. Червоноармійська , 9, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, однак поштові відправлення повернулись до суду по тій причині, що за зазначеною адресою Товариство не існує (а.с. 11, 22).

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

З наданої представником Гайсинської МДПІ довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ТОВ Поділлябудматеріалистаном на 30 листопада 2009 року зареєстроване за адресою, вказаною в позовній заяві (а.с. 31-35). До державного реєстратора змін щодо місцезнаходження Товариства з моменту його реєстрації і до цього дня не надходило, а тому суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 25 листопада 2009 року, представник позивача завідувач юридичного сектору Гайсинської МДПІ О.В.Попова (довіреність на а.с. 12) надала суду копію листа з повідомленням про розгляд даної справи від 12 листопада 2009 року №9962, направленого Гайсинською МДПІ на адресу директора ТОВ ПоділлябудматеріалиО.В.Мороза (а.с. 23). Згідно із статутом відповідача, директором Товариства дійсно є Мороз О.В., який фактично проживає в м. Вінниці за адресою вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 10, кв. 97 (а.с. 36-37).

Відповідно до поштового повідомлення №45186, надісланого судом на вказану адресу, Мороз О. В. отримав судову повістку особисто 28 листопада 2009 року (а. с. 27).

Частиною сьомою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Тому, відповідно до частини першої статті 58 КАС України керівник ТОВ Поділлябудматеріалинаділений правом самостійно представляти інтереси підприємства або правом надавати доручення будь-якому працівнику для представлення інтересів відповідача в суді, але даним правом не скористався.

Будь-яких письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань директор Товариства не надсилав, що свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що про розгляд справи 08 грудня 2009 року керівник ТОВ Поділлябудматеріалиналежним чином повідомлений, тобто йому надано можливість для реалізації права на судовий захист, а також те, що попередньо суд вживав всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи, то виходячи зі змісту статті 128 КАС України, неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи у межах розумного строку, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухав пояснення представника Гайсинської МДПІ, повно, всебічно, об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Так, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00, №533767, ТОВ Поділлябудматеріализареєстроване Гайсинською районною державною адміністрацією Вінницької області 27 вересня 2005 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ №11501020000000184 (а.с. 14, 29).

Згідно з довідкою управління статистики у Гайсинському районі від 29 вересня 2005 року №10 та довідкою за підписом державного реєстратора Гайсинського районної державної адміністрації Вінницької області О.Є.Гнітецької, це Товариство включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України (а.с. 15, 30-35).

Мета, предмет та види діяльності відповідача визначаються статтею 5 Статуту, затвердженого зборами Учасників Товариства (протокол №01 від 20 вересня 2005 року).

Крім того, ТОВ Поділлябудматеріаливзяте на облік Гайсинською МДПІ з 30 вересня 2005 року та є платником податків і зборів (обовязкових платежів) (а.с. 16, 38).

Відповідно до направлень Гайсинської МДПІ від 04 серпня 2009 року №500, від 11 серпня 2009 року №510, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу податкового контролю юридичних осіб С.М.Нижником, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу, відділу оподаткування фізичних осіб Т.І.Мартиненко проведена виїзна позапланова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2009 року.

Перевірку проведено з 04 серпня 2009 року по 12 серпня 2009 року з відома і в присутності директора ТОВ ПоділлябудматеріалиО.В.Мороза.

За результатами перевірки складено акт від 17 серпня 2009 року №1325/2300/33820492, у якому встановлено порушення відповідачем підпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8 Закону України Про податок з доходів фізичних осібвід 22 травня 2003 року №889-VI, в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1408 грн 70 коп., а саме: січень 2007 року 89 грн 67 коп., лютий 2007 року 149 грн 70 коп., березень 2007 року 89 грн 70 коп., квітень 2007 року - 60 грн, травень 2007 року 60 грн, червень 2007 року 60 грн, липень 2007 року 300 грн, серпень 2007 року - 300 грн, вересень 2007 року - 299 грн 63 коп.

Один примірник акта вручений директору ТОВ ПоділлябудматеріалиМорозу О.В., про що свідчить його підпис (а.с.17-19).

28 серпня 2009 року Гайсинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0014031700/0, згідно якого відповідачу донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1408 грн 70 коп. та застосовано фінансову санкцію на суму 2817 грн 40 коп. (а.с. 4, 42).

Дане рішення отримане відповідачем 28 серпня 2009 року, про що свідчить підпис директора.

Зазначену в рішенні суму Товариство не сплатило, податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржило.

Таким чином, за наявності заборгованості, несплати її в добровільному, установленому чинним законодавством порядку, Гайсинська МДПІ звернулася про стягнення вказаної суми за рахунок активів відповідача в судовому порядку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України Про систему оподаткуваннявід 25 червня 1991 року №1251-ХІІ податок на доходи фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до пункту 1.13 частини другої статті 1 Закону України Про податок з доходів фізичних осібвід 22 травня 2003 року №889-VI (Закон №889), податок з доходів фізичних осіб це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Даний Закон передбачає, що нарахування та сплата податку здійснюється двома типами субєктів: самостійно або податковим агентом.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону №889 визначено, що податковий агент це юридична особа або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №889 одним з обєктів оподаткування фізичної особи-резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду). До такого місячного оподаткованого доходу платника податку належать доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону №889).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закон №889).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (п.17.1 ст.17 Закон №889).

Пунктом 19.2 статті 19 Закону №889 передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Наведене положення закону кореспондує пункту 3 частини першої статті 9 Закону України Про систему оподаткування, яким передбачено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Також, статтею 20 цього Закону встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ Про державну податкову службу в Україні (Закон №509).

Так, функції органів державної податкової служби передбачені статтями 8-10 цього Закону, і до них, зокрема відноситься здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, проведення перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Для реалізації вказаних функцій, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають, відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону №509 право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

За наслідками проведеної Гайсинською МДПІ виїзної позапланової перевірки встановлено порушення ТОВ Поділлябудматеріалипідпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1408 грн 70 коп., а відтак, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого відповідачу донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1408 грн 70 коп. та застосовано фінансову санкцію на суму 2817 грн 40 коп.

Донарахована сума податку та застосована фінансова санкція Товариством не сплачені.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Так, згідно з визначенням, даним у пункті 1.2 статті 1 Закону України Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами, податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України Про податок з доходів фізичних осібвизначено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

З урахуванням положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиподаток з доходів фізичних осіб підлягає сплаті протягом 30 календарних днів з дня його нарахування.

Наявність чи відсутність заборгованості у значенні, встановленому пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181, з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються державними податковими органами, визначається на підставі даних карток особових рахунків.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, зокрема в картках особових рахунків платників, регламентується Інструкцією, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року №276, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за №843/11123 (Інструкція).

Так, відповідно до пункту 3.5 цієї Інструкції, залежно від призначення платежів особові рахунки платників відкриваються податковими органами за наступними формами: за формою особового рахунку ф. 6 для здійснення обліку платежів, за якими законодавством передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків); за формою особового рахунку ф. 15 для здійснення обліку платежів, за якими законодавством не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків).

В картках особових рахунків за ф.15, які відкриваються юридичним особам, проводиться облік надходжень до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за кодами бюджетної класифікації за доходами 11010100, 11010600, 11010700, 11010800, 11010900, 11011000, 11011100.

Облік сум, донарахованих за актами перевірок, здійснюється в картках особових рахунків ф. 6, в яких, крім нарахування сум податку з доходів фізичних осіб, застосованих фінсанкцій та пені, відображається сплата зазначених сум.

Оскільки Законом України Про податок з доходів фізичних осібпередбачено подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), який не є податковою декларацією, податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання, нарахованого органом державної податкової служби за актом документальної перевірки та узгодженого відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 4 Закону України Про систему оподаткуванняплатниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно із частиною третьою статті 9 цього ж Закону, обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Частиною першою статті 11 вказаного Закону визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобовязаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обовязків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондамивстановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Крім того, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установленні строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закон №2181).

Для здійснення заходів до погашення заборгованості, Гайсинською МДПІ ТОВ Поділлябудматеріаливиставлені перша та друга податкові вимоги, а саме, від 24 лютого 2009 року №1/25 на суму 983 грн 73 коп., отриману ним 24 лютого 2009 року, про що свідчить підпис директора ТОВ Поділлябудматеріали та від 26 березня 2009 року №2/38 на суму 1323 грн 73 коп., отриману відповідачем 26 березня 2009 року, про що також свідчить підпис директора Товариства (а.с. 6, 7).

Наявність заборгованості підтверджується також і витягами із картки особового рахунку платника податку (платіж 11010130 податок з доходів найманих осіб по актах) станом на 30 вересня 2009 року й 07 грудня 2009 року (а.с. 5, 43), тобто сума 4226 грн 10 коп. знайшла своє підтвердження в матеріалах справи.

Оскільки, в добровільному порядку податкову заборгованість ТОВ Поділлябудматеріали не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує Гайсинську МДПІ звернутися до суду.

Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 1.7 статті 1 цього Закону встановлено, що активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки заборгованість погашена не була, тому позивач визначив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, надавши суду відповідні докази.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги Гайсинської МДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки при системному аналізі Закону України Про податок з доходів фізичних осібта Закону України Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондамивбачається, що відповідач є податковим агентом, який зобовязаний сплачувати податок з доходів фізичних осіб в установлені строки, податкова інспекція наділена повноваженнями перевіряти таку сплату і у випадку встановлення порушення може звернутися про стягнення в судовому порядку, а також враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення про донарахування даного податку, виставленні Гайсинською МДПІ вимоги Товариством в установленому порядку не оскарженні та на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем заборгованості по податку з доходів фізичних осіб відсутні, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного,

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлябудматеріали (вул. Червоноармійська, 9, м. Гайсин, 23700, р/р 2600000014530 в філії ВАТ КБ Хрещатику м. Вінниця, МФО 302786, код ЄДРПОУ 33820492) в дохід місцевого бюджету заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4226 грн 10 коп.(чотири тисячі двісті двадцять шість гривень десять копійок) за рахунок активів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 09.12.09

Суддя/підпис/Чудак Олеся Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: